Please wait while we prepare your haggadah...
This may take up to thirty seconds.

loading
Introduction
Source : Гаґада "За нашу свободу"

З моменту заснування Проект Кешер докладає зусиль для розвитку динамічного єврейського життя, що відображає історію нашого народу, створює умови для повноцінної участі та лідерства жінок у всіх сферах життя, а також допомагає зрозуміти місце і значення наших традицій та ритуалів у сьогоденні. Важко знайти інший ритуал єврейського життя, який би надавав більше можливостей для цього процесу, ніж Седер Песах і його оповідь, Гаґада.  

Слово седер у перекладі з івриту буквально означає "порядок" – і порядок, за яким ми здійснюємо цей ритуал, викладений в Гаґаді від Проекту Кешер Україна, залишається незмінним, як і в інших гаґадот. Але додаткові тексти та благословення були спеціально підібрані українською командою, яка працювала над цією Гаґадою, щоб надихнути український народ в його боротьбі за свою свободу та визнати досягнення українських євреїв унікальними і неповторними.  

 

Проект Кешер вже неодноразово залучав єврейських жінок та дівчат в Україні до святкування Песаха та читання тексту Гаґади, надихнувшись пасхальною Гаґадою Ма'ян "Мандрівка триває". Як сказано в цій Гаґаді,

 

Сказано, що кожен з нас особисто вийшов з Єгипту, і кожен з нас повинен знову пережити Вихід, розповідаючи історію власного визволення. Коли ми намагаємося це зробити – власними голосами, цінуючи власне розуміння і спираючись на глибокі тексти нашої традиції, яка невпинно розвивається, – ми створюємо натхненні седери і самі долучаємося до трансформації юдаїзму. Поринувши в цей процес, ми відчуваємо благословення бути вільними у прийнятті як минулого, так і майбутнього.

 

В час, коли Україна веде екзистенційну боротьбу за свою свободу, цілком доречно створити Гаґаду українською мовою, щоб надати українським євреям, які живуть в Україні чи перебувають в інших куточках світу, можливість засвідчити своє прагнення жити вільно, їхньою державною мовою. Проект Кешер переконаний, що ця Гаґада запам'ятається як поворотний момент в історії українського єврейства – як ствердження їхньої невід'ємної сутності, української та єврейської.  

 

Гаґадот воєнних часів не є чимось принципово новим. Під час Другої світової війни було створено кілька гаґадот для американських солдатів. Одна з найвідоміших, "Райдужна Гаґада", відкривається посланням генерал-майора Коллінза, який пише: "Дорогі мої єврейські бійці – сьогодні святкування Песаха набуває для вас особливого значення, адже, як колись ваші далекі предки, ви вступили в битву з сучасним фараоном. Цей фараон прагне не лише поневолити ваш народ, але й перетворити увесь світ на рабів". Рабин Елі Бонен, який разом зі своїм помічником Елі Хайнбергом створив Гаґаду за місяць до поразки Німеччини, писав: "Я впевнений, що це перший єврейська релігійна праця, надрукована у Німеччині з моменту приходу Гітлера".

 

З виходом першої україномовної Гаґади Проект Кешер з гордістю заявляє, що ми разом з євреями всього світу підтримуємо народ України в його боротьбі проти сучасного фараона, і ми будемо промовляти благословення за мир в Україні на наших седерах, в унісон з вами.

 

Наступного року в Києві,

Керин Г. Ґершон

генеральна директорка Проекту Кешер, США

Introduction
Source : Гаґада "За нашу свободу"

Since our founding, Project Kesher has been committed to building vibrant Jewish life that reflects the history of our people, the full inclusion and leadership of women and opportunities for insight into how our traditions and rituals have meaning today.  There is almost no ritual in Jewish life that provides more opportunity for this process than the Passover seder and its text, the Haggadah.  

The word seder literally means “order” in Hebrew – and the order in which we celebrate this ritual set forth in the Project KesherUkraine Haggadah, like all haggadot, remains unchanged. But, the supplemental readings and blessings have been specifically chosen by the haggadah’s Ukrainian team to inspire the Ukrainian people as they fight for their nation’s freedom and to reclaim the accomplishments of Ukrainian Jews as uniquely their own.  

Project Kesher has a long history of inviting Jewish women and girls in Ukraine to celebrate Passover and engage with the text of the Haggadah, inspired by The Journey Continues: The Ma’yan Passover Haggadah. As that Haggadah states,

We are told that each one of us personally left Egypt, and each of us must re-experience the Exodus, telling the story of our own freedom.  When we try to do this-using our own voices, valuing our own insights, and building on the RICH texts of our evolving tradition – we create inspirational seders and participate in the transformation of Judaism.  Through this process, we can experience the blessing of being free to embrace the past as well as the future.

At a moment when Ukraine is engaged in an existential fight for its freedom, it is only fitting that a Haggadah be created – in Ukrainian - to provide Ukrainian Jews in Ukraine or gathering around the world, an opportunity to embrace their commitment to living freely, in the language of their nation. Project Kesher is confident that this Haggadah will be remembered as a turning point in Ukrainian Jewry – a statement of their fully integrated identities as Ukrainian and Jewish.  

Wartime haggadot are nothing new.  During WWII, several haggadot were created for US soldiers.  One of the best known, The Rainbow Haggadah, opens with a message from Major General Collins who writes: “My Jewish Soldiers– The celebration of Passover should have unusual significance for you at this time, for like your ancestors of old you too are now engaged in a battle against a modern Pharaoh. This Pharaoh has sought, not only to enslave your people, but to make slaves of the whole world.” Rabbi Eli Bohnen who created the Haggadah with his assistant Eli Heinberg, for use one month before Germany’s defeat wrote, “I am confident that it is the first Hebrew religious work printed in Germany since the advent of Hitler.”

With the release of the first Ukrainian language haggadah, Project Kesher proudly declares that we and Jews around the world stand with the people of Ukraine against their modern day Pharaoh, and we will share blessings for peace in Ukraine at our own seders, as you say them at yours.

Next year in Kyiv,

Karyn G. Gershon, CEO Project Kesher

Introduction
Source : Гаґада "За нашу свободу"

Песах починається з підготовки. Заздалегідь кожна сім’я прибирає своє помешкання, готує святковий одяг, а також прибирає заборонені на Песах продукти.

Ввечері, напередодні пасхальної ночі відбувається особлива церемонія — біур хамец.

 ביעור חמץ * Біур хамец * Пошук квасного.

Єврейська традиція забороняє вживати єврею під час свята Песах хамец. Першою традицією напередодні свята після великого прибирання є пошук хамецу. Уся родина долучається до цього. Перед пошуками хамецу, який потрібно викинути або спалити, спершу прославляють та благословляють Всевишнього.

Текст благословення 

בָּרוּךְ אַתָּה אֲדֹנָי אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ עַל בִּיעוּר חָמֵץ

Барух ата Адонай, Елогейну мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану аль біюр хамец.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що освятив нас своїми заповідями та звелів нам знищувати хамец.

Після пошуків читають благословення. Переклад з арамейської.

כָּל חֲמִירָא וַחֲמִיעָא דְאִיכָּא בִרְשׁוּתִי, דְלָא חֲמִתֵּהּ, וּדְלָא בִעַרְתֵּהּ, לִבָּטֵל וְלֶהֱוֵי הֶפְקֵר כְּעַפְרָא דְאַרְעָא

Коль хаміра ва-хамія деіка біршуті, дела хаміте, у-дела біарте, ліветіль ве-легевей гевкер ке-афра де-ар’а.

Усе непрісне і квасне, в усякому місці в моїй власності, що я не помітив і не знищив, що мені невідоме, нехай не вважається моєю власністю, а вважається мені неналежним, як пил на землі.

Вранці читають ще одне благословення. Переклад з арамейської.

כָּל חֲמִירָא וַחֲמִיעָא דְּאִכָּא בִרְשׁוּתִי דַּחֲזִתֵּהּ וּדְלָא חֲזִתֵּהּ דַּחֲמִתֵּהּ וּדְלָא חֲמִתֵּהּ דְּבִעַרְתֵּהּ וּדְלָא בִעַרְתֵּהּ לִבָּטֵל וְלֶהֱוֵי הֶפְקֵר כְּעַפְרָא דְאַרְעָא

Коль хаміра ве-хамія деіка біршуті, да-хазіте у-де-ла хазіте, да-хаміте у-де-ла хаміте де-віарте у-де-ла віарте, лівтіль у-легевей гевкер ке-афра де-ар’а.

Усе непрісне та квасне, в усякому місці в моїй власності, що я бачу і що не бачив, помітив чи не помітив, знищене чи не знищене, нехай вважається нічиїм, нікому не належним, як пил на землі.

Якщо перший день свята випадає на суботу, виконують додатковий обряд, «ерув тавлішин», щоб приготувати страви до Шабату.

Introduction
Source : Гаґада "За нашу свободу"

הדלקת נרות * Гадлікат нерот * Запалювання свічок.

ברוך אתה א-דני א-להינו מלך העולם, אשר קדשנו במצותיו וצונו להדליק נר של יום טוב

Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану ле-гадлік нер шель йом тов.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що освятив нас своїми заповідями та звелів нам запалювати свічку свята.

Якщо Песах співпадає з Шабатом, читають наступне:

ברוך אתה א-דני א-להינו מלך העולם, אשר קדשנו במצותיו וצונו להדליק נר של שבת ושל יום טוב

Барух ата Адонай, Елогейну мелех га-олам ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану ле-гадлік нер шель шабат ве-шель йом тов.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що освятив нас своїми заповідями, та наказав нам запалювати свічку на честь Шабату і свята.

Потім промовляють ще одне благословення

ברוך אתה א-דני א-להינו מלך העולם, שהחינו וקימנו והגיענו לזמן הזה.

Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам ше-гіхіяну ве-кійману ве-гіґіяну ла-зман га-зе. 

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що дав нам можливість бути, існувати, та діждати цього втішного часу.

Introduction
Source : Гаґада "За нашу свободу"

ברכת ילדים * Біркат єладім * Благословення дітей.

לבן * для хлопчиків

З книги Берешит 48:20, де Яків благословляє своїх синів

יְשִׂימְךָ אֱ-לֹהִים כְּאֶפְרַיִם וְכִמְנַשֶּׁה

Їсмеха Елогім ке-Ефраїм ве-ке-Менаше.

Нехай Всевишній зробить тебе подібним до Ефраїма та Менаше.
 

לבת * для дівчаток 

З Книги Рут 4:14. Жіноче благословення для Рут (можна додати ім’я за вибором).

יְשִׂימֵךְ אֱ-לֹהִים כְּשָׂרָה רִבְקָה רָחֵל וְלֵאָה

Їсамеах Елогім ке-Сара, Рівка, Рахель ве-Лея.

Нехай Всевишній зробить тебе подібною до Сари, Рівки, Рахелі та Леї.

Для всіх

יְבָרֶכְךָ ה' וְיִשְׁמְרֶךָ

יָאֵר ה' פָּנָיו אֵלֶיךָ וִיחֻנֶּךָּ.

יִשָּׂא ה' פָּנָיו אֵלֶיך וְיָשֵׂם לְךָ שָׁלוֹם

Їварехеха Адонай ве-їшмереха, яер Адонай панав елеха, ві-хунеха, іса Адонай панав елеха ве-яасем леха Шалом.

Нехай Всевишній благословить тебе та збереже. Нехай Всевишній осяє твоє лице та освятить тебе. Нехай Всевишній обернеться до тебе своїм лицем і дасть тобі мир.

Introduction
Introduction
Source : Гаґада "За нашу свободу"

הסדר * Га-седер * Порядок седеру.

Далі — розпочинається седер. 

Пасхальний седер — це трапеза, що проводиться за особливим традиційним сценарієм — порядком.

Перш ніж усе почнеться, накривають святковий традиційний стіл.

Біля господаря, а часто і перед кожним гостем кладуть три листки маци. Їх викладають один на одного та накривають ошатними особливими серветками.

На стіл ставлять традиційну святкову тарілку (кеару) з атрибутами та святковими традиційними пасхальними символами. Окрім цього, необхідно заздалегідь приготувати окрему тарілочку з підсоленою водою для карпасу та інших символів, які ми будемо куштувати відповідно порядку святкової пасхальної вечері.

Марор — гірке зілля. Символ гіркої долі.      מרור

Зроа — засмажене м'ясо на кістці, символ храмової жертви.    זרוע

Бейца — круто зварене яйце, символ життя.      ביצב

Харосет — суміш яблук з горіхами, медом та корицею, символ важкої праці на виготовленні цегли для фараонового будівництва.       חרוסת

Хазерет — тертий хрін, символ важкої праці.      חזרת

Карпас — коренеплід, що символізує життя.      כרפס

סימני הסדר * Сімонім га-седер * Символи седеру

Церемонія починається з проспівування назв частин сценарію за їхнім порядком. Їх співають івритом на традиційну чи власну мелодію.

Кадеш — освячення свята              קדש

Урхац — ритуал омовіння рук             ורחץ

Карпас — ми їмо зелень салату чи коренеплід, який перед тим занурили у підсолену воду. כרפס

Яхац — ламання середнього листка маци           יחץ

Маґід — читання Гаґади, розповіді про вихід з рабства        מגיד

Рахца — омовіння рук       רחצה

Моці маца — благословення маци    מוציא מצה

Марор — споживання гіркого зілля (городини) מרור

Корех — куштування маци з тертим хріном  כורך

Шулхан орех — святкова трапеза    שולחן עורך  

Цафун — куштування афікоману     צפון

Барех — благословення після трапези   ברך

Галель — читання, прославлення Всевишнього з книги Тегілім (Псалмів) הלל

Нірца — завершення трапези           נרצה

Introduction
Source : Гаґада "За нашу свободу"
Символи седеру https://i.ytimg.com/vi/ItTpUfNZpjo/hqdefault.jpg

Пропонуємо вам пісню "Кадеш, Урхац..." із Музичної добірки до Гаґади “За нашу свободу”.

Кадеш, Урхац – своєрідне запрошення до початку седеру. У пісні перераховуються усі частини седеру, які мають свої назви. Це – музична прелюдія, яка створює певний святковий настрій, а також нагадує, які частини на нас ще чекають. Головне створити для гостей атмосферу свята та служіння одне одному. Адже цей вечір – особливий. Тут кожен буде обслуговувати свого сусіда, згадувати свій шлях боротьби за нашу свободу.

Kadesh
Source : Гаґада "За нашу свободу"

קדש * Кадеш * Освячення свята.

Перший келих вина тримають у правій руці. Можна сказати, що ми готові виконати заповідь випити перший келих вина на свято Песах. 

מוזגים כוס ראשון. המצּות מכוסות

קַדֵּשׁ

בְּשַׁבָּת מַתְחִילִין

В Шабат починають так:

וַיְהִי עֶרֶב וַיְהִי בֹקֶר יוֹם הַשִּׁשִּׁי. וַיְכֻלּוּ הַשָּׁמַיִם וְהָאָרֶץ וְכָל־צְבָאָם. וַיְכַל אֱלֹהִים בַּיּוֹם הַשְּׁבִיעִי מְלַאכְתּוֹ אֲשֶׁר עָשָׂה וַיִּשְׁבֹּת בַּיּוֹם הַשְּׁבִיעִי מִכָּל מְלַאכְתּוֹ אֲשֶׁר עָשָׂה. וַיְבָרֵךְ אֱלֹהִים אֶת יוֹם הַשְּׁבִיעִי וַיְקַדֵּשׁ אוֹתוֹ כִּי בוֹ שָׁבַת מִכָּל־מְלַאכְתּוֹ אֲשֶׁר בָּרָא אֱלֹהִים לַעֲשׂוֹת

Ва-ігї ерев ва-ігї бокер. Йом га-шіші. Ва-яхулу га-шамаім ве-гаарец ве-коль цваам. Ва-йехаль Елогім ба-йом га-швії мелахто ашер аса. Ва-йішбот Елогім бейом га-швії міколь мелахто ашер аса. Ва-їварех Елогім ет йом га-швії ве-ікадеш ото кі бо Шабат мі-коль мелахто ашер бара Елогім лаасот.

בחול מתחילין:

У будній день починають так:

סַבְרִי מָרָנָן וְרַבָּנָן וְרַבּוֹתַי. בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם בּוֹרֵא פְּרִי הַגָּפֶן

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם אֲשֶׁר בָּחַר בָּנוּ מִכָּל־עָם וְרוֹמְמָנוּ מִכָּל־לָשׁוֹן וְקִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו. וַתִּתֶּן לָנוּ ה' אֱלֹהֵינוּ בְּאַהֲבָה (לשבת: שַׁבָּתוֹת לִמְנוּחָה וּ) מוֹעֲדִים לְשִׂמְחָה, חַגִּים וּזְמַנִּים לְשָׂשוֹן, (לשבת: אֶת יוֹם הַשַּׁבָּת הַזֶּה וְ) אֶת יוֹם חַג הַמַּצּוֹת הַזֶּה זְמַן חֵרוּתֵנוּ, (לשבתבְּאַהֲבָה) מִקְרָא קֹדֶשׁ זֵכֶר לִיצִיאַת מִצְרָיִם. כִּי בָנוּ בָחַרְתָּ וְאוֹתָנוּ קִדַּשְׁתָּ מִכָּל הָעַמִּים, (לשבת: וְשַׁבָּת) וּמוֹעֲדֵי קָדְשֶׁךָ (לשבת: בְּאַהֲבָה וּבְרָצוֹן) בְּשִׂמְחָה וּבְשָׂשוֹן הִנְחַלְתָּנוּ

בָּרוּךְ אַתָּה ה', מְקַדֵּשׁ (לשבת: הַשַׁבָּת וְ) יִשְׂרָאֵל וְהַזְּמַנִּים

Саврі маранан ве-рабанан ве-работай. Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам боре прі га-ґафен.

Барух ата Адонай, Елогейну мелех га-олам ашер бахар бану мі-коль ам, ве-ромеману мі-коль лашон ве-кідшану бе-міцвотав. Ве-тітен лану Адонай Елогейну б-аагава моадім лесімха, хаґім у-зманім ле-сасон ве ет йом хаг га-мацот га-зе, зман херутейну мікра кодеш зехер ле-єціят Міцраїм. Кі-вану вахарта ве-отану кідашта мі-коль га-амім у-моадей кодшеха бе-сімха у-ве-сасон гінхілану: Барух ата Адонай мекадеш Ісраель у-га-зманім.

בּמוצאי שבת מוסיפים:

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, בּוֹרֵא מְאוֹרֵי הָאֵשׁ. בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם הַמַּבְדִיל בֵּין קֹדֶשׁ לְחֹל, בֵּין אוֹר לְחשֶׁךְ, בֵּין יִשְׂרָאֵל לָעַמִּים, בֵּין יוֹם הַשְּׁבִיעִי לְשֵׁשֶׁת יְמֵי הַמַּעֲשֶׂה. בֵּין קְדֻשַּׁת שַׁבָּת לִקְדֻשַּׁת יוֹם טוֹב הִבְדַּלְתָּ, וְאֶת־יוֹם הַשְּׁבִיעִי מִשֵּׁשֶׁת יְמֵי הַמַּעֲשֶׂה קִדַּשְׁתָּ. הִבְדַּלְתָּ וְקִדַּשְׁתָּ אֶת־עַמְּךָ יִשְׂרָאֵל בִּקְדֻשָּׁתֶךָ

בָּרוּךְ אַתָּה ה', הַמַּבְדִיל בֵּין קֹדֶשׁ לְקֹדֶש

Якщо перший день свята випав на вечір п'ятниці, читають наступне:

І був вечір, і був ранок — день шостий. І завершені були небо та земля, і все воїнство їхнє. І закінчив Бог до сьомого дня роботу Свою, що робив, і відпочивав у день сьомий від усієї роботи, що зробив. І благословив Бог день сьомий, і освятив його, бо в цей день Він відпочивав від усієї роботи Своєї, яку зробив Всевишній, творячи.

Якщо Песах починається в будні, читають наступне: 

Слухайте, мої вчителі та панове!

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що сотворив плід виноградної лози.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що вибрав нас з-поміж усіх народів, і возвеличив нас з-поміж усіх мов та освятив нас Своїми заповідями. І дав нам, Господи Боже, наш Шабат і відпочинок, з любов’ю, і час для веселощів, і дні врочисті та час для радостей, та цей Шабат, а також цей день свята опрісноків. Це час нашого звільнення, з ласки Твоєї маємо ми святе зібрання на спомин про вихід з Єгипту. Ти обрав нас та освятив з-поміж усіх народів, Ти з любові та волі Своєї подарував нам Шабат та усі свята на втіху. Благословенний Ти, Господи, що освятив Ізраїль та час святковий.

Якщо Песах починається у суботу ввечері, спершу відбувається церемонія Гавдали.

Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам боре прі га-ֺֹҐафен.

Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам боре мiней бесамiм.

Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам боре меорей га-еш.

Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам га-мавділь бейн кодеш ле-холь бейн ор ле-хошех . Бейн Ісраель ле-амім. Бейн йом га-швії ле-шешет ямей га-маасе. Бейн кдушат Шабат ле-кдушат йом тов гавдалат ве-ет йом га-швії ме-шешет ямей маасе кідашта. Гівдалта ве-кідашта ет-амха Ісраель бейн кодеш ле-кодеш.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що створює світло вогнів.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що відокремлюєш святкове від буденного, а світло від темряви. Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що відділив Ізраїль від інших народів, сьомий день від шести днів творення, святість Шабату і днів святкових. Ти відділив сьомий день від шести днів творення. Ти відділив свій народ Ізраїля, святе з-поміж святого.

Благословення часу.

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, שֶׁהֶחֱיָנוּ וְקִיְּמָנוּ וְהִגִּיעָנוּ לַזְּמַן הַזֶּה

Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам ше-гехіяну ве-кійману ве-гігіяну ла-зман га-зе.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що ми діждали цього втішного часу.

Urchatz
Source : Гаґада "За нашу свободу"

ורחץ * Урхац * Перше омовіння рук, без благословення. 

Зазвичай омовіння рук робиться перед тим, як їдять хліб. Цим ритуальним омовінням рук підкреслюється у седері важливість куштування карпасу.

Для виконання цієї частини седеру можна попросити двох чи більше охочих, щоб вони допомогли омити й витерти руки, бо на Пасхальному седері ми відчуваємо себе вільними й відповідальними за інших. Ознакою свободи є можливість служіння іншим.

Karpas
Source : Гаґада "За нашу свободу"

כרפס * Карпас * Перше занурення першої весняної зелені чи коренеплоду.

Ми передаємо карпас і занурюємо його в солону воду.

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, בּוֹרֵא פְּרִי הָאֲדָמָה

Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам боре прі га-адама. 

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що створив плід землі.

Слово «карпас» походить з грецької мови та означає коренеплід. У седері ця частина запозичена з грецьких симпозіумів — бенкетів, на яких трапеза починалася з омивання та занурення карпасу, що супроводжувалося різними дискусіями. 

Деякі рабини суворо забороняють на цьому етапі седеру їсти більше, ніж маленький шматочок овочів («ке зайт»), завбільшки з плід оливки. Це ніби ми їмо закуски з зануренням кожної у свою рідину. Адже перед куштуванням маци ми будемо протягом маґіду ще куштувати інші овочі.

Yachatz
Source : Гаґада "За нашу свободу"

יחץ * Яхац * Розламування маци. 

Розламайте середню мацу та покладіть більшу її частину — афікоман — у серветку, щоб потім заховати. З цієї миті починається гра з афікоманом.

Маца зверху — для звичайного благословення на хліб. Маца знизу — для сендвіча Гілеля («корех»). 

Середня маца має подвійну функцію. Меншу її частину ми їмо на початку самої трапези, а більша частина стане афікоманом і ми її з’їмо наприкінці. Саме її смак стане останнім на нашому седері й залишиться з нами на весь рік.

Історія Песаха починається з катастрофи: як життя в Єгипті зламалося та перевернулося, так і хруст маци нагадує нам, що зламане колись було цілим.

Maggid - Beginning
Source : Гаґада "За нашу свободу"

Маґід центральна частина седеру. Це слово є однокореневим зі словом «Гаґада» і означає «розповідати історію».

В паніці ми виходили з Єгипту.  בבהילו יצאנו ממצרים 

Складається Маґід з трьох частин:

- пам’ять,

- дія,

- надія.

Maggid - Beginning
Source : Гаґада "За нашу свободу"
"Га-лахма анія". авторка Зоя Черкаська-Ннаді

Illustration by Kyiv-born artist Zoya Cherkassky-Nnadi

Maggid - Beginning
Source : Гаґада "За нашу свободу"

הא לחמא * Га-лахма анія * Хліб убогості.   

Це — сама історія маци. Написана вона та розповідалася арамейською, повсякденною мовою євреїв епохи Талмуду.

Колись ми їли мацу в Єгипті як хліб убогості. Тепер ми згадуємо цю вбогість та запрошуємо всіх нужденних розділити з нами трапезу в цю ніч. Ми сподіваємося, що цьогоріч кожна людина вивільниться від свого рабства і наступного року вже буде повністю вільною та святкуватиме Песах у власній оселі, у своїй вільній країні.

מגלה את המצות, מגביה את הקערה ואומר בקול רם

הָא לַחְמָא עַנְיָא דִּי אֲכָלוּ אַבְהָתָנָא

 בְאַרְעָא דְמִצְרָיִם

 כָּל דִכְפִין יֵיתֵי וְיֵיכֹל, כָּל דִצְרִיךְ יֵיתֵי וְיִפְסַח

 הָשַּׁתָּא הָכָא, לְשָׁנָה הַבָּאָה בְּאַרְעָא דְיִשְׂרָאֵל 

הָשַּׁתָּא עַבְדֵי, לְשָׁנָה הַבָּאָה בְּנֵי חוֹרִין

Га-лахма анія ді ахалу аватана беара де-міцраїм

коль діхфін їтен ве-ївхаль, коль діцрін їтен ве-їфсах

ашата га-ха ле-шана га-баа бе-ара де-Ісраель

га-шата авдей, ле-шана га-баа бней хорін. 

Це є хліб нашої вбогості, гонінь та переслідувань,

який їли наші праотці в Єгипті.

Хто голодний — приходь та їж,

усі нужденні — приходьте та розділіть з нами Пасхальну трапезу.

Цього року ми залишаємося тут, 

наступного року ми будемо в землі Ізраїля.

Цього року ми ще раби,

наступного року — вільні люди.

-- Four Questions
Source : Гаґада "За нашу свободу"

מה נשתנה * Ма ніштана * 4 питання.

מסיר את הקערה מעל השולחן. מוזגין כוס שני

Наливаємо другий келих і менші діти співають пісню.

מַה נִּשְׁתַּנָּה הַלַּיְלָה הַזֶּה מִכָּל הַלֵּילוֹת? שֶׁבְּכָל הַלֵּילוֹת אָנוּ אוֹכְלִין חָמֵץ וּמַצָּה, הַלַּיְלָה הַזֶּה — כֻּלּוֹ מַצָּה

Ма ніштана га-лайла га-зе мі-коль га-лейлот

Ше-бе-холь га-лейлот ану охлім хамец у-маца.

Га-лайла га-зе куло маца.

Чим відрізняється ця ніч від усіх інших ночей?

Тим, що в усі інші ночі ми їмо хліб та мацу,

А в цю ніч — лише мацу.

שֶׁבְּכָל הַלֵּילוֹת אָנוּ אוֹכְלִין שְׁאָר יְרָקוֹת — הַלַּיְלָה הַזֶּה (כֻּלּוֹ) מָרוֹר

Ма ніштана га-лайла га-зе мі-коль га-лейлот

Ше-бе-холь га-лейлот ану охлім шеар єракот

Га-лайла га-зе (куло) марор

Чим відрізняється ця ніч від усіх інших ночей?

Тим, що в усі інші ночі ми їмо різні овочі.

А цієї ночі — лише гірке зілля.

שֶׁבְּכָל הַלֵּילוֹת אֵין אָנוּ מַטְבִּילִין אֲפִילוּ פַּעַם אֶחָת — הַלַּיְלָה הַזֶּה שְׁתֵּי פְעָמִים

Ма ніштана га-лайла га-зе мі-коль га-лейлот

Ше-бе-холь га-лейлот ану матбілім афілу паам ехат. 

Га-лайла га-зе га-лайла га-зе шетей пеамім

Чим відрізняється ця ніч від усіх інших ночей?

Тим що в усі інші ночі ми вмочаємо овочі один раз,

а цієї ночі — двічі. 

שֶׁבְּכָל הַלֵּילוֹת אָנוּ אוֹכְלִין בֵּין יוֹשְׁבִין וּבֵין מְסֻבִּין — הַלַּיְלָה הַזֶּה כֻּלָּנוּ מְסֻבִּין

Ма ніштана га-лайла га-зе мі-коль га-лейлот

Ше-бе-холь га-лейлот ану охлім бейн йошвін у-бейн месубін

Га-лайла га-зе кулану месубін.

Чим відрізняється ця ніч від усіх інших ночей?

Тим, що в усі інші ночі ми сидимо рівно, 

а цієї ночі — вільно.

-- Four Questions
Source : Гаґада "За нашу свободу"

עבדים היינו * Авадім га-їну * Ми були рабами

Ми були рабами — а тепер розповідаємо нашу історію.

І ось надійшов час, коли діти запитають у вас значення усіх цих законів, постанов та правил, якими наділив нас Всевишній Господь. Тоді ви скажете своїм дітям так:

עֲבָדִים הָיִינוּ לְפַרְעֹה בְּמִצְרָיִם, וַיּוֹצִיאֵנוּ ה' אֱלֹהֵינוּ מִשָּׁם בְּיָד חֲזָקָה וּבִזְרֹעַ נְטוּיָה

Авадім га-їну ле-паро бе-Міцраїм. Ве-йоціейну Адонай Елогейну мі-шам бе-яд хазака у-бе-зроа нетуя.

Ми були рабами у фараона у Єгипті, А Всевишній наш Господь звільнив нас та вивів звідти рукою міцною та раменом простертим. Перед нашими очима Всевишній показав великі та страшні дива у Єгипті проти фараона та усього його дому. Всевишній звільнив нас звідти. І наш Бог і сьогодні може звільнити нас та дати нам землю, яку він пообіцяв нам та нашим нащадкам.

В цьому місці можна провести невеличку дискусію: що таке рабство, що воно означало тоді, а що значить сьогодні?

Слова «Ми були рабами» — з промови Моше до єврейського народу, коли він закликав підготуватися до приходу в Обіцяну землю. Він наказав переповідати історію звільнення від рабства своїм дітям, щоб передавати та зберігати свою ідентичність у наступних поколіннях. Саме це ми і робитимемо сьогодні ввечері.

Розповідь ведеться далі.

וְאִלּוּ לֹא הוֹצִיא הַקָּדוֹשׁ בָּרוּךְ הוּא אֶת אֲבוֹתֵינוּ מִמִּצְרָיִם, הֲרֵי אָנוּ וּבָנֵינוּ וּבְנֵי בָנֵינוּ מְשֻׁעְבָּדִים הָיִינוּ לְפַרְעֹה בְּמִצְרָיִם. וַאֲפִילוּ כֻּלָּנוּ חֲכָמִים כֻּלָּנוּ נְבוֹנִים כֻּלָּנוּ זְקֵנִים כֻּלָּנוּ יוֹדְעִים אֶת הַתּוֹרָה מִצְוָה עָלֵינוּ לְסַפֵּר בִּיצִיאַת מִצְרָיִם

Ве-ілу ло гйоці га-кадош Барух гу ет Авотейну мi-Мiцраїм, гарей ану у-ванейну у-вней ванейну мешуабадім гаїну ле-фаро бе-Міцраїм.

Ва-афілу

кулану хахамім

кулану невонім

кулану зкенім кулану йодім ет га-Тора

міцва алейну лесапер бе-іціят Міцраїм

Якби не вивів Всевишній наших праотців із Єгипту, то лишилися би наші діти й онуки поневоленими рабами фараона в Єгипті,

хай і

всі ми мудрі,

всі ми кмітливі,

всі ми ретельні учні,

всі ми знавці Тори —

великою заповіддю для нас завше є розповідати історію виходу з Єгипту.

וְכָל הַמַּרְבֶּה לְסַפֵּר בִּיצִיאַת מִצְרַיִם הֲרֵי זֶה מְשֻׁבָּח

Ве-хколь га-марбе ле-сефер бе-еціят Міцраїм гарей зе мешубах.

Це значить: якщо примножувати розповідь про вихід з Єгипту, вона стане довшою; таким чином ми виконаємо цю заповідь.

Гаґада радить батькам театралізовано зобразити дітям вихід із рабства. Немає чіткого ритуалу чи настанов, як це робити: хтось може розповідати, хтось — просити дітей розказати, що вони самі вивчили у школі на цю тему. Ось основні напрямки дискусії:

Поговорити про те, хто такий раб;

Що значить бути рабом?

Як саме євреї стали вільним народом?

Перед седером можна попросили намалювати дітей малюнки і розповісти, що вони зобразили,чому саме це і що це. На основі цих малюнків можна згодом відтворити діалоги персонажів.

-- Four Questions
Source : Гаґада "За нашу свободу"

מַעֲשֶׂה בְּרַבִּי אֱלִיעֶזֶר * Маасе бе-рабі Еліезер *  П’ять рабинів.     

מַעֲשֶׂה בְּרַבִּי אֱלִיעֶזֶר וְרַבִּי יְהוֹשֻׁעַ וְרַבִּי אֶלְעָזָר בֶּן־עֲזַרְיָה וְרַבִּי עֲקִיבָא וְרַבִּי טַרְפוֹן שֶׁהָיוּ מְסֻבִּין בִּבְנֵי־בְרַק וְהָיוּ מְסַפְּרִים בִּיצִיאַת מִצְרַיִם כָּל־אוֹתוֹ הַלַּיְלָה, עַד שֶׁבָּאוּ תַלְמִידֵיהֶם וְאָמְרוּ לָהֶם רַבּוֹתֵינוּ הִגִּיעַ זְמַן קְרִיאַת שְׁמַע שֶׁל שַׁחֲרִית

Маасе бе-рабі Еліезер ве-рабі Йегошуа ве-рабі Елазар бен Азарія ве-рабі Аківа ве-рабі Тарфон ше гаю месубін бе-Бней Брак ве-гаю месапрім бе йеціят Міцраїм коль ото га-лайла ад ше бау талмідейхем ве-амру лагем работейну гіґіа зман кріят Шма шель шахаріт.

Оповідка про рабі Еліезера.

Найбільший та найдовший седер.

Коли ми розповіли нашу історію, Гаґада розповідає нам історію найдовшого седеру.

У розповіді йдеться про те, як рабі Еліезер, рабі Єгошуа, рабі Аківа та рабі Тарфон проводили седер у містечку Бней-Брак. Цілу ніч вони розповідали історію виходу з Єгипту, аж поки їхні учні не прийшли та не сказали їм, що настав світанок і вже час читати ранкову молитву.

אָמַר רַבִּי אֶלְעָזָר בֶּן־עֲזַרְיָה הֲרֵי אֲנִי כְּבֶן שִׁבְעִים שָׁנָה וְלֹא זָכִיתִי שֶׁתֵּאָמֵר יְצִיאַת מִצְרַיִם בַּלֵּילוֹת עַד שֶׁדְּרָשָׁהּ בֶּן זוֹמָא, שֶׁנֶּאֱמַר, לְמַעַן תִּזְכֹּר אֶת יוֹם צֵאתְךָ מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם כֹּל יְמֵי חַיֶּיךָ

Амар рабі Еліезер бен Азарія гарей ані ке-вен шевім шана. Ве-ло захіті ше-теамер єціят Міцраїм ба-лейлот ад ше-драша бен Зома ше-неемар ле-маан ше-тізкор ет йом цеетха мі-ерец Міцраїм коль йомей хаеха.

Рабі Еліезер, син Азарії, мовив: «Ось я сягнув семидесяти років, але так і не зрозумів, чому в нічному читанні молитви “Шма” згадується вихід із Єгипту. Нарешті бен-Зома розтлумачив це мені за допомогою уривку “Ти будеш згадувати вихід з Єгипту усі дні свого життя” (Дварім 6:13)».

יְמֵי חַיֶּיךָ הַיָּמִים. כֹּל יְמֵי חַיֶּיךָ הַלֵּילוֹת. וַחֲכָמִים אוֹמְרִים יְמֵי חַיֶּיךָ הָעוֹלָם הַזֶּה. כֹּל יְמֵי חַיֶּיךָ לְהָבִיא לִימוֹת הַמָּשִׁיחַ

Ямей хаїм — коль ямей га-єха — га-лейлот. Ва-хахамім омрім — ямей га-єха га-олам га-зе, коль ямей га-єха — легаві ле-ямот га-Машиах.

«Дні твого життя» означає просто, всі дні життя. Але «всі дні твого життя» значить і ті дні, що настануть після приходу Машиаха.

-- Four Children
Source : Гаґада "За нашу свободу"
"Четверо дітей". Авторка Зоя Черкаська-Ннаді

Four Children Illustration by Kyiv-born artist Zoya Cherkassky-Nnadi

-- Four Children
Source : Гаґада "За нашу свободу"

ארבעה בנים * Арбаа банім * Четверо дітей.

Мідраш «Чотири сини» пропонує нам послухати запитання, що ставить кожен з чотирьох дітей, та зрозуміти кожен з чотирьох характерів. Потім рабини перетворили заповідь розповіді у заповідь діалогу. У цьому полягає виховна мета: спонукати і одну, й іншу сторону давати та брати, навчатися і навчати. Успіх діалогу полягає у тому, що кожна сторона, особливо старша, буде прислухатися до того, що хоче сказати та відчуває інша сторона. Особливо потрібно звернути увагу на особистість дитини що приймає участь у діалозі та її потреби. 

בָּרוּךְ הַמָּקוֹם, בָּרוּךְ הוּא, בָּרוּךְ שֶׁנָּתַן תּוֹרָה לְעַמּוֹ יִשְׂרָאֵל, ברוך הוא

Барух га-Маком Барух Гу.

Барух ше натан Тора ле-амо Ісраель. Барух Гу.

Благословенний Господь, благословенний Він.

Благословенний Господь, що дав Тору народу Ізраїля, благословенний Він.

כְּנֶגֶד אַרְבָּעָה בָנִים דִּבְּרָה תוֹרָה: אֶחָד חָכָם, וְאֶחָד רָשָׁע, וְאֶחָד תָּם, וְאֶחָד שֶׁאֵינוֹ יוֹדֵעַ לִשְׁאוֹל

Кі негед арба баним дібра Тора:

Ехад хахам

Ехад раша

Ве-ехад там 

Ве-ехад ше-ейно йодеа лішоль.

Тора натякає на різні особистості чотирьох дітей. Кожен наділений власними рисами:

Перша дитина  — мудра.

Друга — бунтівна.

Третя — простакувата.

Четверта — не вміє й запитати.

Цей мідраш написаний у формі діалогів. Щоб було цікавіше, рекомендовано, аби кожну дитину грали учасники седеру. Герої мають бути в такому порядку: оповідач, четверо дітей. Можна також залучити чотирьох батьків, які відповідатимуть на запитання.

Граючи роль у цьому дійстві, намагайтеся дивитися на того, до кого звертаєтесь. Додайте характерний вираз обличчя, жести та відповідну інтонацію.

-- Four Children

החכם * Га-хахам * Мудра дитина.   

Оповідач:

?חָכָם מָה הוּא אוֹמֵרר

Хахам ма гу омер?

Що каже мудра дитина?

Мудра дитина:

?מָה הָעֵדוֹת וְהַחֻקִּים וְהַמִּשְׁפָּטִים אֲשֶׁר צִוָּה ה' אֱלֹהֵינוּ אֶתְכֶם

Ма га-едот 

Ве-га-хукім ве-га-мішпатім 

Ашер ціва Адонай Елогейну етхем.

Які знання, закони та настанови Господь наш Всевишній наказав нам виконувати? 

(Дварім 6:20).

Оповідач:

:וְאַף אַתָּה אֱמוֹר לוֹ כְּהִלְכוֹת הַפֶּסַח

Ве-аф ата емор ло ке-гільхот га-Песах

І навчаєте ви всім законам Песаха, до останнього.

Перший батько:

:אֵין מַפְטִירִין אַחַר הַפֶּסַח אֲפִיקוֹמָן

Ейн мафтірін ахар га-Песах афікоман.

Ми не завершуємо трапезу на Пасхальному седері афікоманом.

(Остання мішна у Песахім, розділ 10).

Заувага щодо відповіді батька: нині ми зазвичай завершуємо седер споживанням афікомана — маци, яку ми сховали на початку. Та в часи мішни слово «афікоман» означало продовження святкування після вечері. Тому рабини заборонили саме такий афікоман. Ось тому це питання таке важке. Це — доповнення батька для мудрої дитини.

-- Four Children
Source : Гаґада "За нашу свободу"

רשע * Раша * Бунтівна дитина.     

Оповідач: 

רָשָׁע מָה הוּא אוֹמֵרר

Раша ма гу омер? 

Що говорить бунтівна дитина?

מָה הָעֲבוֹדָה הַזּאֹת לָכֶםם

Ма га-авода га-зот лахем?

А що це у вас за служіння таке?

Оповідач:

לָכֶם — וְלֹא לוֹ. וּלְפִי שֶׁהוֹצִיא אֶת עַצְמוֹ מִן הַכְּלָל כָּפַר בְּעִקָּר. וְאַף אַתָּה הַקְהֵה אֶת שִׁנָּיו וֶאֱמוֹר לוֹ

Ла-хем ве-ло ло. У-лефі ше гоція ет ацмо меін га-кагаль кафер бе-ікар.

Ве-аф ата га-кеге га-шинуй ве-амар ло

Ця дитина наголошує на формулюванні «у вас». Не вважає себе частиною громади і тим самим заперечує основні принципи єврейської традиції та віри.

Такій дитині варто дошкульно промовити.

Другий батько:

"בַּעֲבוּר זֶה עָשָׂה ה' לִי בְּצֵאתִי מִמִּצְרָיִם"

 Баавур зе аса Аадонай лі бе-цееті мі-Міцраїм.

«Це через те, що Всевишній зробив для мене, коли я виходив з Єгипту». (Дварім 13:8).

Оповідач:

אִלּוּ הָיָה שָׁם, לֹא הָיָה נִגְאָל

Лі ве-ло ло ілу га-я шам, ло га-я нігаль.

Мені, та не йому. Він ніби й був там, але його не звільнили та не викупили.

-- Four Children
Source : Гаґада "За нашу свободу"

תם * Там * Простакувата дитина 

?מָה הוּא אוֹמֵר

Там ма гу омер?

Що говорить простакувата дитина?

?מה זאת

Ма зот?

Що це таке?

Оповідач:

וְאָמַרְתָּ אֵלָיו

Ве-амарта алав!

Ану, розкажи йому! 

Третій батько:

"בְּחוֹזֶק יָד הוֹצִיאָנוּ ה' מִמִּצְרַיִם מִבֵּית עֲבָדִים"

Бе-хозек яд гоціягу мі-Міцраїм мі-бейт авадім.

Міцною рукою вивів нас Всевишній з Єгипту, з дому рабства.

-- Four Children
Source : Гаґада "За нашу свободу"

שֶׁאֵינוֹ יוֹדֵעַ לִשְׁאוֹל * Ше ейно йодеа лішоль * Дитина, що не вміє питати

 Оповідач: 

וְשֶׁאֵינוֹ יוֹדֵעַ לִשְׁאוֹל

Веше ейно йодеа лішоль,

А дитині, що не вміє запитати, 

אַתְּ פְּתַח לוֹ

ат птах ло.

підкажи, як це зробити. 

וְהִגַּדְתָּ לְבִנְךָ בַּיּוֹם הַהוּא לֵאמֹר

Ше-неемар ве-гіֹֹֹґадта ле-вінха ба-йом га-гу леемор.

Бо сказано в Торі: «Розкажи синові своєму в цей день».

Не чекайте, доки дитина навчиться запитувати. Почніть оповідь самі, і можливо, ця мовчазна дитина слухатиме і сприйматиме вашу розповідь про вихід з рабства.

Четвертий батько:

בַּעֲבוּר זֶה עָשָׂה ה' לִי בְּצֵאתִי מִמִּצְרָיִם

Баавур зе аса Адонай лі бе-цеті мі-Міцраїм.

Це через те, що Всевишній зробив для мене, коли я вільним виходив з Єгипту.

-- Four Children
Source : Гаґада "За нашу свободу"

וְהִגַּדְתָּ לְבִנְךָ * Ве-гіґадта ле-вінха — Розкажи синові своєму 

Який час є найліпшим для розповіді історії Песаха? Це і є той самий момент, коли потрібно оповісти усю пасхальну історію четвертій дитині. Тому найкращий час — це саме Пасхальна ніч, коли батьки можуть використовувати для доповнення своєї розповіді зображення та все, що підготували на Песах.

Найкращий оповідач використовуватиме також анімації і малюнки, щоби взаємодіяти з усіма чуттями і сприйняттями дитини. Гаґада мусить саме так, повністю й різнобічно розповідати історію Песаха.

וְהִגַּדְתָּ לְבִנְךָ בַּיּוֹם הַהוּא לֵאמֹר, בַּעֲבוּר זֶה עָשָׂה ה' לִי בְּצֵאתִי מִמִּצְרָיִם

Ве-гіґадта ле-вінха ба-йом га-гу леемор

Баавур зе аса Адонай лі бе-цеті міе-Міцраїм

Розкажи синові своєму в цей день, що Господь зробив для мене, коли я вийшов із Єгипту (Шмот 13:8).

וְהִגַּדְתָּ לְבִנְךָ 

יָכוֹל מֵראשׁ חֹדֶשׁ? תַּלְמוּד לוֹמַר בַּיּוֹם הַהוּא. אִי בַּיּוֹם הַהוּא יָכוֹל מִבְּעוֹד יוֹם? תַּלְמוּד לוֹמַר בַּעֲבוּר זֶה — בַּעֲבוּר זֶה לֹא אָמַרְתִּי, אֶלָּא בְּשָׁעָה שֶׁיֵּשׁ מַצָּה וּמָרוֹר מֻנָּחִים לְפָנֶיךָ

Ве-гіґадта ле-вінха, яхоль мерош ходеш?

Талмуд ломар: «ба-йом га-гу». І ба-йом га-гу яхоль мі-бе-од йом? Талмуд ломар: «беавур зе».

Баавур зе ло амарті, ела бе-шаа ше-єш маца у-марор мунахім лефанейха.

Чи означає цей вірш, що ти мусиш розповідати цю історію на початку місяця нісан? Адже в уривку наголошено на словах «у цей день». Що це значить?

Чи те, що ти мусиш розповідати її у світлу пору дня? Ні, бо наголошується: саме в цей день. Тобто, цей день — це коли перед тобою лежать маца та марор, отже  — в ніч седеру.

-- Exodus Story
Source : Гаґада "За нашу свободу"
"Знамення" . Авторка Зоя Черкаська-Ннаді

Illustration by Kyiv-born artist Zoya Cherkassky-Nnadi

-- Exodus Story
Source : Гаґада "За нашу свободу"

 מתחילה עובדי עבודה זרה * Мітхіла овдей авода зара * Від служіння ідолам до духовної свободи.

Гаґада пропонує нам дві версії виходу з Єгипту. Рабі Шмуель, рабин з епохи Талмуду підкреслює політичний аспект звільнення з рабства. «Рабами були ми в Єгипті».

А тепер розгляньмо іншу думку — думку його колеги рабі Рава. Він, у свою чергу, наголошує на духовному звільненні.

Версія Рава заснована на прощальному зверненні Єгошуа бен Нуна до єврейського народу. Єгошуа боїться, що молоде покоління у землі Ізраїля може асимілюватися та злитися із місцевою язичницькою культурою. Тому він розповідає їм історію про вивільнення Аврагама від ідолопоклонства. Так, ця особиста боротьба за духовну свободу та просвітлення стосується кожного з нас.

מִתְּחִלָּה עוֹבְדֵי עֲבוֹדָה זָרָה הָיוּ אֲבוֹתֵינוּ, וְעַכְשָׁיו קֵרְבָנוּ הַמָּקוֹם לַעֲבדָתוֹ, שֶׁנֶּאֱמַר: וַיֹאמֶר יְהוֹשֻעַ אֶל־כָּל־הָעָם, כֹּה אָמַר ה' אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל: בְּעֵבֶר הַנָּהָר יָשְׁבוּ אֲבוֹתֵיכֶם מֵעוֹלָם, תֶּרַח אֲבִי אַבְרָהָם וַאֲבִי נָחוֹר, וַיַּעַבְדוּ אֱלֹהִים אֲחֵרִים

וָאֶקַּח אֶת־אֲבִיכֶם אֶת־אַבְרָהָם מֵעֵבֶר הַנָּהָר וָאוֹלֵךְ אוֹתוֹ בְּכָל־אֶרֶץ כְּנָעַן, וָאַרְבֶּה אֶת־זַרְעוֹ וָאֶתֵּן לוֹ אֶת־יִצְחָק, וָאֶתֵּן לְיִצְחָק אֶת־יַעֲקֹב

וְאֶת־עֵשָׂו. וָאֶתֵּן לְעֵשָׂו אֶת־הַר שֵּׂעִיר לָרֶשֶׁת אתוֹ, וְיַעֲקֹב וּבָנָיו יָרְדוּ מִצְרָיִם

Мітхіла овдей авода зара гаю Авотейну. Ве-ахшав кербану га-Маком ле-аводато. Ше-неемар:

Ва-йомер Єгошуа ель коль гаам:

Ло амар Адонай Елогей Ісраель — бе-евер га-нагар яшву Авотейхем ме-олам.

Терах аві Аврагам ва-аві Нахор ва-яавду Елогім ахерім.

Ва-еках ет авіхем, ет Аврагам ме-евер га-наар ва-олех ото бе-холь ерец Кнаан ва-арбе ет заро ва-етен ло ет Іцхак. Ва-етен ле Іцхак ет Яаков ве-ет Есав.

Ва-етен ле Есав ет гар сеир ларешет ото ве Яаков у-ванав ярду Міцраїм.

Спочатку служили наші пращури ідолам,

Але тепер Всевишній наблизив їх до служіння Господу.

Розпорядник:

Єгошуа промовив до народу Ізраїля: ось що говорить Господь Бог Ізраїля.

Колись давно ваші пращури: Терах, батько Аврагама, та Нахор, жили на берегах Ефрата та вклонялися ідолам. Але-Я узяв батька вашого Аврагама з берегів Ефрата та привів його у землю Ханаан та примножив його нащадків. Я дав йому Іцхака, а Іцхакові дав Яакова та Есава… Есавові та його нащадкам Я дав гору Сеїр, а Яаков та його сини спустились у Єгипет.

Далі розповідається, що Бог послав синам Ізраїля Моше та Агарона та навів кари на Єгипет. Після того звільнив вас та ваших нащадків з Єгипту. Сьогодні саме через це ви маєте вірно служити Всевишньому. Якщо ви відвернетеся від служіння Всевишньому та виберете служити іншим богам, все одно я та моя сім’я служитимемо Всевишньому.

Всі:

У відповідь народ мовив так: «Ми далекі від служіння іншим богам. Адже наш Господь Бог лише Той, хто вивів нас та наших пращурів з Єгипту, дому рабства, лише Той, хто показав нам великі дива та знаки, що побачили ми на власні очі. І нині всі ми теж будемо служити Всевишньому, бо Господь то є наш Бог» (Єгошуа 24, 1–18).

-- Exodus Story
Source : Гаґада "За нашу свободу"

בָּרוּךְ שׁוֹמֵר הַבְטָחָתוֹ * Барух шомер автахато ле-Ісраель * Вірність обітницям

Після уривку про те, як Аврагам здійснив свою духовну подорож, вознісся до Всевишнього та зійшов у Землю Ізраїля, Гаґада розповість нам, як його правнуки та нащадки опинилися у єгипетському рабстві. Та спершу підсумуємо, що Всевишній зробив для Аврагама, та як зберіг дану Ним обітницю, попри всі падіння єврейського народу, разом зі зльотами, що траплялися йому на історичному шляху.

בָּרוּךְ שׁוֹמֵר הַבְטָחָתוֹ לְיִשְׂרָאֵל, בָּרוּךְ הוּא. שֶׁהַקָּדוֹשׁ בָּרוּךְ הוּא חִשַּׁב אֶת־הַקֵּץ, לַעֲשׂוֹת כְּמוֹ שֶּׁאָמַר לְאַבְרָהָם אָבִינוּ בִּבְרִית בֵּין הַבְּתָרִים, שֶׁנֶּאֱמַר: וַיֹּאמֶר לְאַבְרָם, יָדֹעַ תֵּדַע כִּי־גֵר יִהְיֶה זַרְעֲךָ בְּאֶרֶץ לֹא לָהֶם, וַעֲבָדוּם וְעִנּוּ אֹתָם אַרְבַּע מֵאוֹת שָׁנָה. וְגַם אֶת־הַגּוֹי אֲשֶׁר יַעֲבֹדוּ דָּן אָנֹכִי וְאַחֲרֵי־כֵן יֵצְאוּ בִּרְכֻשׁ גָּדוֹל

Барух га-шомер гавтахато ле-Ісраель. Барух Гу. Ше га-Кадош Барух Гу хішав ет га-кец лаасот кмо ше-амар ле-Аврагам авіну бі-вріт бейн га-бетарім, ше-неемар ве-йомер ле-Аврагам: яда теда кі-ґер Адонай зареха бе-ерец ло ла-гем ва-авадум ве-іну отам — арба меод шана. Ве-гам ет га-ґой – ашер яаводу дан анохі. Ве-ахарей хен яцу бі-рехуш гадоль.

Благословенний Той, хто зберігає Свої обітниці для Ізраїля. Благословенний Він. Святий Благословенний визначив, коли скінчиться рабство, і як Він це зробить, і Він сказав нашому батькові Аврагамові у заповіті, що промовив між частинами тварин.

Знай, що прибульцями, чужинцями, прихідьками будуть нащадки твої у чужій країні. Та зроблять їх рабами та будуть пригноблювати їх чотириста років. Але і народ, що зробив їх рабами, і Я судитиму. А після цього вийдуть вони з великою кількістю майна.

(Берешит 15: 13-14.)

-- Exodus Story
Source : Гаґада "За нашу свободу"

וְהִיא שֶׁעָמְדָה * Ве-гі ше амда * Ця обітниця заступила нас

Тепер ми накриваємо мацу, підносимо келих та співаємо разом про заповідь присвячення для нашого життя, що важко збагнути.

.וְהִיא שֶׁעָמְדָה לַאֲבוֹתֵינוּ וְלָנוּ. שֶׁלֹּא אֶחָד בִּלְבָד עָמַד עָלֵינוּ לְכַלּוֹתֵנוּ, אֶלָּא שֶׁבְּכָל דּוֹר וָדוֹר עוֹמְדִים עָלֵינוּ לְכַלוֹתֵנוּ, וְהַקָּדוֹשׁ בָּרוּךְ הוּא מַצִּילֵנוּ מִיָּדָם

Ве-гі ше-амда ла-авотейну ве-лану

Ше-ло ехад більвад амад алейну ле-халотейну.

Ела ше-бе-холь дор ва-дор омдім алейну ле-халотейну

Ве-га Кадош Барух Гу мацілейну мі-ядам.

Ця обітниця заступила нас та наших батьків.

Бо не лише сам ворог повстав проти нас, щоб нас знищити, але й у кожному поколінні повстають проти нас ті, хто смерті нам бажає.

Але Всевишній Пресвятий — Він спасе та порятує нас від їхніх рук.

-- Exodus Story
Source : Гаґада "За нашу свободу"

  ארמי אבד אבי * Арамі овед аві * Змандрований єврей. Вічний жид. Симпозіум.

Сьогодні цей уривок розповідає нам історію змандрованого єврея.

Так завше йдемо ми подалі від принижень та визискувань, і підіймаємося з лахміття свого до багатства, а наприкінці шляху — повертаємося додому.

Текст, який ми використовуємо, колись читався напам'ять кожним євреєм під час принесення до Храму перших плодів врожаю.

אֲרַמִּי אֹבֵד אָבִי, וַיֵּרֶד מִצְרַיְמָה וַיָּגָר שָׁם בִּמְתֵי מְעָט, וַיְהִי שָׁם לְגוֹי גָּדוֹל, עָצוּם וָרָב

וַיָּרֵעוּ אֹתָנוּ הַמִּצְרִים וַיְעַנּוּנוּ, וַיִתְּנוּ עָלֵינוּ עֲבֹדָה קָשָׁה

וַנִּצְעַק אֶל־ה' אֱלֹהֵי אֲבֹתֵינוּ, וַיִּשְׁמַע ה' אֶת־קֹלֵנוּ, וַיַּרְא אֶת־עָנְיֵנוּ וְאֶת עֲמָלֵנוּ וְאֶת לַחֲצֵנוּ

וַיּוֹצִאֵנוּ ה' מִמִצְרַיִם בְּיָד חֲזָקָה, וּבִזְרֹעַ נְטוּיָה, וּבְמֹרָא גָּדֹל, וּבְאֹתוֹת וּבְמֹפְתִים

ויביאנו על המקום הזה. ויתן לנו את הארץ הזאת

ארץ זבת חלב ודבש

Арамі овед аві ва-йеред міцрайма ва-ягар шам бі-мтей меат

Ва-йєгї шам ле ґой ґадоль, ацум  ва-рав.

Ва-яреу отану га-міцрім ва-януну.

Ва-ітну алейну авода каша.

Ва-ніцак ель Адонай Елогей Авотейну

Ва-їшма Адонай ет колейну.

Ва-яре ет аніейну ве-ет амалейну ве-ет лахацейну.

Ва-йоціейну Адонай мі-Міцраїм бе-яд хазака у-ві-зроа нетуя.

У-ве-мора гадоль у-ве-еотот у-ве-мофтім.

Ве-явіейну аль га-маком газе.

Ве їтен лану ет га-Арец га-зот.

Ерец зават халав у-дваш.

Сьогодні я хочу розповісти Всевишньому, Господу нашому, як я прийшов у землю, що Всевишній обіцяв віддати нашим праотцям. (Дварім 26:3).

Усі:

Мандрівним арамеянином був мій пращур. Він зійшов у Єгипет та оселився там малим числом І став він там народом, великим, сильним та багаточисельним.

І погано поводилися з нами єгиптяни. Вони виснажували нас та примушували нас робити важку роботу. А ми волали і зверталися до Господа наших праотців. Почув Всевишній наш голос, побачив нашу біду та нашу важку працю, і утиск наш.

І вивів нас з Єгипту рукою міцною та раменом простертим. І страхом вивів, зі знаменнями та чудами. І привів нас Всевишній на це місце, і віддав нам цю землю — землю, що тече медом і молоком. (Дварім 26:3.)

-- Exodus Story
Source : Гаґада "За нашу свободу"

צא ולמד  * Це ве-лмад * Піди та вивчи.

Це офіційне запрошення до єврейських студій, до рабинського симпозіуму, адже саме в нього переростає цей вечір. Ми вивчаємо історію Виходу речення за реченням, вираз за виразом, послідовно занурюючись у рабинський мідраш.

Деякі родини читають кожне слово, деякі — одразу переходять до читання про кари єгипетські, інші ж — виокремлюють для себе уривки, що вважають найсуттєвішими чи наяктуальнішими для обговорення.

צֵא וּלְמַד מַה בִּקֵּשׁ לָבָן הָאֲרַמִּי לַעֲשׂוֹת לְיַעֲקֹב אָבִינוּ: שֶׁפַּרְעֹה לֹא גָזַר אֶלָּא עַל הַזְּכָרִים, וְלָבָן בִּקֵּשׁ לַעֲקֹר אֶת־הַכֹּל. שֶׁנֶּאֱמַר: אֲרַמִּי אֹבֵד אָבִי.

Це-у-льмад ма бікеш Лаван га-арамі лаасот ле-Яаков авіну. Ше-паро ло ґазар ела аль га-зхарім ве-Лаван бікеш лаакор ет га-коль. Ше-неемар:

Арамі овед аві.

Піди та вивчи, що задумав Лаван-арамеянин вчити нашому праотцю Яакову: коли фараон збирався знищити лише чоловіків, Лаван наказав знищити усю родину Яакова, тобто увесь народ Ізраїля.

Написано: арамеянин поневолювач мого батька, що хотів його знищити. (Дварім 26:5)

Ве-ярад міцрайма ве-йгед шам би мтай меат ве-їгі шам ацум ве-рав ве-ігї шам ле-гой гадоль ацум ва рав.

Він зійшов у Єгипет та оселився там малим числом І став він там народом, великим, сильним та багаточисельним.

(Дварім 26:5)

וַיֵּרֶד מִצְרַיְמָה — אָנוּס עַל פִּי הַדִּבּוּר

Ве-їрад міцрайма

Анус аль пі га дібур.

Зійшов Ізраїль у Єгипет, примушений Словом Всевишнього.

Це відбулося для здійснення пророцтва Господа до Аврагама: його нащадки будуть прихідьками на чужій землі, поки не будуть поневолені та принижені. (Берешит 14:13).

וַיָּגָר שָׁם. מְלַמֵּד שֶׁלֹא יָרַד יַעֲקֹב אָבִינוּ לְהִשְׁתַּקֵּעַ בְּמִצְרַיִם אֶלָּא לָגוּר שָׁם, שֶׁנֶּאֱמַר: וַיֹּאמְרוּ אֶל־פַּרְעֹה, לָגוּר בָּאָרֶץ בָּאנוּ, כִּי אֵין מִרְעֶה לַצֹּאן אֲשֶׁר לַעֲבָדֶיךָ, כִּי כָבֵד הָרָעָב בְּאֶרֶץ כְּנָעַן. וְעַתָּה יֵשְׁבוּ־נָא עֲבָדֶיךָ בְּאֶרֶץ גֹּשֶן.

Ве-яґар шам.

меламед ше ло ярад Яаков авіну легіштакеа бе Міцраїм ела лагур шам.

Ше неемар ва-Йомру ель Паро: лаґур ба-арец бану

кі ейн мире лацон ашер ла-авадейха, кі хавед га-раав бе-ерец Кнаан.

Ве-ата єшву на авадейха бе ерец Ґошен.

І оселився (Ізраїль) там тимчасово.

Наш праотець Яаков ніколи не планував зупинятися в Єгипті. Його родина від самого початку дала всім зрозуміти це:

«Бо сказали вони фараонові, що правив у дні Яакова: ми прийшли тимчасово спинитися у цім краї, бо немає в нас чим годувати вівці наші. Тяжкий голод настав у краю Ханаанському. Тож дозволь рабам твоїм оселитися у землі Ґошен. 

 

-- Ten Plagues
Source : Гаґада "За нашу свободу"

עשר המכות * Есер га-макот * Десять кар.

За традицією, ми проливаємо краплю вина з келиху нашої радості за кожну кару, котру Господь навів на упертих єгиптян, доки вони не згодились відпустити Ізраїль із рабства.

Рабини сперечалися про своє ставлення до десяти кар. З одного боку, покарання є необхідним як інструмент для визволення та відновлення справделивості над жорстокими єгиптянами. Та з іншого боку, покарання призводять до страждань людини, творіння Божого. Рабі Сімха Коен казав: «Ми святкуємо вихід з Єгипту, але не смерть єгиптян».

אֵלּוּ עֶשֶׂר מַכּוֹת שֶׁהֵבִיא הַקָּדוֹשׁ בָּרוּךְ הוּא עַל־הַמִּצְרִים בְּמִצְרַיִם, וְאֵלוּ הֵן:

Елу есер макот ше-геві

Га-Кадош Барух Гу аль га-міцрім

бе-Міцраїм, ве-елу ген:

Ось десять кар, які навів

Всевишній Пресвятий Господь на єгиптян у Єгипті 

ось вони:

дам кров  דם                

цфардеа жаби צפרדע               

кинім воші כינים             

аров дикі звірі ערוב           

девер моровиця на худобу. דבר     

шхін язви שחין             

барад градברד             

арбе сарана ארבה           

хошех темряваחושך           

макат бхорот смерть первістків מכת בחורות       

רַבִּי יְהוּדָה הָיָה נוֹתֵן בָּהֶם סִמָּנִים: דְּצַ"ךְ עַדַ"שׁ בְּאַחַ"ב.

Рабі Єгуда гая нотен багем сіманім: ДеЦаХ, АДаШ, БеАХаВ.

Рабі Єгуда дав їм усім символічні назви: ДеЦаХ, АДаШ, БеАХаВ.

כמה מכות לקו המצרים על הים?

 Кама макот лаку га-міцрім аль га-ям?

רַבִּי יוֹסֵי הַגְּלִילִי אוֹמֵר: מִנַּיִן אַתָּה אוֹמֵר שֶׁלָּקוּ הַמִּצְרִים בְּמִצְרַיִם עֶשֶׂר מַכּוֹת וְעַל הַיָּם לָקוּ חֲמִשִּׁים מַכּוֹת? בְּמִצְרַיִם מַה הוּא אוֹמֵר? וַיֹּאמְרוּ הַחַרְטֻמִּם אֶל פַּרְעֹה: אֶצְבַּע אֱלֹהִים הִוא, וְעַל הַיָּם מָה הוּא אוֹמֵר? וַיַּרְא יִשְׂרָאֵל אֶת־הַיָּד הַגְּדֹלָה אֲשֶׁר עָשָׂה ה' בְּמִצְרַיִם, וַיִּירְאוּ הָעָם אֶת־ה', וַיַּאֲמִינוּ בַּיי וּבְמשֶׁה עַבְדוֹ. כַּמָה לָקוּ בְאֶצְבַּע? עֶשֶׂר מַכּוֹת. אֱמוֹר מֵעַתָּה: בְּמִצְרַים לָקוּ עֶשֶׂר מַכּוֹת וְעַל הַיָּם לָקוּ חֲמִשִּׁים מַכּוֹת.

Рабі Йосі га-Глілі омер: мінаін ата омер ше-лаку га-міцрім бе-міцраїм есер макот ве-аль га-ям лаку хамішим макот?

Бе-міцраїм ма гу омер – ве-йомру га-хартумім ель паро: ецба Елогім Гі, ве-аль га-ям ма гу омер – “Ва яра Ісраель ет-га-яд га-ґдола  ашер аса Адонай бе-Міцраїм, ва-ір’у га-ам ет Адонай, ва яаміну ба-Адонай у-ве-Моше авдо”. Кама лаку бе-ецба? ЕСЕР макот.

Емор ме-ата:

Бе-міцрім лаку Есер макот ве-аль га-ям лаку ХАМІШИМ макот.

Рабі Йосі галілеянин каже: «Звідки ми можемо сказати, що єиптяни були вражені у Єгипті десятьма карами, а на морі п’ятидесятьма карами?

У Єгипті говорять: «І сказали маги та жерці до фараона: Це —   перст Божий». (Шмот 8:15)

А про море кажуть: «І побачив Ізраїль руку велику, що виявив Всевишній у Єгипті, та став боятися той народ Господа, і ввірував у Господа та раба його Моше» (Шмот 14:31)

Скільки нанесли перстом: десять кар.

Віднині скажемо: в Єгипті вражено єгиптян десятьма карами, а на морі вражено усією рукою, п’ятдесятьма карами».

רַבִּי אֱלִיעֶזֲר אוֹמֵר: מִנַּיִן שֶׁכָּל־מַכָּה וּמַכָּה שֶׁהֵבִיא הַקָּדוֹשׁ בָּרוּךְ הוּא עַל הַמִּצְרִים בְּמִצְרַיִם הָיְתָה שֶׁל אַרְבַּע מַכּוֹת? שֶׁנֶּאֱמַר: יְשַׁלַּח־בָּם חֲרוֹן אַפּוֹ, עֶבְרָה וָזַעַם וְצָרָה, מִשְׁלַחַת מַלְאֲכֵי רָעִים. עֶבְרָה – אַחַת, וָזַעַם – שְׁתַּיִם, וְצָרָה – שָׁלשׁ, מִשְׁלַחַת מַלְאֲכֵי רָעִים – אַרְבַּע. אֱמוֹר מֵעַתָּה: בְּמִצְרַיִם לָקוּ אַרְבָּעִים מַכּוֹת וְעַל הַיָּם לָקוּ מָאתַיִם מַכּוֹת.

Рабі Еліезер омер: мен-аін ше-коль мака у-мака ше-геві га-Кадош Барух Гу аль га-міцрім бе-Міцраїм гайта шель арба макот?

Ше-неемар: Йшалах бам харон апо, евра ва-заам ве-цара, мішлахат малахей раим.

“Евра”– ахат, “ва-заам”– штаїм, ”ве-цара“ –  шалош, “мішлахат малахей раім“ – арба.

Емор ме-ата: бе-міцраїм лаку АРБАЇМ макот, ве-аль га-ям лаку матаїм макот.

Рабі Еліезер сказав: «Звідки ми можемо сказати, що кожна кара, яку послав Пресвятий Благословенний на єгиптян у Єгипті, складається з чотирьох покарань?

Сказано: Наслав Він на них полум’я свого гніву, лють, обурення та обурення утиск та полчища злих янголів. Гнів — одна, лють та обурення — дві, утиск — три, полчища злих ангелів — чотири.

Звідси можна сказати: в Єгипті їх було вражено сорока карами, а на морі їм дісталося двісті покарань».

רַבִּי עֲקִיבָא אוֹמֵר: מִנַּיִן שֶׁכָּל־מַכָּה וּמַכָּה שֶהֵבִיא הַקָּדוֹשׁ בָּרוּךְ הוּא עַל הַמִּצְרִים בְּמִצְרַיִם הָיְתָה שֶׁל חָמֵשׁ מַכּוֹת? שֶׁנֶּאֱמַר: יְִשַׁלַּח־בָּם חֲרוֹן אַפּוֹ, עֶבְרָה וָזַעַם וְצַרָה, מִשְׁלַחַת מַלְאֲכֵי רָעִים. חֲרוֹן אַפּוֹ – אַחַת, עֶבְרָה – שְׁתָּיִם, וָזַעַם – שָׁלוֹשׁ, וְצָרָה – אַרְבַּע, מִשְׁלַחַת מַלְאֲכֵי רָעִים – חָמֵשׁ. אֱמוֹר מֵעַתָּה: בְּמִצְרַיִם לָקוּ חֲמִשִּׁים מַכּות וְעַל הַיָּם לָקוּ חֲמִשִּׁים וּמָאתַיִם מַכּוֹת.

Рабі Аківа омер: Мін-аїн ше-коль мака у-мака ше-геві га-Кадош Барух Гу аль га-міцрім бе-Міцраім гайта шель хамеш макот? Ше-неемар: єшлах бам харон  апо, евра ве-заам ве-цара, мішлахат малахей раім. “Харон апо” – ехад, “евра” –штаїм, “га-заам” – шалош ,“ве-цара” – арба, “мішлахат малахей раїм” – хамеш.

Амор ме-ата: бе-міцраїм лаку хамешим макот, ве-аль гаям лаку хамишим у-матаїм макот.

Рабі Аківа сказав: «Звідки ми можемо сказати, що кожна кара, яку наслав Пресвятий та Благословенний на єгиптян, складається з чотирьох покарань?

Сказано: “Наслав Він на них полум’я свого гніву, лють та обурення, утиск та полчища злих ангелів”.

Полум’я гніву — один, лють — два, обурення — три, утиск — чотири, полчища злих ангелів —  п’ять.

Звідси можна сказати: у Єгипті їх було вражено п’ятдесятьма карами, а на морі вони отримали двісті п’ятдесят покарань».

-- Cup #2 & Dayenu
Source : Гаґада "За нашу свободу"

דיינו  * Даєну * Нам було б достатньо!  

 !כַּמָה מַעֲלוֹת טוֹבוֹת לַמָּקוֹם עָלֵינו

Кама маалот товот ла-Маком алейну!

Скільки благодіянь для нас зробив Всевишній!

Це довгий список благодіянь та чудес, які зробив для нас Господь. Якщо перекласти «даєну» іншими словами, це пісня подяки з переліком чудес: «Дякуємо Тобі, Боже. за все, що Ти зробив».

אִלּוּ הוֹצִיאָנוּ מִמִצְרַיִם וְלֹא עָשָׂה בָהֶם שְׁפָטִים, דַּיֵּנו

Ілу гоціяну мі міцраїм, ве-ло аса вагем шфатім.

Даєну!

Якби Він вивів нас з Єгипту, але не засудив би їх (єгиптян)

нам було б достатньо!

אִלּוּ עָשָׂה בָהֶם שְׁפָטִים, וְלֹא עָשָׂה בֵאלֹהֵיהֶם, דַּיֵּנוּ

Ілу аса ва-гем шфатім, ве-ло аса ве-елогейхем

ДАЄНУ!

Якби Він засудив єгиптян, та не чинив суд над їхніми богами

нам було б достатньо!

אִלּוּ עָשָׂה בֵאלֹהֵיהֶם, וְלֹא הָרַג אֶת־בְּכוֹרֵיהֶם, דַּיֵּנוּ

Ілу аса ве-елогейхем, ве-ло гараґ ет бехорейгем

ДАЄНУ!

Якби він вчинив суд над їхніми богами та не вбив би їхніх первістків  —

нам було б достатньо!

אִלּוּ הָרַג אֶת־בְּכוֹרֵיהֶם וְלֹא נָתַן לָנוּ אֶת־מָמוֹנָם, דַּיֵּנוּ

Ілу гараґ ет бехорейгем, ве-ло натан лану ет мамонам

ДАЄНУ!

Якби він вбив їхніх первістків, але не дав би нам їхнє майно

нам було б достатньо!

אִלּוּ נָתַן לָנוּ אֶת־מָמוֹנָם וְלֹא קָרַע לָנוּ אֶת־הַיָּם, דַּיֵּנוּ

Ілу натан лану ет мамонам, ве-ло кара лану ет га-ям

ДАЄНУ!

Якби Він дав нам іхнє майно, але не розсік перед нами море  —

нам було б достатньо!

אִלּוּ קָרַע לָנוּ אֶת־הַיָּם וְלֹא הֶעֱבִירָנוּ בְּתוֹכוֹ בֶּחָרָבָה, דַּיֵּנוּ

Ілу кара лану ет га-ям, ве-ло геевірану бе-тохо бе-харава

ДАЄНУ!

Якби Він розсік перед нами море, але не провів нас через нього як по землі  —

нам було б достатньо!

אִלּוּ הֶעֱבִירָנוּ בְּתוֹכוֹ בֶּחָרָבָה וְלֹא שִׁקַּע צָרֵנוּ בְּתוֹכוֹ דַּיֵּנוּ

Ілу гееверану бетохо бехарава, ве-ло шика царейну бе-тохо

ДАЄНУ!

Якби Він провів нас усередині моря, як по землі, але не втопив у морі наших гнобителів

нам було б достатньо!

אִלּוּ שִׁקַּע צָרֵנוּ בְּתוֹכוֹ וְלֹא סִפֵּק צָרְכֵּנוּ בַּמִדְבָּר אַרְבָּעִים שָׁנָה דַּיֵּנוּ

Ілу шика царейну бе-тохо, ве-ло сіпек царкейну ба-мідбар арбаїм шана

ДАЄНУ!

Якби Він втопив у морі наших гнобителів, але не задовільняв сорок років наші потреби у пустелі

нам було б достатньо!

אִלּוּ סִפֵּק צָרְכֵּנוּ בְּמִדְבָּר אַרְבָּעִים שָׁנָה וְלֹא הֶאֱכִילָנוּ אֶת־הַמָּן דַּיֵּנוּ

Ілу сіпек царкейну ба-мідбар арбаїм шана, ве-ло геехілану ет га-ман

ДАЄНУ!

Якби Він задовільняв сорок років наші потреби у пустелі, але не годував нас манною небесною

нам було б достатньо!

אִלּוּ הֶאֱכִילָנוּ אֶת־הַמָּן וְלֹא נָתַן לָנוּ אֶת־הַשַׁבָּת, דַּיֵּנוּ

Ілу геехілану ет га-ман, ве-ло натан лану ет га-Шабат

ДАЄНУ!

Якби Він годував нас манною небесною, але не подарував нам Шабат (день відпочинку)

нам було б достатньо!

אִלּוּ נָתַן לָנוּ אֶת־הַשַׁבָּת, וְלֹא קֵרְבָנוּ לִפְנֵי הַר סִינַי, דַּיֵּנוּ

Ілу натан лану ет га-Шабат, ве-ло кервану ліфней гар Сінай

ДАЄНУ!

Якби Він подарував нам Шабат (день відпочинку), але не наблизив нас до гори Сінай

нам було б достатньо!

אִלּוּ קֵרְבָנוּ לִפְנֵי הַר סִינַי, וְלא נָתַן לָנוּ אֶת־הַתּוֹרָה. דַּיֵּנוּ

Ілу кервану ліфней нар Сінай, ве-ло натан лану ет га-Тора

ДАЄНУ!

Якби Він наблизив нас до гори Сінай, але не дарував нам Тору

нам було б достатньо!

אִלּוּ נָתַן לָנוּ אֶת־הַתּוֹרָה וְלֹא הִכְנִיסָנוּ לְאֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, דַּיֵּנוּ

Ілу натан лату ет га-Тора, ве-ло гіхнісану ле-Ерец Ісраель

ДАЄНУ!

Якби Він дарував нам Тору, але не привів нам у землю Ізраїля

нам було б достатньо!

אִלּוּ הִכְנִיסָנוּ לְאֶרֶץ יִשְׂרָאֵל וְלֹא בָנָה לָנוּ אֶת־בֵּית הַבְּחִירָה דַּיֵּנוּ

Ілу гіхнісану ле-Ерец Ісраель, ве-ло бана лану ет Бейт га-Бхіра

ДАЄНУ!

Якби Він привів нас у землю Ізраїля, але не побудував нам Храм, обраний Ним

нам було б достатньо!

עַל אַחַת, כַּמָה וְכַּמָה, טוֹבָה כְפוּלָה וּמְכֻפֶּלֶת לַמָּקוֹם עָלֵינוּ: שֶׁהוֹצִיאָנוּ מִמִּצְרַיִם, וְעָשָׂה בָהֶם שְׁפָטִים, וְעָשָׂה בֵאלֹהֵיהֶם, וְהָרַג אֶת־בְּכוֹרֵיהֶם, וְנָתַן לָנוּ אֶת־מָמוֹנָם, וְקָרַע לָנוּ אֶת־הַיָּם, וְהֶעֱבִירָנוּ בְּתוֹכוֹ בֶּחָרָבָה, וְשִׁקַּע צָרֵנוּ בְּתוֹכוֹ, וְסִפֵּק צָרְכֵּנוּ בַּמִדְבָּר אַרְבָּעִים שָׁנָה, וְהֶאֱכִילָנוּ אֶת־הַמָּן, וְנָתַן לָנוּ אֶת־הַשַּׁבָּת, וְקֵרְבָנוּ לִפְנֵי הַר סִינַי, וְנָתַן לָנוּ אֶת־הַתּוֹרָה, וְהִכְנִיסָנוּ לְאֶרֶץ יִשְׂרָאֵל, וּבָנָה לָנוּ אֶת־בֵּית הַבְּחִירָה לְכַפֵּר עַל־כָּל־עֲוֹנוֹתֵינוּ.

Аль ахат кама ве-кама, това кфула у-мехупелет ла-Маком алейну: ше-гоціану мі-Міцраїм ве-аса ба-гем шфатім, ве-аса бе-елогейхем, ве-гараґ ет бехорейхем, ве-натан лану ет мамонам, ве-кара лану ет га-ям, ве-геевірану бе-тохо бе-харава, ве-шіка царейну бе-тохо, ве-сіпек царкейну бе-мідбар арбаїм шана, ве-геехілейну ет га-ман, ве-натан лану ет га-Шабат, ве-кервану ліфней гар Сінай, ве-натан лану ет га-Тора, ве-гіхнісану ле-Ерец Ісраель ве-бана лану ет га-Байт га-Бхіра лєхапер аль коль авонотейну.

Наскільки ж більше добра, що подвоюється і примножується невпинно, здійснив для нас Всевишній!

Він вивів нас із Єгипту, покарав гнобителів наших і вчинив суд над богами їхніми, Він убив їхніх первістків, віддав нам їхнє майно, розділив перед нами море, провів нас усередині моря, як по суходолу, задовольняв наші потреби сорок років у пустелі, годував нас манною і подарував нам Шабат, дав нам Тору, привів нас у землю Ізраїля, побудував нам обраний Храм для спокути наших гріхів.

-- Cup #2 & Dayenu
Source : Гаґада "За нашу свободу"

פסח מצה ומרור  * Песах, маца ве-марор * Песах, маца та марор (гірке зілля)   

Перед тим, як закінчити Маґід, ми ще раз повертаємося до основних тем Виходу, як заповідав рабан Ґамліель, духовний лідер єврейського народу в часи створення Гаґади. Ці теми пов’язані з основними символами Песаха: пасхальна жертва (ягня), маца (прісний неквасний хліб) та марор (гірке зілля). Це не просто окраса столу, в них — сутність Песаха. Ми та всі присутні на пасхальному седері, маємо відчувати їхнє значення, ословлене нам спершу, а пізніше, ми відчуємо їх безпосередньо, вже скуштувавши.

רַבָּן גַּמְלִיאֵל הָיָה אוֹמֵר: כָּל שֶׁלֹּא אָמַר שְׁלשָׁה דְּבָרִים אֵלּוּ בַּפֶּסַח, לא יָצָא יְדֵי חוֹבָתוֹ, וְאֵלּוּ הֵן: פֶּסַח, מַצָּה, וּמָרוֹר.

Рабан Ґамліель гая омер: коль ше-ло амар шлоша дварім елу ба-Песах ло яца ядей ховато ве-єлу ген: Песах, Маца у-Марор.

Рабан Ґамліель був сказав: той, хто не розповів про три речі на Песах, не виконав свій обов’язок. Ось що це за речі: песах (пасхальна жертва), маца (прісний неквасний хліб) та марор (гірке зілля).

Чому саме ці три речі? Ягня, маца та марор нагадують нам ті страви, що їли євреї у ніч Виходу з Єгипту (Шмот 12:8).

Затим настає час для питань, на які всі шукають відповіді й зачитують їх із Гаґади.

פסח * Песах

Розпорядник:

פֶּסַח שֶׁהָיוּ אֲבוֹתֵינוּ אוֹכְלִים בִּזְמַן שֶׁבֵּית הַמִּקְדָּשׁ הָיָה קַיָּם, עַל שׁוּם מָה?

Песах ше-гаю авотейну охлім бі-зман ше-Бейт га-Мікдаш гая каям аль шум ма?

Чому в часи існування Храму наші праотці їли пасхальну жертву (ягня)?

Усі читають:

עַל שׁוּם שֶׁפָּסַח הַקָּדוֹשׁ בָּרוּךְ הוּא עַל בָּתֵּי אֲבוֹתֵינוּ בְּמִצְרַיִם, שֶׁנֶּאֱמַר: וַאֲמַרְתֶּם זֶבַח פֶּסַח הוּא לַיי, אֲשֶׁר פָּסַח עַל בָּתֵּי בְנֵי יִשְׂרָאֵל בְּמִצְרַיִם בְּנָגְפּוֹ אֶת־מִצְרַיִם, וְאֶת־בָּתֵּינוּ הִצִּיל וַיִּקֹּד הָעָם וַיִּשְׁתַּחווּ.

Аль шум ше-пасах га-Кадош Барух Гу аль батей авотейну бе-Міцраїм, ше-неемар: Ва-амартем зевах Песах гу ла Адонай ашер пасах аль батей вней Ісраель бе-Міцраїм бе наґпо ет Міцраім, ве-ет батейну гіціль ве-ікор га-ам ва-їштахаву.

Бо Пресвятий Благословенний проминув доми Ізраїлевих синів у Єгипті, коли знищував єгиптян, а дома наші зберіг. І схилився народ, і вклонився додолу (Шмот 12:26-27).

מצה * Маца    

Розпорядник запитує:

מַצָּה זוֹ שֶׁאָנוֹ אוֹכְלִים, עַל שׁוּם מַה?

Маца зо ше ану охлім аль шум ма?

Чому ми їмо мацу (прісний неквасний хліб)?

 Усі відповідають:

עַל שׁוּם שֶׁלֹּא הִסְפִּיק בְּצֵקָם שֶׁל אֲבוֹתֵינוּ לְהַחֲמִיץ עַד שֶׁנִּגְלָה עֲלֵיהֶם מֶלֶךְ מַלְכֵי הַמְּלָכִים, הַקָּדוֹשׁ בָּרוּךְ הוּא, וּגְאָלָם, שֶׁנֶּאֱמַר: וַיֹּאפוּ אֶת־הַבָּצֵק אֲשֶׁר הוֹצִיאוּ מִמִּצְרַיִם עֻגֹת מַצּוֹּת, כִּי לֹא חָמֵץ, כִּי גֹרְשׁוּ מִמִּצְרַיִם וְלֹא יָכְלוּ לְהִתְמַהְמֵהַּ, וְגַם צֵדָה לֹא עָשׂוּ לָהֶם.

Аль шум ше-ло гіспік бецекам шель авотейну легахміц ад ше-ніґла алейгем Мелех малхей га-млахім га-Кадош Барух Гу ве-ґалам, ше-неемар: Ва-йофу ет га-бацек ашер гоціу мі-Міцраїм уґот мацот, кі ло хамец, кі ґоршу мі-Міцраїм ве-ло яхлу легітмагмега, ве-гам цеда ло асу лагем.

Бо тісто наших праотців не встигло закваситися, коли з’явився перед ними Цар понад усіма царями, Пресвятий та Благословенний, і визволив їх, як написано:

«І пекли вони те тісто, що винесли з Єгипту, на прісні коржі, бо не вкисло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, і не могли баритися, а поживи на дорогу не приготовили собі» (Шмот 12:39).

מרור * Марор  

Розпорядник вказує на гірке зілля і запитує:

מָרוֹר זֶה שֶׁאָנוּ אוֹכְלִים, עַל שׁוּם מַה?

Марор зе ше-ану охлім, аль шум ма?

Чому ми їмо марор (гірке зілля)?

 Усі відповідають ,читаючи:

עַל שׁוּם שֶׁמֵּרְרוּ הַמִּצְרִים אֶת־חַיֵּי אֲבוֹתֵינוּ בְּמִצְרַיִם, שֶׁנֶּאֱמַר: וַיְמָרְרוּ אֶת חַיֵּיהם בַּעֲבֹדָה קָשָה, בְּחֹמֶר וּבִלְבֵנִים וּבְכָל־עֲבֹדָה בַּשָּׂדֶה אֶת כָּל עֲבֹדָתָם אֲשֶׁר עָבְדוּ בָהֶם בְּפָרֶךְ.

Аль шум ше-мареру га-міцрім ет хаєй авотейну бе-Міцраїм, ше-неемар: Ва-ємареру ет хаейгем ба-авода каша, бе-хомер у-ві-левенім у-ве-холь авода ба-саде ет коль аводатам ашер авду ба-гем бе-фарех.

Бо «огірчували вони їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити» (Шмот 1:14).

-- Cup #2 & Dayenu
Source : Гаґада "За нашу свооду"

בכל דור ודור * Бе-коль дор ва-дор * Із покоління в покоління        

Наше самовизначення через вихід із рабства єгипетського.

Усі разом читають:

בְּכָל־דּוֹר וָדוֹר חַיָּב אָדָם לִרְאוֹת אֶת־עַצְמוֹ כְּאִלּוּ הוּא יָצָא מִמִּצְרַיִם, שֶׁנֶּאֱמַר: וְהִגַּדְתָּ לְבִנְךָ בַּיּוֹם הַהוּא לֵאמֹר, בַּעֲבוּר זֶה עָשָׂה ה' לִי בְּצֵאתִי מִמִּצְרַיִם..

Бе-коль дор ва-дор хаяв адам лірот ет ацмо кеілу гу яца мі-Міцраїм. Ше-неемар: ве-гаґадта ле-вінха  ба-йом га-гу леемор. Баавур зе аса Адонай лі бецейті мі-Міцраїм.

Із покоління в покоління мусите ви чутися так, ніби це саме ви вийшли з Єгипту. Як написано: «І оповіси синові своєму того дня, говорячи: Це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту». (Шмот 13:8)

לֹא אֶת־אֲבוֹתֵינוּ בִּלְבָד גָּאַל הַקָּדוֹשׁ בָּרוּךְ הוּא, אֶלָּא אַף אוֹתָנוּ גָּאַל עִמָּהֶם, שֶׁנֶּאֱמַר: וְאוֹתָנוּ הוֹצִיא מִשָּׁם, לְמַעַן הָבִיא אוֹתָנוּ, לָתֶת לָנוּ אֶת־הָאָרֶץ אֲשֶׁר נִשָׁבַּע לַאֲבֹתֵינוּ

Ло ет авотейну більвад ґааль га-Кадош Барух Гу мі-Міцраїм, ела аф Отану ґааль імагем, ше-неемар: Ве отану гоці мі-шам лемаан гаві отану, латет лану ет га-Арец ешер нішба ла-авотейну.

Не тільки наших праотців визволив Пресвятий Благословенний із Єгипту, але і кожного з нас визволив Він разом із ними. Як написано: «А нас вивів звідти, щоб увести нас та дати той край, що присягнув був Він нашим батькам». (Дварім 6:23)

-- Cup #2 & Dayenu
Source : Гаґада "За нашу свободу"

הללו יה' * Галелуя! * Славте Господа!

Нова пісня свободи

Після цього накривають усю мацу за столом. Кожен піднімає другий келих вина та проголошує тост за нашу свободу та звільнення!

לְפִיכָךְ אֲנַחְנוּ חַיָּבִים לְהוֹדוֹת, לְהַלֵּל, לְשַׁבֵּחַ, לְפָאֵר, לְרוֹמֵם, לְהַדֵּר, לְבָרֵךְ, לְעַלֵּה וּלְקַלֵּס לְמִי שֶׁעָשָׂה לַאֲבוֹתֵינוּ וְלָנוּ אֶת־כָּל־הַנִסִּים הָאֵלּוּ: הוֹצִיאָנוּ מֵעַבְדוּת לְחֵרוּת מִיָּגוֹן לְשִׂמְחָה, וּמֵאֵבֶל לְיוֹם טוֹב, וּמֵאֲפֵלָה לְאוֹר גָּדוֹל, וּמִשִּׁעְבּוּד לִגְאֻלָּה. וְנֹאמַר לְפָנָיו שִׁירָה חֲדָשָׁה: הַלְלוּיָהּ.

Лефі-хах анахну хаявім легодот, легалель, лешабеах, лефаер, леромем, лагадер, леварех, леале, у-лекалес ле-мі ше-аса ла-авотейну ве-лану ет коль га-нісім га-елу: Гоціяну ме-авдут ле-херут, мі-яґон ле-сімха у-ме-евель ле-Йом Тов, ме-афела ле-ор ґадоль, у-мі-шіебуд ле-ґеула: ве-номар лефанав шира хадаша: 

Галелуйя!

Саме тому ми повинні дякувати, прославляти, вклонятися, поважати, возвеличувати, прославляти у піснях, величати Того, хто здійснив для наших праотців і для нас усі ці чудеса: вивів нас із рабства до свободи, з печалі до веселощів, зі скорботи до свята, з темряви до великого світла. Від поневолення до звільнення! Співаймо перед Ним нову пісню!

Славте Господа! Славте Господа! 

Вина не п’ють. Келих ставлять на стіл та відкривають мацу.

הַלְלוּיָהּ הַלְלוּ עַבְדֵי ה', הַלְלוּ אֶת־שֵׁם ה'. יְהִי שֵׁם ה' מְבֹרָךְ מֵעַתָּה וְעַד עוֹלָם. מִמִּזְרַח שֶׁמֶשׁ עַד מְבוֹאוֹ מְהֻלָּל שֵׁם ה'. רָם עַל־כָּל־גּוֹיִם ה', עַל הַשָּׁמַיִם כְּבוֹדוֹ. מִי כַּיי אֱלֹהֵינוּ הַמַּגְבִּיהִי לָשָׁבֶת, הַמַּשְׁפִּילִי לִרְאוֹת בַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ? מְקִימִי מֵעָפָר דָּל, מֵאַשְׁפֹּת יָרִים אֶבְיוֹן, לְהוֹשִׁיבִי עִם־נְדִיבִים, עִם נְדִיבֵי עַמּוֹ. מוֹשִׁיבִי עֲקֶרֶת הַבַּיִת, אֵם הַבָּנִים שְׂמֵחָה. הַלְלוּיָהּ.

Галелуя. Галелу авдей Адонай галегу ет Шем Адонай!

Йєгї Шем Адонай меворах ме-ата ве-ад олам!

Мі мізрах шемеш ад мевоо мегуляль Шем Адонай.

Рам аль коль ґоім Адонай, аль га-шамаїм кеводо мі ке-Адонай Елогейну?

Амаґбігі лашавет, га-машпілі лірот ба-шамаїм у-ва-арец?

Мекімі ме-афар даль, ме-ашпот ярім евьон, легошіві ім недівім, ім недівей амо.

Мошіві акерет га-байт им га-банім смеха .

Галелуя!  

Галелуя! Славте Його, проголошуючи Його діяння, слуги Бога, славте, проголошуючи Його діяння, Ім’я Бога.

Нехай буде благословенне ім’я Бога віднині й повік.

Від сходу й до заходу прославляють Його діяннями ім’я Бога.

Піднесений Бог над усіма народами, слава Його понад небесами.

Хто подібний до Бога, Господа нашого, чий престол у височині?

Дивиться вниз, щоб побачити небо і землю.

Підносить Він із пороху вбогого, підіймає зі сміття нещасного,

Щоб посадити їх поруч із князями, князями свого народу.

Дає неплідній, що сидить у домі, стати радісною матір’ю. Галелуя! 

(Тегілім 113)*

Тут і далі Тегілім подані в перекладах за виданнями Тегілім - Псалми. Т. 1 : Псалми 1-72 [Текст] / пер. Гедалії Спинаделя, Дзвінки Матіяш. - 2020. - 410 с. ([Бібліотека юдаїки]) і Тегілім - Псалми. Т. 2 : Псалми 73-150 [Текст] / пер. Гедалії Спинаделя, Дзвінки Матіяш. - 2020. - 445 с. - ([Бібліотека юдаїки]) (прим.ред.).

-- Cup #2 & Dayenu
Source : Гаґада "За нашу свободу"

 בְּצֵאת יִשְׂרָאֵל מִמִצְרַיִם * Бе-цет Ісраель мі-Міцраїм * Коли Ізраїль виходив з Єгипту.  

בְּצֵאת יִשְׂרָאֵל מִמִצְרַיִם, בֵּית יַעֲקֹב מֵעַם לֹעֵז, הָיְתָה יְהוּדָה לְקָדְשׁוֹ, יִשְׂרָאֵל מַמְשְׁלוֹתָיו. הַיָּם רָאָה וַיַּנֹס, הַיַּרְדֵּן יִסֹּב לְאָחוֹר. הֶהָרִים רָקְדוּ כְאֵילִים, גְּבַעוֹת כִּבְנֵי צֹאן. מַה לְּךָ הַיָּם כִּי תָנוּס, הַיַּרְדֵּן – תִּסֹּב לְאָחוֹר, הֶהָרִים – תִּרְקְדוּ כְאֵילִים, גְּבַעוֹת כִּבְנֵי־צֹאן. מִלְּפְנֵי אָדוֹן חוּלִי אָרֶץ, מִלְּפְנֵי אֱלוֹהַ יַעֲקֹב. הַהֹפְכִי הַצּוּר אֲגַם־מָיִם, חַלָּמִיש לְמַעְיְנוֹ־מָיִם

Бецейт Ісраель мі-Міцраїм бейт Яаков ме-ам лоез

Гайта Єгуда ле-кадшо, Ісраель мамшелотав.

Гаям раа вайянос, га-Ярден їсов леахор.

Га-гарім ракду ке-елім

Гваот кі-вней цон.

Ма леха га-ям кі танус

Га-Ярден тісов ле-ахор.

Га-гарім тіркеду ке-елім.

Гваот кі-вней цон

Мі-ліфней Адон хулі арец

Мі-ліфней Елога Яаков

Га-гофхі га-цур аґам маїм

Халаміш ле-маейно маїм.

Коли Ізраїль виходив із Єгипту, дім Яакова – із народу з чужою мовоюм,

Став Єгуда Його святилищем, Ізраїль – землею влади Його.

Море побачило й побігло, Йордан повернув назад.

Гори поскакали, як барани, пагорби – як ягнята.

Чому море побігло, Йордан повернув назад,

Гори поскакали, як барани, пагорби – як ягнята?

Тремти, земле, перед Господом, перед Богом Яакова,

Який обертає скелю на водойму, кремінь – на джерело води

(Тегілім 114)*.

* Тут і далі Тегілім подані в перекладах за виданнями Тегілім - Псалми. Т. 1 : Псалми 1-72 [Текст] / пер. Гедалії Спинаделя, Дзвінки Матіяш. - 2020. - 410 с. ([Бібліотека юдаїки]) і Тегілім - Псалми. Т. 2 : Псалми 73-150 [Текст] / пер. Гедалії Спинаделя, Дзвінки Матіяш. - 2020. - 445 с. - ([Бібліотека юдаїки]) (прим.ред.).

-- Cup #2 & Dayenu
Source : Гаґада "За нашу свободу"

כוס שניה * Кос шнія * Другий келих

Ми завершуємо основну частину розповіді, Маґід тим, що випиваємо другий келих — келих Викуплення.

Нахиліться вліво. Сидячи на подушці потрібно спертися на лівий лікоть та випити щонайменше половину другого келиха вина.

Деякі сім'ї у цей момент седеру наливають келих Мір’ям: в особливий келих наливають воду, що нагадує нам про колодязь та внесок Мір’ям та усіх жінок в історію Виходу з єгипетського рабства.

בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר גְּאָלָנוּ וְגָאַל אֶת־אֲבוֹתֵינוּ מִמִּצְרַיִם, וְהִגִּיעָנוּ הַלַּיְלָה הַזֶּה לֶאֱכָל־בּוֹ מַצָּה וּמָרוֹר. כֵּן ה' אֱלֹהֵינוּ וֵאלֹהֵי אֲבוֹתֵינוּ יַגִּיעֵנוּ לְמוֹעֲדִים וְלִרְגָלִים אֲחֵרִים הַבָּאִים לִקְרָאתֵנוּ לְשָׁלוֹם, שְׂמֵחִים בְּבִנְיַן עִירֶךְ וְשָׂשִׂים בַּעֲבוֹדָתֶךָ. וְנֹאכַל שָׁם מִן הַזְּבָחִים וּמִן הַפְּסָחִים אֲשֶׁר יַגִּיעַ דָּמָם עַל קִיר מִזְבַּחֲךָ לְרָצון, וְנוֹדֶה לְךָ שִׁיר חָדָש עַל גְּאֻלָּתֵנוּ וְעַל פְּדוּת נַפְשֵׁנוּ. בָּרוּךְ אַתָּה ה', גָּאַל יִשְׂרָאֵל.

Барух ата Адонай Елогейну Мелех га-олам ашер ґеалану ве-ґааль ет Авотейну мі-Міцраїм ве-гіґіяну ле-лайла азе леехоль бо маца у-марор.

Кен Адонай Елогейну ве-Елогей Авотейну ягіену ле-моадім у-лігралім ахерім га-баім лікратейну ле-Шалом, смехім бе-віньян іреха ве-сасім ба-аводатеха ве-нохаль шам мін га-звахім, у-мін га-псахім ашер ягіа дамам аль кіар мізбахаха ле-рацон, ве-ноде Леха шир хадаш аль ґеулатейну. Ве-аль падут нафшейну. Барух Ата Адонай – Ґааль Ісраель.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що визволив нас і наших праотців із Єгипту. З Твоєї волі діждали ми цієї ночі, щоб їсти мацу та марор. Господь наш та наших праотців доведе нас у мирі та спокої до прийдешніх наступних свят. З волі Твоєї зможемо ми святкувати та радіти у Твоєму відбудованому місті, їсти пасхальну жертву, ягня, та інші жертви, а кров стікатиме по стіні жертовника на вівтарі у Твоєму Храмі. І будемо ми дякувати новою піснею за Твоє викуплення та порятунок наших душ. Благословенний Ти, Господи, що визволив Ізраїль.

 

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם בּוֹרֵא פְּרִי הַגָּפֶן.

Барух Ата Адонай Елогейну Мелех га-олам боре прі га-ґафен.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що створив плід виноградної лози.

Rachtzah
Source : Гаґада "За нашу свободу"

רחצה * Рахца * Друге омовіння рук    

Тепер ми розпочинаємо їсти мацу.

Ми починаємо церемонію на якій їстимемо три головних символи Песаха: мацу, марор та харосет.

Починаємо з омовіння рук та відповідного благословення. 

Якщо знайдуться охочі допомогти присутнім помити та витерти руки, це заощадить час, а людям не потрібно буде вставати.

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ עַל נְטִילַת יָדַיִם.

Барух Ата Адонай Елохейну Мелех га-олам ашер кідшану бе-міцватав ве-цівану аль нетілат ядаїм.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що заповів нам омивати руки.

Motzi-Matzah
Source : Гаґада "За нашу свободу"

מצה * Моці маца * Благословення на мацу.

Це перший раз у пасхальному седері, коли ми зобов'язані їсти мацу. Візьміть в руку мацу та прочитайте благословення на хліб.

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם הַמּוֹצִיא לֶחֶם מִן הָאָרֶץ.

Барух Ата Адонай Елогейну Мелех га-олам га-моці лехем мін га-арец.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що даєш рости хлібові з землі. 

Ви можете взяти мацу, занурити її у солону воду та промовити:

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ עַל אֲכִילַת מַצָּה.

Барух Ата Адонай Елохейну Мелех га-олам ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану аль ахілат маца.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що освятив нас своїми заповідями та звелів нам їсти мацу.

Maror
Source : Гаґада "За нашу свободу"

מרור * Марор * Гірке зілля          

Потрібно взяти марор та вмочити його в харосет (але так, щоб гіркий смак лишився) і прочитати благословення: 

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ עַל אֲכִילַת מָרוֹר.

Барух Ата Адонай Елогейну Мелех га-олам ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану аль ахілат марор.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що освятив нас Своїми заповідями та звелів нам їсти марор.

Koreich
Source : Гаґада "За нашу свободу"

כורך * Корех * Сендвіч рабі Гілеля

Приготуйте двосторонню канапку з маци. Посередині двох шматочків маци покладіть марор та харосет — так робив рабі Гілель, що жив у І столітті.

:זֵכֶר לְמִקְדָּשׁ כְּהִלֵּל. כֵּן עָשָׂה הִלֵּל בִּזְמַן שֶׁבֵּית הַמִּקְדָּשׁ הָיָה קַיָּם

.הָיָה כּוֹרֵךְ מַצָּה וּמָרוֹר וְאוֹכֵל בְּיַחַד, לְקַיֵּם מַה שֶּׁנֶּאֱמַר: עַל מַצּוֹת וּמְרורִים יֹאכְלֻהוּ

Зехер ле-Мікдаш ке-Гілель.

Кен аса Гілель бі-зман ше-Бейт га-Мікдаш гая каям: гая корех маца ве-марор ве-охель бе-яхад, лекаєм ма ше-неемар: «Аль мацот ве-га марорім йохлугу».

На честь та на спомин храму за звичаєм рабі Гілеля.

Так робив був Гілель у часи Храму. Він клав на мацу гірке зілля, та їв їх разом, бо як написано: «З мацою і гірким зіллям їжте його» (Ваїкра 9:11).

Shulchan Oreich
Source : Гаґада "За нашу свободу"

שולחן עורך  * Шульхан орех * Святкова трапеза          

Тепер розпочинається трапеза. Зазвичай її починають із вареного яйця: його їдять, вмочивши в солону воду. Трапезу завершують пошуками афікомана, котрий їдять на десерт.

Tzafun
Source : Гаґада "За нашу свободу"

צפון * Цафун * Ми їмо знайдений афікоман.

Афікоман — це середній шматок маци, що ми заховали на початку трапези. Діти беруться до його пошуків — хто знайде, може просити за це «викуп» чи гостинці: книги, гроші, що даються після свята, кошерні солодощі. Деякі батьки принагідно вчать дітей віддати частину свого «викупу» на цдаку, себто благодійність, чи поділитися з іншими.

זֵכֶר לְקָרְבָּן פֶּסַח הָנֶאֱכַל עַל הָשוֹבַע.

Зехер ле-карбан Песах га-неехаль аль га-шова.

Цю мацу ми їмо на спомин про дні, коли був Храм, а ми могли їсти досита.

Bareich
Source : Гаґада "За нашу свободу"

ברך * Барех * Благословення після їжі.

ברכת המזון * Біркат га-мазон *  Благословення після трапези.

Після смачної трапези ми дякуємо Всевишньому не лише за їжу, але й за все, що Він нам дав.

Наповнюємо третій келих. Співаємо або читаємо благословення:

שִׁיר הַמַּעֲלוֹת, בְּשוּב ה' אֶת שִׁיבַת צִיּוֹן הָיִינוּ כְּחֹלְמִים. אָז יִמָּלֵא שְׂחוֹק פִּינוּ וּלְשׁוֹנֵנוּ רִנָּה. אָז יֹאמְרוּ בַגּוֹיִם: הִגְדִּיל ה' לַעֲשׂוֹת עִם אֵלֶּה. הִגְדִּיל ה' לַעֲשׂוֹת עִמָּנוּ, הָיִינוּ שְׂמֵחִים. שׁוּבָה ה' אֶת שְׁבִיתֵנוּ כַּאֲפִיקִים בַּנֶּגֶב. הַזֹּרְעִים בְּדִמְעָה, בְּרִנָּה יִקְצֹרוּ. הָלוֹךְ יֵלֵךְ וּבָכֹה נֹשֵׂא מֶשֶךְ הַזָּרַע, בֹּא יָבֹא בְרִנָּה נֹשֵׂא אֲלֻמֹּתָיו

Шир гамаалот.

Бішув Адонай ет шіват Ціон га-їну ке-холмім. 

Аз імале схок піну у-лешонейну ріна.

Аз йомру ва-ґоїм іґділь Адонай лаасот ім еле

Їґділь Адонай лаасот іману га-їну семехім 

шува Адонай ет-шевітейну ка-афікім ба-негев.

Газорім бе-діма бе-ріна ікцору.

алох єлех у-вахо носе мешех га-зара

бо яво ве-ріна носе алумотав. 

Пісня сходжень. Пісня, що співали на сходах Храму.

Пісня сходжень. Коли візьметься Бог повертати нас у Ціон, будемо, мов уві сні.

І наповниться рот наш сміхом і язик піснею, і скажуть поміж народів:

Господь учинив із ними велике чудо.

Господь чинив для нас великі речі у всі часи, і ми залишалися щасливими.

Повернися знову, Господи, до наших полонених, як потоки на півдні.

Ті, що сіють у сльозах, жатимуть у радости.

Іде, плачучи під тягарем насіння, але прийде додому з піснею, несучи свої снопи.

(Тегілім 126)*

 זימון * Запрошення до благословення

:המזַמן פותח

:חברַי נְבָרֵךְ

:המסבים עונים

.יְהִי שֵׁם ה' מְבֹרָךְ מֵעַתָּה וְעַד עוֹלָם

:הַמְזַמֵן אומֵר

.בִּרְשׁוּת כל המסובין, נְבָרֵךְ [אֱלֹהֵינוּ] שֶׁאָכַלְנוּ מִשֶּׁלוֹ

:המסבים עונים

בָּרוּךְ [אֱלֹהֵינוּ] שֶׁאָכַלְנוּ מִשֶּׁלוֹ וּבְטוּבוֹ חָיִינוּ

:המזמן חוזר ואומר

בָּרוּךְ [אֱלֹהֵינוּ] שֶׁאָכַלְנוּ מִשֶּׁלוֹ וּבְטוּבוֹ חָיִינו

Розпорядник: Хаверай неварех. 

Усі: Ігї шем Адонай меворах меата веадолам.

Розпорядник: Ігї шем Адонай меворах меата веадолам. 

Біршут коль гамесубін неварех (Елогейну) ше ахальну мішело.

Усі: Барух (Елогейну) ше ахальну мішело увтуво хаїну.

Розпорядник: Барух ЕлогЕлогейну ше ахальну мішело увтуво хаїну.

Усі: Барух у бурух шмо.

Господар або розпорядник: Пані та понове, друзі, подякуймо Всевишньому.

Усі присутні: Нехай буде благословенне ім’я Бога віднині й повік.

Хазяїн: Нехай буде благословенне ім’я Бога віднині й повік. З дозволу присутніх на седері гостей подякуємо Тому, Хто дає нам їжу для прожиття. 

Усі: Благословенний Той, хто дає нам їжу, з ласки якого ми живемо.

Хазяїн: Благословенний Той, хто дає нам їжу, з ласки якого ми живемо.

Усі: Благословенний Господь і Ім’я Його.

 ברכה א' : הזן את הכל * Перше благословення  

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, הַזָּן אֶת הָעוֹלָם כֻּלּוֹ בְּטוּבוֹ בְּחֵן בְּחֶסֶד וּבְרַחֲמִים, הוּא נוֹתֵן לֶחֶם לְכָל בָּשָׂר כִּי לְעוֹלָם חַסְדוֹ. וּבְטוּבוֹ הַגָּדוֹל תָּמִיד לֹא חָסַר לָנוּ, וְאַל יֶחְסַר לָנוּ מָזוֹן לְעוֹלָם וָעֶד. בַּעֲבוּר שְׁמוֹ הַגָּדוֹל, כִּי הוּא אֵל זָן וּמְפַרְנֵס לַכֹּל וּמֵטִיב לַכֹּל, וּמֵכִין מָזוֹן לְכָל בְּרִיּוֹתָיו אֲשֶׁר בָּרָא. בָּרוּךְ אַתָּה ה', הַזָּן אֶת הַכֹּל

Усі співають:

Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам 

газан ет га-олам куло бе-туво

бе-хен бе-хесед у-ве-рахамім.

Гу нотен лехем леколь басар

кі ле-олам хасдо

у-в’туво га-ґадоль

тамід ло хасар лану 

ве-аль єхсар лану мазон ле-олам ваед.

Баавур шемо га-ґадоль

кі гу Ель зан уфарнес лаколь

у-метів лаколь у-мехін мазон

ле-коль брійотав ашер бара.

Барух ата Адонай га-зан ет-га-коль.

Усі співають:

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що годує увесь світ зі своєї милості, співчуття та великої ласки. Він посилає хліб усім істотам, бо милість Його навіки.

Безмежна Твоя ласка, бо завжди Ти даєш нам усього вдосталь; одвіку ні в чому не маємо потреби і не матимемо довіку, заради Твого величного імені. Бо Він є Бог.

Той, Хто годує та дає заробіток кожному, хто дає усе необхідне кожному своєму живому створінню. Благословенний Ти, Господи, що годуєш усіх.

ברכה ב' : על הארץ ועל המזון * Друге благословення

נוֹדֶה לְךָ ה' אֱלֹהֵינוּ עַל שֶׁהִנְחַלְתָּ לַאֲבוֹתֵינוּ אֶרֶץ חֶמְדָה טוֹבָה וּרְחָבָה, וְעַל שֶׁהוֹצֵאתָנוּ ה' אֱלֹהֵינוּ מֵאֶרֶץ מִצְרַיִם, וּפְדִיתָנוּ מִבֵּית עֲבָדִים, וְעַל בְּרִיתְךָ שֶׁחָתַמְתָּ בְּבְשָׂרֵנוּ, וְעַל תּוֹרָתְךָ שֶׁלִּמַּדְתָּנוּ, וְעַל חֻקֶּיךָ שֶׁהוֹדַעְתָּנוּ, וְעַל חַיִּים חֵן וָחֶסֶד שֶׁחוֹנַנְתָּנוּ, וְעַל אֲכִילַת מָזוֹן שָׁאַתָּה זָן וּמְפַרְנֵס אוֹתָנוּ תָּמִיד, בְּכָל יוֹם וּבְכָל עֵת וּבְכָל שָׁעָה

וְעַל הַכּל ה' אֱלֹהֵינוּ, אֲנַחְנוּ מוֹדִים לָךְ וּמְבָרְכִים אוֹתָךְ, יִתְבָּרַךְ שִׁמְךָ בְּפִי כָּל חַי תָּמִיד לְעוֹלָם וָעֶד. כַּכָּתוּב: וְאָכַלְתָּ וְשָׂבַעְתָּ וּבֵרַכְתָּ אֶת ה' אֱלֹהֵיךָ עַל הָאָרֶץ הַטּוֹבָה אֲשֶּׁר נָתַן לָךְ. בָּרוּךְ אַתָּה ה', עַל הָאָרֶץ וְעַל הַמָּזוֹן

Ноде леха Адонай Елогейну аль ше-гінхальта ла-авотейну ерец хамда това у-рехава. 

Ве-аль ше-гоцетану Адонай Елогейну ме-ерец Міцраїм. У-фдітану ме-бейт авадім.

Ве-аль брітеха ше-хатамта бев-сарейну, ве-аль Тора-теха ше-лімадтану, ве-аль хукеха, ше-годаетану, ве-аль хаїм: хен ва-хесед шехонентану ве-аль ахілат мазон ше ата зан у-мефарнес отану тамід, бе-холь йом у-ве-холь ет-у ве-холь шаа. 

Ве-аль га-коль Адонай Елогейну анахну модім леха у-мевархім отха їтбарах шімха бе-фі коль хай тамід ле-олам ваед.

Ка-катув: ве-ахальта ве-савата у-ве-рахта ет Адонай Елогеха. Аль га-арец га-това ашер натан лах.

Барух ата Адонай аль га-арец ве-аль га-мазон.

Дякуємо тобі Господи Боже наш за те, що приготував для наших праотців рідний, благодатний і широкий край, що вивів нас із Єгипту та звільнив із рабства. 

Дякуємо і за заповіт, що залишається на нашому тілі, і за Тору Твою, якої ти нас навчив, за Твої закони, що Ти сповістив нам, за життя, за милість, які Ти оновлюєш, за те, що годуєш усім необхідним завше і щодня, щогодини й будь-коли.

Отож за все, що є у нас, дякуємо Тобі, Господи наш Боже. Нехай благословляється Твоє ім’я устами всього живого віднині й повік!

Як написано: «І будеш ти їсти й наситишся, і поблагословиш Господа, Бога свого, у тім добрім краї, що дав Він тобі».

Благословенний Ти, Господи, за землю та їжу.

ג' : על ירושלים ברכה * Третє благословення. За Єрусалим.

רַחֵם נָא ה' אֱלֹהֵינוּ עַל יִשְׂרָאַל עַמֶּךָ וְעַל יְרוּשָׁלַיִם עִירֶךָ וְעַל צִיּוֹן מִשְׁכַּן כְּבוֹדֶךָ וְעַל מַלְכוּת בֵּית דָּוִד מְשִׁיחֶךָ וְעַל הַבַּיִת הַגָּדוֹל וְהַקָּדוֹשׁ שֶׁנִּקְרָא שִׁמְךָ עָלָיו: אֱלֹהֵינוּ אָבִינוּ, רְעֵנוּ זוּנֵנוּ פַרְנְסֵנוּ וְכַלְכְּלֵנוּ וְהַרְוִיחֵנוּ, וְהַרְוַח לָנוּ ה' אֱלֹהֵינוּ מְהֵרָה מִכָּל צָרוֹתֵינוּ. וְנָא אַל תַּצְרִיכֵנוּ ה' אֱלֹהֵינוּ, לֹא לִידֵי מַתְּנַת בָּשָׂר וָדָם וְלֹא לִידֵי הַלְוָאתָם, כִּי אִם לְיָדְךָ הַמְּלֵאָה הַפְּתוּחָה הַקְּדוֹשָׁה וְהָרְחָבָה, שֶׁלֹא נֵבוֹשׁ וְלֹא נִכָּלֵם לְעוֹלָם וָעֶד

Змилуйся над нами, Господи Боже наш, над народом Твоїм Ізраїлю та над Єрусалимом (Сіоном), містом Твоїм, над царством оселі Давида, Твого миропомазаного, над Храмом Твоїм великим та святим, що носить ім'я Твоє, велике та святе.

Господи наш, Батьку, зглянься над нами, паси нас, веди нас, годуй нас, посилай нам заробіток, визволи нас скоріше від усякої біди. Дай нам, Боже, не залежати від людей та їхніх благодіянь, а лише від Тебе, Твоєї святої відкритої правиці, наповненої та щедрої. І нехай не будемо ми принижені й осоромлені ніколи.

  בשבת מוסיפים *  У Шабат додають.

  רְצֵה וְהַחֲלִיצֵנוּ ה' אֱלֹהֵינוּ בְּמִצְוֹתֶיךָ וּבְמִצְוַת יוֹם הַשְּׁבִיעִי הַשַּׁבָּת הַגָּדול וְהַקָּדוֹשׂ הַזֶּה. כִּי יוֹם זֶה גָּדוֹל וְקָדוֹשׁ הוּא לְפָנֶיךָ לִשְׁבָּת בּוֹ וְלָנוּחַ בּוֹ בְּאַהֲבָה כְּמִצְוַת רְצוֹנֶךָ. וּבִרְצוֹנְךָ הָנִיחַ לָנוּ ה' אֱלֹהֵינוּ שֶׁלֹּא תְהֵא צָרָה וְיָגוֹן וַאֲנָחָה בְּיוֹם מְנוּחָתֵנוּ. וְהַרְאֵנוּ ה' אֱלֹהֵינוּ בְּנֶחָמַת צִיּוֹן עִירֶךָ וּבְבִנְיַן יְרוּשָׁלַיִם עִיר קָדְשֶׁךָ כִּי אַתָּה הוּא בַּעַל הַיְשׁוּעוֹת וּבַעַל הַנֶּחָמוֹת

Реце ве-гахліцейну Адонай Елогейну бе-міцвотейха у-бе-міцват йом га-швії, га-Шабат га-ґадоль га-зе. Кі йом зе ґадоль ве-кадош гу лефанейха лішбат бо ве-лануах бо бе-агава кі-міцват рецонеха.

У ві-рцонеха га-ніах лану Адонай Елогейну шело тегє цара веяґон ва анаха бе йом менухатейну. Ве-гарену Адонай Елогейну бе-нехамат Ційон їреха у-ве-віньян Єрушалаїм ір кодшеха, і Ата гу бааль гаєшуот у-вааль га-нехамот.

Зміцни нас волею Твоєю, Господи Боже наш, у виконанні Твоїх заповідей та у дотриманні сьомого дня, великого святого Шабату, бо у цей святий і великий день, що Ти дав нам у великій Твоїй любові, важливо для нас перебувати у спокої перед Тобою, як Ти наказав нам.

З Твоєї волі, Господи, будемо ми захищені від лиха та біди у цей день нашого відпочинку та дай нам побачити, Господи Боже наш, для втіхи нашої Ціон, місто Твоє, та відбудування Єрусалиму, Твого святого міста. Бо Ти є володарем усякого порятунку та володарем усякої втіхи.

בפסח מוסיפים  * У Песах додають

אֱלֹהֵינוּ וֵאלֹהֵי אֲבוֹתֵינוּ, יַעֲלֶה וְיָבֹא וְיַגִּיעַ וְיֵרָאֶה וְיֵרָצֶה וְיִשָּׁמַע וְיִפָּקֵד וְיִזָּכֵר זִכְרוֹנֵנוּ וּפִקְדּוֹנֵנוּ, וְזִכְרוֹן אֲבוֹתֵינוּ, וְזִכְרוֹן מָשִׁיחַ בֶּן דָּוִד עַבְדֶּךָ, וְזִכְרוֹן יְרוּשָׁלַיִם עִיר קָדְשֶׁךָ, וְזִכְרוֹן כָּל עַמְּךָ בֵּית יִשְׂרָאַל לְפָנֶיךָ, לִפְלֵיטָה לְטוֹבָה לְחֵן וּלְחֶסֶד וּלְרַחֲמִים, לְחַיִּים וּלְשָׁלוֹם בְּיוֹם חַג הַמַּצּוֹת הַזֶּה זָכְרֵנוּ ה' אֱלֹהֵינוּ בּוֹ לְטוֹבָה וּפָקְדֵנוּ בוֹ לִבְרָכָה וְהושִׁיעֵנוּ בוֹ לְחַיִּים. וּבִדְבַר יְשׁוּעָה וְרַחֲמִים חוּס וְחָנֵּנוּ וְרַחֵם עָלֵינוּ וְהוֹשִׁיעֵנוּ, כִּי אֵלֶיךָ עֵינֵינוּ, כִּי אֵל מֶלֶךְ חַנּוּן וְרַחוּם אתה

וּבְנֵה יְרוּשָׁלַים עִיר הַקֹּדֶשׁ בִּמְהֵרָה בְיָמֵינוּ. בָּרוּךְ אַתָּה ה', בּוֹנֶה בְרַחֲמָיו יְרוּשָׁלַיִם. אָמֵן

Елогейну ве-Елогей авотейну Яале-ве-Яво веяґіа ве-їрае єраце ве-їшма ве-їпакед ве-їзахер зіхронену у-фікдонену ве-зіхрон авотейну, ве-зіхрон машіах бен-Давід авдеха, ве-зіхрон Їрушалаїм ір кодшеха, ве-зіхрон коль амеха бейт Їсраель лефанеха, ле-флійта, ле-това, ле-хен у-лехесед у-ле-рахамім ле-хаїм у-ле-шалом бе-йом хаґ га-мацот га-зе. Захрену Адонай Елогейну бо ле-това, ле-фкдену бо лі-враха ве-гошіену во ле-хаїм товім. У-бі двар єшуа ве-рахамім хус ве-ханену ве-рахем алейну ве-гошіейну, кі елейха ейнейну кі ель мелех ханун ве-рахум ата.

У-вней Їрушалаїм ір га-кодеш бімгера бе-ямейну. Барух ата Адонай боне бе рахамав Їрушалаїм. Амен.

Господь наш та праотців наших! Нехай підніметься, вознесеться та з’явиться перед тобою, нехай почута буде наша молитва. Вділи нас увагою Твоєю і згадай праотців наших.

Згадай помазаника твого, нащадка Давида, раба твого, згадай про Єрусалим, Твоє місто святе. Згадай про увесь Твій народ та про увесь дім Ізраїлю, що схиляється перед Тобою, на добро, на милість, на спасіння на співчуття на життя на мир цей день свята маци. Згадай нас для добра, приверни увагу для благословення та спасіння та доброго життя. Ти обіцяв пожаліти нас, адже всі ми дивимося на Тебе, бо Ти є Володар Милосердний. Відбудуй Єрусалим швидше у наші дні. Благословенний Ти, Господь, що у висотах по милості Своїй возводиш Єрусалим.

ברכה ד' : הטוב ומתיב * Четверте благословення. Про милість на надію

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, הָאֵל אָבִינוּ מַלְכֵּנוּ אַדִירֵנוּ בּוֹרְאֵנוּ גּוֹאֲלֵנוּ יוֹצְרֵנוּ קְדוֹשֵׁנוּ קְדוֹשׁ יַעֲקֹב רוֹעֵנוּ רוֹעֵה יִשְׂרָאַל הַמֶּלֶךְ הַטּוֹב וְהַמֵּטִיב לַכּל שֶׁבְּכָל יוֹם וָיוֹם הוּא הֵטִיב, הוּא מֵטִיב, הוּא יֵיטִיב לָנוּ. הוּא גְמָלָנוּ הוּא גוֹמְלֵנוּ הוּא יִגְמְלֵנוּ לָעַד, לְחֵן וּלְחֶסֶד וּלְרַחֲמִים וּלְרֶוַח הַצָּלָה וְהַצְלָחָה, בְּרָכָה וִישׁוּעָה נֶחָמָה פַּרְנָסָה וְכַלְכָּלָה וְרַחֲמִים וְחַיִּים וְשָׁלוֹם וְכָל טוֹב, וּמִכָּל טוּב לְעוֹלָם עַל יְחַסְּרֵנוּ

הָרַחֲמָן הוּא יִמְלוֹךְ עָלֵינוּ לְעוֹלָם וָעֶד. הָרַחֲמָן הוּא יִתְבָּרַךְ בַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ. הָרַחֲמָן הוּא יִשְׁתַּבַּח לְדוֹר דּוֹרִים, וְיִתְפָּאַר בָּנוּ לָעַד וּלְנֵצַח נְצָחִים, וְיִתְהַדַּר בָּנוּ לָעַד וּלְעוֹלְמֵי עוֹלָמִים. הָרַחֲמָן הוּא יְפַרְנְסֵנוּ בְּכָבוֹד. הָרַחֲמָן הוּא יִשְׁבּוֹר עֻלֵּנוּ מֵעַל צַּוָּארֵנוּ, וְהוּא יוֹלִיכֵנוּ קוֹמְמִיּוּת לְאַרְצֵנוּ. הָרַחֲמָן הוּא יִשְׁלַח לָנוּ בְּרָכָה מְרֻבָּה בַּבַּיִת הַזֶּה, וְעַל שֻׁלְחָן זֶה שֶׁאָכַלְנוּ עָלָיו. הָרַחֲמָן הוּא יִשְׁלַח לָנוּ אֶת אֵלִיָּהוּ הַנָּבִיא זָכוּר לַטּוֹב, וִיבַשֶּׂר לָנוּ בְּשׂוֹרוֹת טוֹבוֹת יְשׁוּעוֹת וְנֶחָמוֹת. הָרַחֲמָן הוּא יְבָרֵךְ אֶת בַּעֲלִי / אִשְתִּי. הָרַחֲמָן הוּא יְבָרֵךְ אֶת [אָבִי מוֹרִי] בַּעַל הַבַּיִת הַזֶּה. וְאֶת [אִמִּי מוֹרָתִי] בַּעֲלַת הַבַּיִת הַזֶּה, אוֹתָם וְאֶת בֵּיתָם וְאֶת זַרְעָם וְאֶת כָּל אֲשֶׁר לָהֶם. אוֹתָנוּ וְאֶת כָּל אֲשֶׁר לָנוּ, כְּמוֹ שֶׁנִּתְבָּרְכוּ אֲבוֹתֵינוּ אַבְרָהָם יִצְחָק וְיַעֲקֹב בַּכֹּל מִכֹּל כֹּל, כֵּן יְבָרֵךְ אוֹתָנוּ כֻּלָּנוּ יַחַד בִּבְרָכָה שְׁלֵמָה, וְנֹאמַר, אָמֵן. בַּמָּרוֹם יְלַמְּדוּ עֲלֵיהֶם וְעָלֵינוּ זְכוּת שֶׁתְּהֵא לְמִשְׁמֶרֶת שָׁלוֹם. וְנִשָּׂא בְרָכָה מֵאֵת ה', וּצְדָקָה מֵאלֹהֵי יִשְׁעֵנוּ, וְנִמְצָא חֵן וְשֵׂכֶל טוֹב בְּעֵינֵי אֱלֹהִים וְאָדָם. בשבת: הָרַחֲמָן הוּא יַנְחִילֵנוּ יוֹם שֶׁכֻּלּוֹ שַׁבָּת וּמְנוּחָה לְחַיֵּי הָעוֹלָמִים. הָרַחֲמָן הוּא יַנְחִילֵנוּ יוֹם שֶׁכֻּלוֹ טוֹב.[יוֹם שֶׁכֻּלוֹ אָרוּךְ. יוֹם שֶׁצַּדִּיקִים יוֹשְׁבִים וְעַטְרוֹתֵיהֶם בְּרָאשֵׁיהֶם וְנֶהֱנִים מִזִּיו הַשְּׁכִינָה וִיהִי חֶלְקֵינוּ עִמָּהֶם]. הָרַחֲמָן הוּא יְזַכֵּנוּ לִימוֹת הַמָּשִׁיחַ וּלְחַיֵּי הָעוֹלָם הַבָּא. מִגְדּוֹל יְשׁוּעוֹת מַלְכּוֹ וְעֹשֶׂה חֶסֶד לִמְשִׁיחוֹ לְדָוִד וּלְזַרְעוֹ עַד עוֹלָם. עשֶׂה שָׁלוֹם בִּמְרוֹמָיו, הוּא יַעֲשֶׂה שָׁלוֹם עָלֵינוּ וְעַל כָּל יִשְׂרָאַל וְאִמְרוּ, אָמֵן. יִרְאוּ אֶת ה' קְדֹשָׁיו, כִּי אֵין מַחְסוֹר לִירֵאָיו. כְּפִירִים רָשׁוּ וְרָעֵבוּ, וְדֹרְשֵׁי ה' לֹא יַחְסְרוּ כָל טוֹב. הוֹדוּ לַיי כִּי טוֹב כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ. פּוֹתֵחַ אֶת יָדֶךָ, וּמַשְׂבִּיעַ לְכָל חַי רָצוֹן. בָּרוּךְ הַגֶּבֶר אֲשֶׁר יִבְטַח בַּיי, וְהָיָה ה' מִבְטַחוֹ. נַעַר הָיִיתִי גַם זָקַנְתִּי, וְלֹא רָאִיתִי צַדִּיק נֶעֱזָב, וְזַרְעוֹ מְבַקֶּשׁ לָחֶם. יי עֹז לְעַמּוֹ יִתֵּן, ה' יְבָרֵךְ אֶת עַמּוֹ בַשָּׁלוֹם

Барух Ата Адонай Елогейну мелех га-олам, га-ель, авіну, малкейну, адірейну, борейну ґоалейну, йоцрейну, кдошейну, кадош Яаков роейну рое Їсраель, гамелех га тов вегаметів ле-коль, ше бе коль йом ве-йом гу гетів гу метів гу єтів лану. Гу ґмалану гу ґомлейну ве-гу їґамлену лаад ле-хен ле-хесед у-лерахамім у-ле-ревах, га-цала вегацлаха, браха ві-єшуа, нехама, ве-парнаса ве-халькала у-ле-ревах вехаїм ве-шалом ве-коль тов у міколь тов ле-олам аль єхасдену. 

Гарахаман гу імлох алейну ле-олам ваед.

Гарахаман гу їтбарах башамаїм у-ва арец

Гарахаман гу їштабах ле-дор дорім ве-їтпаар бану лаеад ве-ле-нецах нецахім ве-їтгадар бану лаеад у леолмей оламім.

Гарахаман гу єфарнесену бехавод

Гарахман гу їшбор улейну меаль цаварейну ве-гу йоліхейну комеміют ле-арцейну.

Гарахаман гу їшлах лану браха меруба бе байт га-зе у аль шульхан зе ше ахальну алав гарахаман гу їшлах лану ет-Еліягу ганаві захор ла тов ве-ївасер лану бесорот товот єшуот ве-нехамот

Гарахаман гу їварех ет-бааль габайт га-зе. Ве-ет-баалат га байт га-зе отам ве-ет-бейтам ве-ет-зарам ве-ет-коль ашер лагем. Отану ве-ет-коль ашер лану кмо ше нітбарху авотейну Аврагам, Їцхак ве-Яаков бе коль міколь коль, кен їварех отану кулану яхад бівраха шлема, ве-номар амен.

Бемаром їєльмпеду алейгем ве-алейну зхут ше тее лемішмерет шалом. Ве-ніса браха меет Адонай у-цдака мі-Елогей їшену, ве-німца хен ве-сехель тов бе ейней Елогім ве-адам.

Бе Шабат:

Гарахаман гу янхілейну йом ше куло Шабат уменуха лехаєй га-оламім.

Гарахаман гу янхілейну йом ше куло тов.

Гарахаман гу їварех ет-медінат Їсраель решит цміхат ґеулатейну.

Гарахаман гу яшкін шалом бейн бней Яаков у бейн бней Їшмааель.

Гарахаман гу їзакену ліймот га машіах ве-лехаєй га-олам га-ба.

Міґдоль єшуот малко ве-осе хесед лемшіхо ле-Давід у-лезаро ад олам.

Осе шалом бі-мромав гу яасе шалом алейну ве-альколь ЇЇсраель ве--їмру амен.

Їру ет-Адонай кдошав кі ейн махсор лі-реав.

Кфірім рашу ве--раеву ве--доршей Адонай ло яхсеру коль тов .

Году ле-адонай кі тов, кі ле-олам хасдо.

Потеах ет-ядеха ве-масбія ле-холь хай рацон.

Барух гаґевер ашер ївтах бе-Адонай, ве-гая Адонай мівтахо.

наар гаїті, ґам заканті, ве-ло раїті цадік неезав, ве-заро мевакеш лехем.

Адонай оз ле-амо їтен Адонай їварех ет-амо бе-шалом.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, Всевишній, Батько наш, Володар наш Всемогутній, Творець наш, Визволитель та Спаситель, Пресвятий Бог Яакова, Поводир наш та Поводир Ізраїлю, Цар добрий, що добро чинить усім. Кожного дня Він чинив, чинить та буде чинити добро, Він милостиво винагороджував, винагороджує та буде винагороджувати нас, Він дає нам прибуток, спасіння та визволення, благословення, підтримку, заробіток, заспокоює нас і жаліє, посилає нам добро, життя і мир, і немає у доброті Його нестачі, нема й не буде довіку. 

Милосердний, Він буде вічно царювати над нами.

Милосердний, Він буде Благословенний на небі та на землі.

Милосердний, Він назавжди буде возвеличений та прославлений в усіх поколіннях навіки вічні.

Милосердний, Він дасть нам усе необхідне для достойного життя.

Милосердний, Він розірве-ярмо вигнання, що на нашій шиї. Підведемося та поведе Він нас за Собою у нашу землю. 

Милосердний, Він пошле нам велике благословення, щедро благословить дім цей та стіл цей, що поїли ми за Ним.

Милосердний, Він пошле нам на добру пам’ять пророка Еліягу, Він добру звістку принесе нам про спасіння та втіху.

Милосердний, Він благословить господаря та господиню у цім домі, їх, увесь дім, нащадків їхніх та все, що мають вони. І нас, і майно наше, як праотців наших Ти благословив: Аврагама, Їцхака та Яакова, благослови й нас усіх разом, повним благословенням Своїм, і скажемо ми: Амен.

Нехай на Небесах добром згадають про них та про нас, щоб зберегти мир, нехай зійде благословення від Господа Бога милосердного, Визволителя, нехай знайдемо ми милість і добру згадку в очах Господа й людей.

У Шабат додають:

Милосердний, Він подарує нам день повного спокою, що у світі прийдешньому буде нам вічним відпочинком . 

Милосердний, Він подарує нам у світі прийдешньому святковий день, сповнений добра.

Миосердний, Він благословить державу Ізраїль, початок нашого визволення.

Милосердний, Він приготує мир нащадкам Яакова та Їшмаеля.

Милосердний, Він зробить нас достойними побачити прихід Машіаха, помазаника Свого, та життя у світі прийдешньому.

Ти башта спасіння Свого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, — Давиду й насінню його аж навіки! Той, Хто чинить мир на Його висотах він зробить мир усім нам і усьому Ізраїлю і скажемо: Амен.

Бійтеся Бога, присвячені Йому, бо немає недостатку у тих, що бояться Його. Віддайте дяку Богові, що Він добрий, Його милість все перевершує.. Відкриває Він Свою руку і насичує бажання всіх живих. Благословенний той муж, що покладається на Господа, що Господь — то надія його! Написано:

«Я був юний і постарів, і не бачив праведника покинутого і потомства його, яке шукало хліба».

Бог дасть силу Своєму народові, Господь поблагословить миром Свій народ Ізраїль.

* Тут і далі Тегілім подані в перекладах за виданнями Тегілім - Псалми. Т. 1 : Псалми 1-72 [Текст] / пер. Гедалії Спинаделя, Дзвінки Матіяш. - 2020. - 410 с. ([Бібліотека юдаїки]) і Тегілім - Псалми. Т. 2 : Псалми 73-150 [Текст] / пер. Гедалії Спинаделя, Дзвінки Матіяш. - 2020. - 445 с. - ([Бібліотека юдаїки]) (прим.ред.).

Hallel
Source : Гаґада "За нашу свободу"

הַלֵּל * Галель

Галель — це частина седеру, де ми прославляємо Всевишнього за Його доброту. У Пасхальному седері вона розділена на дві частини. У першій частині ми дякували Всевишньому за вихід з Єгипту і нашу історичну пам'ять. Друга частина Галелю, що починається зараз, — це надія на добре майбутнє і завершиться вона словами: «В наступному році в Єрусалимі». 

Наповніть четверту чашу вина, поставте перед собою і почніть читати або співати Галель.

הַלֵּל

מוזגין כוס רביעי וגומרין עליו את ההלל

לֹא לָנוּ, ה', לֹא לָנוּ, כִּי לְשִׁמְךָ תֵּן כָּבוֹד, עַל חַסְדְּךָ עַל אֲמִתֶּךָ. לָמָּה יֹאמְרוּ הַגּוֹיִם אַיֵּה נָא אֱלֹהֵיהֶם. וְאֱלֹהֵינוּ בַּשָּׁמַיִם, כֹּל אֲשֶׁר חָפֵץ עָשָׂה. עֲצַבֵּיהֶם כֶּסֶף וְזָהָב מַעֲשֵׂה יְדֵי אָדָם. פֶּה לָהֶם וְלֹא יְדַבֵּרוּ, עֵינַיִם לָהֶם וְלֹא יִרְאוּ. אָזְנָיִם לָהֶם וְלֹא יִשְׁמָעוּ, אַף לָהֶם וְלֹא יְרִיחוּן. יְדֵיהֶם וְלֹא יְמִישׁוּן, רַגְלֵיהֶם וְלֹא יְהַלֵּכוּ, לׁא יֶהְגּוּ בִּגְרוֹנָם. כְּמוֹהֶם יִהְיוּ עֹשֵׂיהֶם, כֹּל אֲשֶׁר בֹּטֵחַ בָּהֶם. יִשְׂרָאֵל

בְּטַח בַּיי, עֶזְרָם וּמָגִנָּם הוּא. בֵּית אַהֲרֹן בִּטְחוּ בַיי, עֶזְרָם וּמָגִנָּם הוּא. יִרְאֵי ה' בִּטְחוּ בַיי, עֶזְרָם וּמָגִנָּם הוּא

Ло лану Адонай, ло лану, кі лешемха тен кавод

Аль хасдеха, аль аматеха.

Лама ямру га-ґоїм айя на Елогім.

Ве-алейну ба-шамаїм, коль ашер хафац аса. Га-ацавейгем кесев ве-загав маасе ядей адам.

Пе лагем ве-ло їдаберу, ейнаїм лагем ве-ло їру.азнаїм лагем ве-ло їшмау, аф лагем ве-ло їріхун. Ядейгем ве-ло лове-ло емішун Раглейгем вело ігалегу ле-їхгу бе ґронам, кемогем їгю осейгем. Коль ашер бітеах бегем. Ір’є Адонай бітху бе-Адонай езрам магнам гу.

Бейт Агарон бітху ба-Адонай азрам ве-маґнам гу. Ір’е Адонай вітху ба-Адонай езра у-маґінам гу.

Не нам, Господи, не нам, а імені Твоєму воздам честь за милість і правду Твою.

Чому говорять народи: Де ж тепер ваш Бог?

А Господь наш – на небесах, робить усе, що захоче.

Їхні ідоли зі срібла й золота – робота людських рук.

Є у них рот, та не говорять, є очі, але не бачать.

Є у них вуха, та не чують, є ніс, але не нюхають.

Є руки, але не торкають ними, є ноги, але не ходять, є горло, але звуку не видає.

Як вони, будуть і ті, що роблять їх і на них покладаються.

Ізраїлю, покладайся на Бога: Він – твоя поміч і щит.

Доме Агарона, покладайся на Бога: Він – твоя поміч і щит.

Богобоязливі, покладайтеся на Бога: Він – ваша поміч і щит. Ті, що бояться Господа, покладайтеся на нього, бо Він допомагає та захищає!

 יי זְכָרָנוּ יְבָרֵךְ. יְבָרֵךְ אֶת בֵּית יִשְׂרָאֵל, יְבָרֵךְ אֶת בֵּית אַהֲרֹן, יְבָרֵךְ יִרְאֵי ה', הַקְּטַנִים עִם הַגְּדֹלִים. יֹסֵף ה' עֲלֵיכֶם, עֲלֵיכֶם וְעַל בְּנֵיכֶם. בְּרוּכִים אַתֶּם לַיי, עֹשֵׂה

.שָׁמַיִם וָאָרֶץ. הַשָּׁמַיִם שָׁמַיִם לַיי וְהָאָרֶץ נָתַן לִבְנֵי אָדָם. לֹא הַמֵּתִים יְהַלְלוּ יָהּ וְלֹא כָּל יֹרְדֵי דוּמָה. וַאֲנַחְנוּ נְבָרֵךְ יָהּ מֵעַתָּה וְעַד עוֹלָם. הַלְלוּיָהּ

Адонай зіхарану їварех. Їварех ет бейт Їсраель, їварех ет бейт Агарон їварех їрей Адонай га-ктанім ім га-ґдолім. Ясеф Адонай алейгем, алейгем ве-аль бнейхем. Брухім Атем ла Адонай осе шамаїм ве-арец.

Гашамаїм — шамаїм ла Адонай, ве-га арей натан лівней адам. Ле-гаметім їгалелу їа, ве-ло коль ярдей дома. Ве-анахну неварех йя меата ве-ад олам галелуя!

Господи, що пам’ятав про нас, благослови, благослови дім Ізраїля, благослови дім Агарона.

Благослови тих, що бояться Бога, малих і великих.

Боже, додай їм, їм і синам їхнім.

Благословенні ви Богові, будівничому неба й землі.

Не мертві прославлять могутність Бога, не ті, що западають у мовчання,

А ми будемо благословляти могутнього Бога віднині і завжди. Галелуя!

(Тегілім 115)*

אָהַבְתִּי כִּי יִשְׁמַע ה' אֶת קוֹלִי תַּחֲנוּנָי. כִּי הִטָּה אָזְנוֹ לִי וּבְיָמַי אֶקְרָא. אֲפָפוּנִי חֶבְלֵי מָוֶת וּמְצָרֵי שְׁאוֹל מְצָאוּנִי, צָרָה וְיָגוֹן אֶמְצָא. וּבְשֵׁם ה' אֶקְרָא: אָנָּא ה' מַלְּטָה נַפְשִׁי. חַנוּן ה' וְצַדִּיק, וֵאֱלֹהֵינוּ מְרַחֵם. שֹׁמֵר פְּתָאִים ה', דַּלוֹתִי וְלִי יְהושִׁיעַ. שׁוּבִי נַפְשִׁי לִמְנוּחָיְכִי, כִּי ה' גָּמַל עָלָיְכִי. כִּי חִלַּצְתָּ נַפְשִׁי מִמָּוֶת, אֶת עֵינִי מִן דִּמְעָה, אֶת רַגְלִי מִדֶּחִי. אֶתְהַלֵךְ לִפְנֵי ה' בְּאַרְצוֹת הַחַיִּים. הֶאֱמַנְתִּי כִּי אֲדַבֵּר, אֲנִי עָנִיתִי מְאֹד. אֲנִי אָמַרְתִּי בְחָפְזִי כָּל הָאָדָם כּזֵֹב 

Агавті кі їшма Адонай ет колі таханунай. Кі гіта азно лі у-беямей екра. Афафуні хевлі мавет у-мецарей шеоль мецауні, цара ве-яґон емца. Ве-бешем Адонай екраю ана Адонай малта нафши, ханун Адонай ве-цадік ве-Елогейну цара ве-яґон емца. Ве-цадік ве-Елогейну мерахем, шомер птаїм Адонай далоті ве-лі єгошіа. Шуві навші ле-мнухайхі, кі Адонай ґамель алайхі, кі хіцальта нафши мі мавет ет ейней мін діма ет раґлей мідехі, етгалех ліфней Адонай бе-ерцот га-хаїм, га-емануті кі едабер аніті меод, ані амарті бехафзі коль га-адам козев.

Полюбив я голос моїх молінь, бо Бог їх почує.

Адже й раніше Він прихиляв своє вухо до мене, покличу Його у мої доленосні дні.

Коли пригнітили муки смерті й тіснота могили спіткала мене, зустрівся я з бідою й печаллю,

І призвав ім’я Боже: благаю Тебе, спаси душу мою.

Тоді справедливий Бог готовий виявити мені милість, пожаліє Господь наш.

Бог береже нетямущих, був я принижений, але Бог дарував мені нове життя.

Повертайся знову й знову, моя душе, у місця, де ти відпочивала, бо Господь дав тобі процвітати.

Та коли Ти врятував мою душу від смерті, око – від сліз і ногу – від спотикання,

Ходитиму перед Богом по землях живих.

Я мав таку міцну певність, що це сказав; я, що був у такій біді,

Сказав це, тікаючи: помиляються всі.

מָה אָשִׁיב לַיי כֹּל תַּגְמוּלוֹהִי עָלָי. כּוֹס יְשׁוּעוֹת אֶשָּׂא וּבְשֵׁם ה' אֶקְרָא. נְדָרַי לַיי אֲשַׁלֵּם נֶגְדָה נָּא לְכָל עַמּוֹ. יָקָר בְּעֵינֵי ה' הַמָּוְתָה לַחֲסִידָיו. אָנָּה ה' כִּי אֲנִי עַבְדֶּךָ, אֲנִי עַבְדְּךָ בֶּן אֲמָתֶךָ, פִּתַּחְתָּ לְמוֹסֵרָי. לְךָ אֶזְבַּח זֶבַח תּוֹדָה וּבְשֵׁם ה' אֶקְרָא. נְדָרַי לַיי אֲשַׁלֵּם נֶגְדָה נָּא לְכָל עַמּוֹ. בְּחַצְרוֹת בֵּית ה', בְּתוֹכֵכִי יְרוּשָלַיִם. הַלְלוּיָהּ

הַלְלוּ אֶת ה' כָּל גּוֹיִם, שַׁבְּחוּהוּ כָּל הָאֻמִּים. כִּי גָבַר עָלֵינוּ חַסְדּוֹ, וֶאֱמֶת ה' לְעוֹלָם. הַלְלוּיָהּ

 הוֹדוּ לַיי כִּי טוֹב כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 יֹאמַר נָא יִשְׂרָאֵל כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

יֹאמְרוּ נָא בֵית אַהֲרֹן כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

יֹאמְרוּ נָא יִרְאֵי ה' כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

Ма ашів ла-Адонай коль тагмутогі алай. Кос єшуот еса у-ве-Шем Адонай екра. Недерай ла-Адонай ашалем неґда на ле-холь амо. Якар бе ейней Адонай га-мавта ла-хасідав. Ана Адонай, кі ані авдеха, вні авдеха бен аматеха пітахта ле-мосерай. Леха езбах зевах тода у-ве-Шем Адонай екра. Недарай ла Адонай ашалем негда на ле-холь амо. Бе-хацрот Бейт Адонай, бе-тохехі Ієрушалаїм, Галелуйя!

Галелу ет Адонай коль ґоїм, шабхулу коль га-умім. Кі ґавар Елогейну хасдо, ве-емет Адонай ле-олам Галелуя Году ла-Адонай кі тов кі ле-олам хасдо!

Йомер на Їсраель — кі ле-олам хасдо!

Ямру на бейт Агарон — кі ле-олам хасдо!

Йомру на їрей Адонай — кі ле-олам хасдо!

Чим Богові воздам, коли прийде до мене все розкішшя?

Підніму чашу спасіння і призову ім’я Бога.

Я виконаю мої обітниці Богові у присутності всього народу.

Коштовне в очах Бога навіть ослаблення життя, яке прийшло до відданих Йому.

Якщо, Господи, я Твій слуга, – я слуга, син служниці Твоєї; Ти тепер розв’язав пута мої.

Тобі принесу жертву вдячності й призову ім’я Господа.

Я виконаю обітниці Богові, нехай буде це у присутності всього народу.

У дворах дому Божого, серед Єрушалаїму. Ѓалелуйя!

(Тегілім 117).

Віддайте дяку Богові, що Він добрий, Його милість все перевершує.

Скажи тепер, Ізраїлю, що милість Його вічна.

Скажи тепер, доме Агарона, що милість Його вічна.

Скажіть тепер ви, що боїтеся Бога, що милість Його вічна.

מן הַמֵּצַר קָרָאתִי יָּהּ, עָנָנִי בַמֶּרְחַב יָהּ. ה' לִי, לֹא אִירָא – מַה יַּעֲשֶׂה לִי אָדָם, ה' לִי בְּעֹזְרָי וַאֲנִי אֶרְאֶה בְּשׂנְאָי. טוֹב לַחֲסוֹת בַּיי מִבְּטֹחַ בָּאָדָם. טוֹב לַחֲסוֹת בַּיי מִבְּטֹחַ בִּנְדִיבִים. כָּל גּוֹיִם סְבָבוּנִי, בְּשֵׁם ה' כִּי א ֲמִילַם. סַבּוּנִי גַם סְבָבוּנִי, בְּשֵׁם ה' כִּי אֲמִילַם. סַבּוּנִי כִדְּבֹרִים, דֹּעֲכוּ כְּאֵשׁ קוֹצִים, בְּשֵׁם ה' כִּי אֲמִילַם. דָּחֹה דְּחִיתַנִי לִנְפֹּל, וַיי עֲזָרָנִי. עָזִּי וְזִמְרָת יָהּ וַיְהִי לִי לִישׁוּעָה. קוֹל רִנָּה וִישׁוּעָה בְּאָהֳלֵי צַדִּיקִים: יְמִין ה' עֹשָׂה חָיִל, יְמִין ה' רוֹמֵמָה, יְמִין ה' עֹשָׂה חָיִל. לֹא אָמוּת כִּי אֶחְיֶה, וַאֲסַפֵּר מַעֲשֵׂי יָהּ. יַסֹּר יִסְּרַנִי

יָּהּ, וְלַמָּוֶת לֹא נְתָנָנִי. פִּתְחוּ לִי שַׁעֲרֵי צֶדֶק, אָבֹא בָם, אוֹדֶה יָהּ. זֶה הַשַּׁעַר לַיי, צַדִּיקִים יָבֹאוּ בוֹ

Мін га-мецар караті Адонай, анані ба-меркав 

Адонай лі, ло іра, ма яасе лі адам, Адонай лі бе-озрай, ве-ані ере бесонай.

Тов лахасот ба-Адонай мі бтоах ба-адам.

Тов лахасот ба-Адонай мі бетох ганедивим.

Коль ґоїм саавуні, бе-Шем Адонай, кі амілам.

Сабуні ґам свавуні, бе-Шем Адонай, кі амілам

Сабуні кідворім дахо ке еш коцім.

Бе-Шем Адонай кі амілам.

Дахо дехітані лінполь, ве-Адонай Азрані.

Озі ве-ізімрат я, ве-єгі лі лішуа.

Коль ріна ве-шуа бе-оголей цадікім, ємін Адонай оса хаїль.

Ємін Адонай ромеме, ємін Адонай оса хаїль.

Ло амут кі єхьє ве-асапер маасей Я.

Ясор Яїсрані я ве-ламавет ло нетанані.

Пітху лі шаарей цедек, аво вам оде Я

Зе шаар ле-адонай цадікім явоу бо.

Із тісноти призвав я Бога, Він відповів мені простором спасіння.

Бог зі мною був, тому я не боявся – що може зробити мені людина?

Бог зі мною, як мій помічник – і спокійно дивлюсь я на ненависників моїх.

Краще дивитися на Бога, ніж покладатися на людину.

Краще дивитися на Бога, ніж покладатися на доброчинців.

Усі народи оточили мене, з іменем Бога поглядаю на них.

Оточили мене, зібралися довкола, з іменем Бога стою перед ними.

Оточили мене, як бджоли, як вогонь від колючок, погасли, я дивлюся на них з іменем Бога.

Штовхали мене знову й знову, щоб упав я, але Бог мені помагав.

Бог – моя сила і пісня, Він був мені спасінням.

Нехай голос радості і спасіння буде у шатрах праведних: десниця Господня хоробро воює,

Десниця Господня піднята й хоробро воює.

Не помру я, а житиму й оповім про діяння Бога.

Тяжко Бог мені дорікав, але не дав мені вмерти.

Відчини мені ворота праведності, ввійду у них і визнаю Бога.

Це ворота Бога, праведники у них увійдуть (Тегілім 118).

 

אוֹדְךָ כִּי עֲנִיתָנִי וַתְּהִי לִי לִישׁוּעָה.  (2) 

אֶבֶן מָאֲסוּ הַבּוֹנִים הָיְתָה לְראשׁ פִּנָּה. (2)

מֵאֵת ה' הָיְתָה זֹּאת הִיא נִפְלָאת בְּעֵינֵינוּ. (2)

זֶה הַיּוֹם עָשָׂה ה'. נָגִילָה וְנִשְׂמְחָה בוֹ. (2)

אָנָּא ה', הוֹשִיעָה נָּא. אָנָּא ה', הוֹשִיעָה נָּא. אָנָּא ה', הַצְלִיחָה נָא. אָנָּא ה', הַצְלִיחָה נָא. 

בָּרוּךְ הַבָּא בְּשֵׁם ה', בֵּרַכְנוּכֶם מִבֵּית ה'. (2)

אֵל ה' וַיָּאֶר לָנוּ. אִסְרוּ חַג בַּעֲבֹתִים עַד קַרְנוֹת הַמִּזְבֵּחַ. (2)

אֵלִי אַתָּה וְאוֹדֶךָּ, אֱלֹהַי — אֲרוֹמְמֶךָּ. (2)

הוֹדוּ לַיי כִּי טוֹב, כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ. הוֹדוּ לַיי כִּי טוֹב, כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ.

Одха кі анітані, ветегелі лі шуа  (2)

Евен маасу га-бонім га-йта ле-рош піна(2)

Меет Адонай гайта зот, гі ніфлат беейнейну (2)

Зе га-йом аса Адонай наґіла ве-нісмеха бо. (2)

Ана Адонай гошіа на! Ана, Адонай гошіа, на, Ана, Адонай, гіцліха, на!

Ана, Адонай, гіцліхаа, на!

Барух га-ба бе-шем Адонай берахнухем ми Бейт Адонай. (2)

Ель Адонай ве-яер лану, ісру хаг ба авотім ад карнот гамізбеах (2)

Елі Ата ве-одека, Елогай еромемеха (2)

Ходу ле-Адонай кі тов, кі ле-олам хасдо.

Визнаю Тебе, бо Ти відповів мені й став мені спасінням.

Камінь, що відкинули будівничі, став наріжним каменем.

Було це від Бога, це чудово у Його очах.

Бог сотворив цей день, коли будемо радіти Йому.

Благаємо Тебе, Господи, порятуй.

Благаємо Тебе, Господи, порятуй.

Благаємо Тебе, Господи, дай нам процвітання.

Благаємо Тебе, Господи, дай нам процвітання.

Нехай благословиться той, хто входить іменем Бога, ми благословляємо тебе з дому Бога.

Господь є Богом, коли дає нам світло. Тримай святкову жертву прив’язаною, поки не досягнеш рогів жертовника.

Ти – мій Бог, Тебе славитиму, мій Боже, Тебе вихвалятиму.

Прославте Бога, бо Він благий, бо Він нескінченно добрий.

(Тегілім 118)

יְהַלְלוּךָ ה' אֱלֹהֵינוּ כָּל מַעֲשֶׂיךָ, וַחֲסִידֶיךָ צַדִּיקִים עוֹשֵׂי רְצוֹנֶךָ, וְכָל עַמְּךָ בֵּית יִשְׂרָאֵל בְּרִנָה יוֹדוּ וִיבָרְכוּ, וִישַׁבְּחוּ וִיפָאֲרוּ

וִירוֹמְמוּ וְיַעֲרִיצוּ, וְיַקְדִּישׁוּ וְיַמְלִיכוּ אֶת שִׁמְךָ, מַלְכֵּנוּ. כִּי לְךָ טוֹב לְהוֹדותֹ וּלְשִׁמְךָ נָאֶה לְזַמֵּר, כִּי מֵעוֹלָם וְעַד עוֹלָם אַתָּה אֵל

Їгалелуха га-Адонай Елогейну коль маасейх

Вехасідейха цадікім осей рецоне, ве-коль амха бейт Їсраель бе-ріна йоду ве-їварху

Ве-їшавху ве-їпару ве-єромему ве-яаріцу ве-якдішу ве-ямліху ет шмеха, малкейну.

Ве-їромему ве-яріцу, ве-якдішу ве-ямліху ет шемха, малкену.

Кі леха тов легодот ве-лешемха нае лезамер

Кі меолам ва-ад олам Ата Ель.

Славімо Господа нашого Бога за всі Його діяння, за милість, що дає Він праведникам, Його волі слухняним, та усьому народові Його, дому Ізраїлю. З радістю та веселощами дякуйте, благословляйте, прославляйте та возвеличуйте, освятіть та вознесіть до престолу Імя Царя Нашого. Бо Тобі добре дякувати та співати пісні во славу Імені Твого, бо Ти є Господь, на віки віків.

הלל, מזמורי הודיה

הוֹדוּ לַיי כִּי טוֹב כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ 

הוֹדוּ לֵאלהֵי הָאֱלהִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ 

הוֹדוּ לָאֲדֹנֵי הָאֲדֹנִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 לְעֹשֵׂה נִפְלָאוֹת גְדֹלוֹת לְבַדּוֹ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ 

לְעֹשֵׂה הַשָּׁמַיִם בִּתְבוּנָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 לְרוֹקַע הָאָרֶץ עַל הַמָּיִם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 לְעֹשֵׂה אוֹרִים גְּדֹלִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

אֶת הַשֶּׁמֶשׁ לְמֶמְשֶׁלֶת בַּיּוֹם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ 

אֶת הַיָּרֵחַ וְכוֹכָבִים לְמֶמְשְׁלוֹת בַּלַּיְלָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ 

לְמַכֵּה מִצְרַיִם בִּבְכוֹרֵיהֶם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 וַיוֹצֵא יִשְׂרָאֵל מִתּוֹכָם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

בְּיָד חֲזָקָה וּבִזְרוֹעַ נְטוּיָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ 

לְגֹזֵר יַם סוּף לִגְזָרִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

וְהֶֶעֱבִיר יִשְׂרָאֵל בְּתוֹכוֹ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

וְנִעֵר פַּרְעֹה וְחֵילוֹ בְיַם סוּף כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

לְמוֹלִיךְ עַמּוֹ בַּמִּדְבָּר כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

לְמַכֵּה מְלָכִים גְּדֹלִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

וַיַּהֲרֹג מְלָכִים אַדִּירִים כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 לְסִיחוֹן מֶלֶךְ הָאֱמֹרִי כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 וּלְעוֹג מֶלֶךְ הַבָּשָׁן כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 וָנָתַן אַרְצָם לְנַחֲלָה כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 נַחֲלָה לְיִשְׂרָאֵל עַבְדוּ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 שֶׁבְּשִׁפְלֵנוּ זָכַר לָנוּ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

 וַיִפְרְקֵנוּ מִצָּרֵינוּ כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

נֹתֵן לֶחֶם לְכָל בָּשָׂר כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

הוֹדוּ לְאֵל הַשָּׁמַיִם כִּי לְעוֹלָם חַסְדּוֹ

Галель мізморей годая

Году ле-Адонай кі тов.          кі ле-олам хасдо

Году ле-Адонай Адонім          кіле-олам хасдо

Году ле-Адоней га-Адонім         кі ле-олам хасдо

Ле-осе ніфлаот ґдолот левадо       кі ле-олам хасдо 

Ле-осе га-шамаїм бітбуна          кі ле-олам хасдо

Ле-рока га-арец аль га-маїм         кі ле-олам хасдо 

Ле-осе арім ґдолім            кі ле-олам хасдо 

Ет га-шемеш лемемшелет ба-йом      кі ле-олам хасдо

Ет га-яреах ве-кохавім лемемшалот га-лайла  кі ле-олам хасдо.

Ле-маке Міцраїм бе-бхорейгем        кі ле-олам хасдо.

Ва-йоце Їсраель мітохам          кі ле-олам хасдо

Беяд хазака у безроа нетуя        кі ле-олам хасдо

Лґозер ям суф ліґзарім          кі ле-олам хасдо

Ве-геевір Їсраель бетохо         кі ле-олам хасдо 

Ве-ніер паро вехейло беям суф      кі ле-олам хасдо

Лемульха амо бемідбар         кі ле-олам хасдо

Лемаке млахім ґдолім          кі ле-олам хасдо

Ве-ягароґ млахім адірім         кі ле-олам хасдо

Лесіхун мелех аморі           кі ле-олам хасдо

Ве-ле-ог, мелех га-башан        кі ле-олам хасдо

Ве-натан арцам ленахала        кі ле-олам хасдо

Нахала ле-Їсраель авду         кі ле-олам хасдо

Ше-бешифлену захер лану        кі ле-олам хасдо

Ве-їфракену міцарейну         кі ле-олам хасдо

Натан лехем леколь басар        кі ле-олам хасдо

Году ле-ель га-шамаїм          кі ле-олам хасдо

Прославлення.           Пісня вдячності

Віддайте Богові шану – бо Він благий, бо вічна милість Його.

Віддайте шану Богові богів – бо вічна милість Його.

Віддайте шану Володарю володарів – бо вічна милість Його.

Одному, що чинить великі чудеса – бо вічна милість Його.

Хто сотворив із розумінням небеса – бо вічна милість Його.

Хто простер над водами землю – бо вічна милість Його.

Хто сотворив світила великі – бо вічна милість Його.

Сонце, щоб правити вдень – бо вічна милість Його.

І місяць, і зорі, щоб правити вночі – бо вічна милість Його.

Хто побив Єгипет їхніми первістками – бо вічна милість Його.

І вивів Ізраїля з посеред них – бо вічна милість Його.

Рукою міцною, долоню простягнув – бо вічна милість Його.

Хто розсік Тростинне море на частини – бо вічна милість Його.

І провів серед нього Ізраїль – бо вічна милість Його.

Фараона і військо його кинув у Тростинне море – бо вічна милість Його.

Хто вів народ Свій у пустелі – бо вічна милість Його.

Хто побив великих царів – бо вічна милість Його.

Знищив могутніх царів – бо вічна милість Його.

Сихона, царя еморіїв – бо вічна милість Його.

І Ога, царя Башану – бо вічна милість Його.

І дав їхні землі у спадщину – бо вічна милість Його.

Спадщина Ізраїля, Своєму рабу – бо вічна милість Його.

Хто згадав нас у приниженні – бо вічна милість Його.

Від ворогів нас визволив – бо вічна милість Його.

Дає хліб всякій плоті – бо вічна милість Його.

Шана Богові небес – бо вічна милість Його.

(Тегілім 136)

* Тут і далі Тегілім подані в перекладах за виданнями Тегілім - Псалми. Т. 1 : Псалми 1-72 [Текст] / пер. Гедалії Спинаделя, Дзвінки Матіяш. - 2020. - 410 с. ([Бібліотека юдаїки]) і Тегілім - Псалми. Т. 2 : Псалми 73-150 [Текст] / пер. Гедалії Спинаделя, Дзвінки Матіяш. - 2020. - 445 с. - ([Бібліотека юдаїки]) (прим.ред.).

Hallel

Благословення після Галелю

נִשְׁמַת כָּל חַי תְּבַרֵךְ אֶת שִׁמְךָ, ה' אֱלֹהֵינוּ, וְרוּחַ כָּל בָּשָׂר תְּפָאֵר וּתְרוֹמֵם זִכְרְךָ, מַלְכֵּנוּ, תָמִיד. מִן הָעוֹלָם וְעַד הָעוֹלָם אַתָּה אֵל, וּמִבַּלְעָדֶיךָ אֵין לָנוּ מֶלֶךְ גּוֹאֵל וּמוֹשִיעַ, פּוֹדֶה וּמַצִּיל וּמְפַרְנֵס וּמְרַחֵם בְּכָל עֵת צָרָה וְצוּקָה. אֵין לָנוּ מֶלֶךְ אֶלָּא אַתָּה. אֱלהֵי הָרִאשׁוֹנִים וְהָאַחֲרוֹנִים, אֱלוֹהַּ כָּל בְּרִיּוֹת, אֲדון כָּל תּוֹלָדוֹת, הַמְּהֻלָּל בְּרֹב הַתִּשְׁבָּחוֹת, הַמְנַהֵג עוֹלָמוֹ בְּחֶסֶד וּבְרִיּוֹתָיו בְּרַחֲמִים. וַיי לֹא יָנוּם וְלא יִישָׁן — הַמְּעוֹרֵר יְשֵׁנִים וְהַמֵּקִיץ נִרְדָּמִים, וְהַמֵּשִׂיחַ אִלְּמִים וְהַמַּתִּיר אֲסוּרִים וְהַסּוֹמֵךְ נוֹפְלִים וְהַזּוֹקֵף כְּפוּפִים. לְךָ לְבַדְּךָ אֲנַחְנוּ מוֹדִים

אִלּוּ פִינוּ מָלֵא שִׁירָה כַיָּם, וּלְשׁוֹנֵנוּ רִנָּה כֲּהַמוֹן גַּלָּיו, וְשִׂפְתוֹתֵינוּ שֶׁבַח כְּמֶרְחֲבֵי רָקִיעַ, וְעֵינֵינוּ מְאִירוֹת כַּשֶּׁמֶשׁ וְכַיָּרֵחַ, וְיָדֵינוּ פְרוּשׂות כְּנִשְׂרֵי שָׁמַיִם, וְרַגְלֵינוּ קַלּוֹת כָּאַיָּלוֹת — אֵין אֲנַחְנוּ מַסְפִּיקִים לְהוֹדוֹת לְךָ, ה' אֱלהֵינוּ וֵאלֹהֵי אֲבוֹתֵינוּ, וּלְבָרֵךְ אֶת שִׁמְךָ עַל אַחַת מֵאֶלֶף, אַלְפֵי אֲלָפִים וְרִבֵּי רְבָבוֹת פְּעָמִים הַטּוֹבוֹת שֶׁעָשִׂיתָ עִם אֲבוֹתֵינוּ וְעִמָּנוּ

Нішмат коль хай тевареха ет шемха, Адонай Елогейну, ве-руах коль басар тефаер ве-теромем зіхреха, малкейну тамід мін га-олам веад олам Ата Ель, умі вальадеха ейн лану мелех ґоель у-мошіа, поде у-маціль у-мефарнес у-мерахем беколь ет цара вецука. Ейн лану мелех єла Ата.

Елогей га-рішонім ве-га-ахронім, Елогей коль брійот, Адон коль толадот га мегуляль беров гатішбахот,гаменагеґ оламо бехесед у бріцотав берахамім. Ва Адонай ло янум ве-ло їшан га-меодед єшанім ве-гамекіц нірдамім, ве-га-мешіах ільмім ве-гаматір асурім ве-га-самеах нофлім ве-га-зокеаф кфуфім. Лехалевареха анахну модім.

Вемілу піну мале-шира каям.

Є ве-лешонейну ріна кеемон ґалайо ве-сфатотейну шевах кемеркавей ракія. Ве-ейнейну меірот кешемеш ве-кіяреах, ве-ядейну прусот кенішрей шамаїм. Ве-раглейну колот кеайялот ейн анахну маспікім легодот леха Адонай Елогейну ве-Елогей авотейну ве-леварех ет га-шимха ахат мі-елеф алфей алафім ве-рібей ребабот паамім га-товот шеасіта ім авотейну іману.

Душа всього, що існує, благословлятиме Твоє Ім’я, Господи наш Боже. Дух кожної плоті завжди прославлятиме і величатиме пам’ять Твою, Царю наш. Одвіку й довіку Ти є Бог і не маємо ми крім тебе іншого Царя й Визволителя, Хто рятує, співчуває, годує та допомагає у всіх наших труднощах та бідах. Немає в нас іншого Царя, крім Тебе. Господи перших та останніх, Господи всіх створінь, Властитель усього народженого, прославлений у всіх восхваліннях, править світом милостиво та сповнений співчуття до творінь Своїх. Господь наш не спить та не дрімає, Він пробуджує сплячих, та розбурхує тих, хто дрімає. Він дає мову німим, визволяє полонених, підтримує занепалих, випростує зігнутих. Лише Тобі одному наша подяка та пошана!

Якби гортані наші були сповнені пісень, як те море, якби вуста промовляли втіху незліченну, як хвилі, а вуста могли б хвалити тебе до височини небес, якби очі наші сяяли, наче сонце та місяць, а руки наші сягали широко, немов орли в небі.; якби ноги наші були легкими, ніби лані навіть тоді несила б нам було віддячити Тобі, Всевишній наш Боже, Господи наших праотців, несила було би благословити Твоє єдине ім’я, за діяння благі без ліку, що Ти зробив для нас та праотців наших.

מִמִּצְרַים גְּאַלְתָּנוּ, ה' אֱלהֵינוּ, וּמִבֵּית עֲבָדִים פְּדִיתָנוּ, בְּרָעָב זַנְתָּנוּ וּבְשָׂבָע כִּלְכַּלְתָּנוּ, מֵחֶרֶב הִצַּלְתָּנוּ וּמִדֶּבֶר מִלַּטְתָּנוּ, וּמֵחָלָיִם רָעִים וְנֶאֱמָנִים דִּלִּיתָנוּ

עַד הֵנָּה עֲזָרוּנוּ רַחֲמֶיךָ וְלֹא עֲזָבוּנוּ חֲסָדֶיךָ, וְאַל תִּטְּשֵׁנוּ, ה' אֱלהֵינוּ, לָנֶצַח. עַל כֵּן אֵבָרִים שֶׁפִּלַּגְתָּ בָּנוּ וְרוּחַ וּנְשָׁמָה שֶׁנָּפַחְתָּ בְּאַפֵּינוּ וְלָשׁוֹן אֲשֶׁר שַׂמְתָּ בְּפִינוּ — הֵן הֵם יוֹדוּ וִיבָרְכוּ וִישַׁבְּחוּ וִיפָאֲרוּ וִירוֹמְמוּ וְיַעֲרִיצוּ וְיַקְדִּישׁוּ וְיַמְלִיכוּ אֶת שִׁמְךָ מַלְכֵּנוּ. כִּי כָל פֶּה לְךָ יוֹדֶה, וְכָל לָשׁוֹן לְךָ תִּשָּׁבַע, וְכָל בֶּרֶךְ לְךָ תִכְרַע, וְכָל קוֹמָה לְפָנֶיךָ תִשְׁתַּחֲוֶה, וְכָל לְבָבוֹת יִירָאוּךָ, וְכָל קֶרֶב וּכְלָיּוֹת יְזַמֵּרוּ לִשְמֶךָ. כַּדָּבָר שֶׁכָּתוּב, כָּל עַצְמֹתַי תֹּאמַרְנָה, ה' מִי כָמּוֹךָ מַצִּיל עָנִי מֵחָזָק מִמֶּנוּ וְעָנִי וְאֶבְיוֹן מִגּזְלוֹ 

Мі-Міцраїм га-альтану Адонай Елогейну, у мі-бейт Авадім педітану бе-раав зантану у бешава кількальтану, мехерев гіцальтану, мідевер мілаттану, у-мехалаїм раім у-неаманім длітану ад гіне азаруну рахамеха ве-ло азавуну хасадеха ве-альтітшену Адонай Елогейну ле-нецах. Аль кен авар ше пілаґта бану ве-руах ве-нешама шенафахта беефену ве-лашон ешер самта бепіну. Ген гем йоду ве-їварху веїшабху, веїпаеру веїромему веяаріцу ве-якдішу ве-яамліху ет шемха малкейну. Кі коль пе леха йоде, ве-коль лашон леха ташавеа, ве-коль берех леха тіхра ве-коль кома лефанеха тіштахаве-ве-коль веванот їрауха ве-коль керев ве-клайот їзамеру лишемха кедавар ше катув. Коль ецмотай теамарна Адонай, мі камоха мациль ані мехазак мімену ве-ані авьон миґозло.

З Єгипту визволив Ти нас, Господи, з дому рабства вивів нас. Під час голоду Ти годував нас, Ти від меча рятував нас, після хвороб та напастей піднімав. Дотепер нам милість Твоя допомагає, не полишай милосердя Твого,, не полишай нас, Господи, Боже наш ніколи. Адже все частини нашого тіла, з яких Ти склав нас, дух і душа, які ти вдихнув у наші ніздрі, язик, який Ти вклав в уста, всі вони благословлятимуть, славитимуть, возвеличуватимуть, величатимуть та прославлятимуть, славословитимуть Ім’я Твоє, Царю наш. Адже всякі вуста дякують Тобі, всякий язик присягає Тобі, всяке коліно схиляється перед Тобою, всяка височина зрівнюється, падає перед Тобою, всяке серце тріпоче, а всі нутрощі співають Імені Твоєму, бо написано: «Скаже кожна моя частина: „Господи, хто подібний до Тебе, Спасителю нещасних від тих, хто сильніший за них, бідних і беззахисних від тих, хто їх грабує”».

מִי יִדְמֶה לָּךְ וּמִי יִשְׁוֶה לָּךְ וּמִי יַעֲרֹךְ לָךְ הָאֵל הַגָּדוֹל, הַגִּבּוֹר וְהַנּוֹרָא, אֵל עֶלְיוֹן, קנֵה שָׁמַיִם וָאָרֶץ. נְהַלֶּלְךָ וּנְשַׁבֵּחֲךָ וּנְפָאֶרְךָ וּנְבָרֵךְ אֶת שֵׁם קָדְשֶׁךָ, כָּאָמוּר: לְדָוִד, בָּרְכִי נַפְשִׁי אֶת ה' וְכָל קְרָבַי אֶת שֵׁם קָדְשׁוֹ. הָאֵל בְּתַעֲצֻמוֹת עֻזֶּךָ, הַגָּדוֹל בִּכְבוֹד שְׁמֶךָ, הַגִּבּוֹר לָנֶצַח וְהַנּוֹרָא בְּנוֹרְאוֹתֶיךָ, הַמֶּלֶךְ הַיּוׁשֵׁב עַל כִּסֵּא רָם וְנִשִֹּא. שׁוֹכֵן עַד מָּרוֹם וְקָּדוֹשׁ שְׁמּוֹ. וְכָתוּב: רַנְּנוּ צַדִּיקִים בַּיי, לַיְשָׁרִים נָאוָה תְהִלָּה. בְּפִי יְשָׁרִים תִּתְהַלָּל, וּבְדִבְרֵי צַדִּיקִים תִּתְבָּרַךְ, וּבִלְשׁוֹן חֲסִידִים תִּתְרוֹמָם, וּבְקֶרֶב קְדושִׁים תִּתְקַדָּשׁ

וּבְמַקְהֲלוֹת רִבְבוֹת עַמְּךָ בֵּית יִשְׂרָאֵל בְּרִנָּה יִתְפָּאֵר שִׁמְךָ, מַלְכֵּנוּ, בְּכָל דּוֹר וָדוֹר, שֶׁכֵּן חוֹבַת כָּל הַיְצוּרִים לְפָנֶיךָ, ה' אֱלהֵינוּ וֵאלֹהֵי אֲבוֹתֵינוּ, לְהוֹדוֹת לְהַלֵּל לְשַׁבֵּחַ, לְפָאֵר לְרוֹמֵם לְהַדֵּר לְבָרֵךְ, לְעַלֵּה וּלְקַלֵּס עַל כָּל דִּבְרֵי שִׁירוֹת וְתִשְׁבְּחוֹת דּוִד בֶּן יִשַׁי עַבְדְּךָ מְשִׁיחֶךָ

יִשְׁתַּבַּח שִׁמְךָ לעַד מַלְכֵּנוּ, הָאֵל הַמֶלֶךְ הַגָּדוֹל וְהַקָּדוֹשׁ בַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ, כִּי לְךָ נָאֶה, ה' אֱלֹהֵינוּ וֵאלֹהֵי אֲבוֹתֵינוּ, שִׁיר וּשְׁבָחָה, הַלֵּל וְזִמְרָה, עֹז וּמֶמְשָׁלָה, נֶצַח, גְּדֻלָּה וּגְבוּרָה, תְּהִלָּה וְתִפְאֶרֶת, קְדֻשָּׁה וּמַלְכוּת, בְּרָכוֹת וְהוֹדָאוֹת מֵעַתָּה וְעַד עוֹלָם. בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֵל מֶלֶךְ גָּדוֹל בַּתִּשְׁבָּחוֹת, אֵל הַהוֹדָאוֹת, אֲדוֹן הַנִפְלָאוֹת, הַבּוֹחֵר בְּשִׁירֵי זִמְרָה, מֶלֶךְ אֵל חֵי הָעוֹלָמִים

Мі їдме леха ве-мі їшве-леха у-мі яарех леха га-ель гаґадоль га-ґібор ве-ганора Ель Ельйон коне шамаїм ва-арец. Негалельха у-нешабехаха у ніфаерха у-нівареха ет Шем кодшеха каамор: «ле-Давід, баркі нафші ет Адонай ве-коль кравай ет Шем кадшо.»

Га-Ель бе-таацумот у-зеха га-ґадоль біквод Шмеха, га-ґібор ланецах ве-ганора бе-норотейха. Га-мелех га-йошев аль кісе рам ве-ніса.

Шохен ад маром ве-кадош Шмо. Ве-катув: ранену цадікім ба-Адонай леєшарім нава тегіла.

Бепі єшарім тітгалал, бедіврей цадікім тітбарех ве-більшон хасідім тітромам ве-бе керев к’дошим тіткадаш.

Ве-бе макгелот рібот амха бейт Їсраель бе-ріна ітпаер Шемха Малкену бе-коль дор ва-дор шекен ховат коль га-ецурім Ліфнейха Адонай Елогейну ве-Елогей Авотейну легодот, легалель, лешабеах, лефаер, леромем, легадер, леварех, леале, ве-лекалем аль коль діврей шірот ве-тішбахот Давід бен Ішай авдеха мошіхеха.

Іштабах Шемха лаед малькену, га-Ель га-Мелех га-ґадоль ве-гакадош ба-шамаїм у-ва-арец.

Кі леха нае Адонай Елогейну ве-Елогей авотейну шир ве-шваха галель ве-зімра, оз ве-мемшала, нецах ґдула ве-ґвура, тегіла ве-тіферет, кдуша ве-мальхут, брахот ве-годаот, меата ве-ад олам

Барух ата Адонай Ель мелех ґадоль батішбахот Ель га-годаот, Адон га-ніфлаот габохер беширей зімра, Мелех, Ель хай га-оламім.

Хто подібний до Тебе, хто зрівняється з Тобою, хто може наблизитися до Тебе, Боже величний, великий, могутній та грізний, Господь Всевишній, Володар неба і землі. Ми славитимемо, та вклонятимемося, проголошуватимемо і благословлятимемо Твоє святе Ім’я, як сказано від Давида: «Благослови Господа, моя душе, і все нутро моє – Його святе Ім’я». Господи Всемогутній у сутності своїй — Ти міцний та Величний у Твоєму славному Йменні, Ти великий та грізний у величі Твоїй. Ти Цар на престолі величному на високому.

Вознесене аж до небес Твоє святе Ім’я. Бо сказано:

«Радійте, праведники, дивлячися на Бога, – Його діяння належить вихваляти прямодушним». Вустами щирих звеличений, словами праведних благословенний та мовою благочинних піднесений, Він — з-посеред усіх святих освячений.

Перед великим зібранням народу Твого дому, Ізраїлю, з радістю величається Твоє святе Ім’я, Царю наш в усіх поколіннях. Ми повинні Господи, Боже наш і наших праотців, дякувати, славити, вклонятися, возвеличувати, прославляти, благословляти, величати та оспівувати всі Твої діяння; понад усі пісні, понад славлення всі Твого раба Давида, сина Ішаї, помазаника Твого.

Нехай прославлене буде навіки Твоє Ім’я, Царю наш, Боже наш, царю великий і святий на небі та на землі. Бо Тобі, Господи Боже наш і праотців наших, личать пісні прославлення, величальні мелодії, міць і влада, перемога й велич, могутність, слава і пишноти, святість і царювання, благословення і подяка віднині і довіку

Благословенний Ти, Господи Боже Царю великий, прославлений, Господь вдячностей, Господь чудес, що вибрав пісні прославлення, Цар і Володар одвічний.

Hallel
Source : Гаґада "За нашу свободу"

הלל, כוס רביעית * Галель, кос га-ревіот * Четвертий келих

Ми наповнюємо четвертий келих та промовляємо благословення.

Не забувайте, що коли ми його будемо пити, потрібно спертися на лікоть та нахилитися вліво.

בָּרוּךְ אַתָּה ה', אֱלהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם בּוֹרֵא פְּרִי הַגָּפֶן

וְשׁותה בהסיבת שמאל

Барух Ата Адонай, Елогейну мелех га-олам боре прі га-ґафен. 

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що створив плід виноградної лози. 

Благословення після випивання вина.

בָּרוּך אַתָּה ה' אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, עַל הַגֶּפֶן וְעַל פְּרִי הַגֶּפֶן, עַל תְּנוּבַת הַשָּׂדֶה וְעַל אֶרֶץ חֶמְדָּה טוֹבָה וּרְחָבָה שֶׁרָצִיתָ וְהִנְחַלְתָּ לַאֲבוֹתֵינוּ לֶאֱכוֹל מִפִּרְיָהּ וְלִשְׂבֹּעַ מִטּוּבָהּ. רַחֶם נָא ה' אֱלֹהֵינוּ עַל יִשְׂרָאֵל עַמֶּךָ וְעַל יְרוּשָׁלַיִם עִירֶךָ וְעַל צִיּוֹן מִשְׁכַּן כְּבוֹדֶךָ וְעַל מִזְבְּחֶךָ וְעַל הֵיכָלֶךָ וּבְנֵה יְרוּשָׁלַיִם עִיר הַקֹּדֶשׁ בִּמְהֵרָה בְיָמֵינוּ וְהַעֲלֵנוּ לְתוֹכָהּ וְשַׂמְּחֵנוּ בְּבִנְיָנָהּ וְנֹאכַל מִפִּרְיָהּ וְנִשְׂבַּע מִטּוּבָהּ וּנְבָרֶכְךָ עָלֶיהָ בִּקְדֻשָׁה וּבְטָהֳרָה [בשבת: וּרְצֵה וְהַחֲלִיצֵנוּ בְּיוֹם הַשַׁבָּת הַזֶּה] וְשַׂמְּחֵנוּ בְּיוֹם חַג הַמַּצּוֹת הַזֶּה, כִּי אַתָּה ה' טוֹב וּמֵטִיב לַכֹּל, וְנוֹדֶה לְּךָ עַל הָאָרֶץ וְעַל פְּרִי הַגָּפֶן

בָּרוּךְ אַתָּה ה', עַל הָאָרֶץ וְעַל פְּרִי הַגָּפֶן

Барух Ата Адонай, Елогейну мелех га-олам аль га-ґефен, ве-аль га-прі га-ґефен ве-аль тґуват га-саде ве-аль ерец хемда това ве-рахава. Шераціта ве-гінхальта леавотейну леехоль мепрія ве-лісбоа метова. Рахем Адонай Елогейну алейну ве-аль Їсраель амха ввеаль ієрушалаім іреха веальгар Ційон мішкан кводеха ве-аль мізбеах ве-альгейхалеха. У-вне Їрушалаїм ір га-кодеш бімгера бе-ямейну ве-га-алейну летоха ве-самахну бе-біньяна у-неварехеха алея бі-кдуша у-бітагара. (бе-Шабат урце ве-гіхаліцейну бе-йом га-Шабат га-зе)

Ве-самхейну бе-йом хаґ га-мацот га-зе, бе-йом тов мікре кодеш га-зе, кі Ата тов у-метів лаколь ве-ноде леха Адонай Елогейгу аль га-арец ве-аль прі га-ґафна.

Барух ата Адонай Елогейну мелех га-олам аль га-Арец ве-аль прі га-ґафна.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, за виноградну лозу та плід виноградної лози. Та за врожай у полі та за землю жадану, рідну та простору, яку Ти по своїй вола наділив нашим предкам, щоби їли вони там її плоди та насичувалися її добром. Змилуйся над нами, Господи, Боже наш та над усім Ізраїлем, народом Твоїм, на над Єрусалимом, містом твоїм, та над горою Сіон, де слава твоя перебуває, над жертовником та святилищем Твоїм.

Відбудуй нам Єрусалим, святе місто, в дні ції якнайшвиидше. Приведи нас у нього, там будемо ми радіти відбудованому Єрусалимові, будемо прославляти Тебе у ньому, серед чистоти і святости.

У Шабат говорять :

З волі Своєї дай нам сили у цей день, а ми будемо радіти в це свято маци, в цей святий день, бо Ти, Господи, добрий, Ти чиниш добро всім і ми вдячні Тобі, Господи, Боже наш, Царю Всесвіту, за землю і плоди винограду, що ця земля родить.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, ,за цю землю та плоди виноградної лози з неї.

Hallel
Source : Гаґада "За нашу свободу"

ספירת העומר  * Сфірат га-омер * Відлік омера

У другий вечір седеру ми починаємо відлік п’ятдесяти днів омера. Це п’ятдесят днів від виходу народу Ізраїлю з Єгипту і від свята Песах — часу жнив ячменю — до часу жнив пшениці, свята Шавуот, коли Всевишній подарував Тору на горі Сінай. Тоді євреї почали новий шлях — від свободи до відповідальності.

Прочитайте благословення та почніть відлік омера.

הנני מוכן ומזומן לקים מצות עשה של ספירת העומר

Гінені мухан у-мезуман лекєм міцват асе шель сфірат га-омер.

Ось я готовий виконати заповідь відліку омера.

בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ עַל סְפִירַת הָעֹמֶר

היום יום אחד לעומר

Барух Ата Адонай Елогейну мелех га-олам ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану аль сфірат га-омер 

Га-йом йом ехад ла омер.

Благословенний Ти, Господи Боже наш, Царю Всесвіту, що освятив нас своїми заповідями та наказав рахувати омер.

Nirtzah
Source : Гаґада за нашу свободу
"Наступного року в Києві". Авторка Зоя Черкаська-Ннаді

Illustration by Kyiv-born artist Zoya Cherkassky-Nnadi

Nirtzah
Source : Гаґада "За нашу свободу"

נִרְצָה * Нірца * У році прийдешньому. 

Слово «нірца» означає «прийняти». Седер закінчується молитвою і все, що проговорюється в ній, має бути схваленим і прийнятим Всевишнім. 

חֲסַל סִדּוּר פֶּסַח כְּהִלְכָתוֹ, כְּכָל מִשְׁפָּטוֹ וְחֻקָּתוֹ. כַּאֲשֶׁר זָכִינוּ לְסַדֵּר אוֹתוֹ כֵּן נִזְכֶּה לַעֲשׂוֹתוֹ. זָךְ שׁוֹכֵן מְעוֹנָה, קוֹמֵם קְהַל עֲדַת מִי מָנָה. בְּקָרוֹב נַהֵל נִטְעֵי כַנָּה פְּדוּיִם לְצִיּוֹן בְּרִנָּה.

Хесаль сідур Песах ке-гілхато, ке-холь мішпато ве-хукато.

Каашер захіну лесадер ото кен нізке лаасото.

Зах шохен меона

Комем кегаль адат мі-мана

Бе-каров нагель нітей хана пдуім лє-ціон бе-рі.

Ось завершився Пасхальний седер, зроблений до останньої дрібнички за всіма правилами та звичаями Галахи. І як були ми гідними провести цей седер, нехай будемо ми гідними провести наступний седер у Єрусалимі. Пресвятий Бог, що в цьому святому місті живе, нехай підтримає народ Свій, нехай приведе паству Свою, викуплену та звільнену, в Сіон на втіху велику.

לְשָׁנָה הַבָּאָה בִּירוּשָלָיִם הַבְּנוּיָה!

Ле-шана га-баа бі-Ієрушалаїм га-бнуйя!

У наступному році у відбудованому Єрусалимі!

עושה שלום במרומו הוא יעשה שלום עלינו ועל כל ישראל ואימרו אמן

Осе шалом бі-мромав, Гу яясе шалом Алейну ве-аль коль-Ісраель,ве-імру Амен.

Той, що чинить мир у вишніх, нехай пошле мир усім нам та всьому Ізраїлю, і скажемо ми затим: Амен.

Conclusion
Source : Гаґада "За нашу свободу"

Ми щиро дякуємо усім, хто взяв участь у створенні Гаґади “За нашу свободу”

Нашим партнерам:

Project Kesher і особисто Керін Гершон, Бет Манн, Самантi Шокін

Проект Кешер Ізраїль і особисто рабинесі Олі Вайнштейн

Masorti Olami

Schecter Institute 

Progressive movement/HUC

The National Center to Encourage Judaism

Ресурсу haggadot.com

Нашим консультантам

рабин Маурісіо Балтер

Виконавчий директор Masorti Olami, міжнародної організації Руху Masorti/Консервативного іудаїзму та MERCAZ Olami, сіоністського та політичного підрозділу Руху. Як представник Масорті/Консервативного руху, Балтер є одним із 37 директорів Єврейського національного фонду та входить до Комітету з освіти та громади, а також Комітету з розвитку ресурсів. Рабин Балтер є засновником і членом Форуму єврейського відновлення в Негеві та засновником Діалогу міжконфесійної ініціативи Негева. Рабин Балтер є виконавчим членом Всесвітньої сіоністської організації, членом правління KKL-JNF, Keren HaYesod та Єврейського агентства для Ізраїлю.

рабин Ноам Ціон, Ph.D

Ноам Ціон є старшим почесним науковим співробітником Дослідницького центру Когода в Інституті Шалома Хартмана з 1978 року. Він вивчав філософію та отримав ступінь у Колумбійському університеті та Єврейському університеті в Єрусалимі. Він вивчав Біблію та отримав статус рабина в Єврейській теологічній семінарії Америки та Бейт Мідраш Хартмана. Він розробив навчальні посібники з Біблії, свят і рабинської етики. Опублікував великий навчальний посібник з етики на війні, який був завершений під час кампанії в Газі. Його публікації та лекції по всьому світу були зосереджені на «домашньому юдаїзмі» – наданні сім’ям можливості створити власний плюралістичний юдаїзм під час домашніх свят, зокрема Песах, Ханука та Шабат.
 

рабинесса Керол Б. Балін, Ph.D

Як пліднийа дослідниця і викладчка, рабинеса Керол Б. Балін, Ph.D. відома своїми свіжими ідеями, автентичністю та манерією слова. Вона є першою жінкою, яка отримала посаду в Нью-Йоркському кампусі своєї альма-матер, Hebrew Union College, де вона є почесним професором історії. Випускниця Phi Beta Kappa коледжу Велслі, вона здобула докторський ступінь у Колумбійському університеті та відточила свою духовну практику в Інституті єврейської духовності.

Керол, голова правління Єврейського жіночого архіву, широко виступає та публікує матеріали про гендер та єврейський досвід. Зараз вона працює над оповідальною нон-фікшн книгою про зміну єврейської ідентичності через історії дівчат бат-міцви, починаючи з першої книжки в США в 1922 році.

проф. Дмитро Цолін

український лінгвіст, кандидат філологічних наук, професор кафедри біблійних наук Українського Католицького університету, дослідник давніх мов. Наукові інтереси: біблеїстика, давньоєврейська та арамейська мови, таргуми (переклади Старого Заповіту арамейською мовою), техніка літературного перекладу в добу пізньої античності.

д-р Віталій Черноіваненко

кандидат історичних наук, співкерівник магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, президент Української асоціації юдаїки.

За створення Музичної добірки

Виконавцям: 

рабинеса Мір’ям Клімова 

магістр гебраїстики Університету ім. Адама Міцкевича у Познані (Польща), студентка заключного року рабинічних студій Хібру Юніон Коледжу в Єрусалимі, Рабинка-студентка громади реформованого юдаїзму "Шірат га-Ям" у місті Хайфа на півночі Ізраїлю. Міріам народилася у Львові, де також здобула середню музичну освіту. З дитинства вона була частиною єврейської громади міста та активною діячкою у проєктах єврейської неформальної освіти України. Багато років працювала канторкою (ведучою молитв) у громадах реформованого юдаїзму у Варшаві та Ґданську. (Львів, зараз – Єрусалим).

Наті Гейл 

ізраїльський популярний та оперний виконавець українського походження, педагог, учасник проекту Голос Україна, шоумен, лауреат вокальних конкурсів Ізраїлю. (Житомир, зараз –  Холон)

Владі Блайберг

ізраїльський співак. Народився в Запоріжжі, у віці 14 років разом з родиною репатріювався в Ізраїль. Випускник музичного факультету коледжу в Холоні. Армійську службу проходив в ансамблі Військово-повітряних сил ізраїльської армії, його голосом записаний гімн ВПС Ізраїлю. Владі – музикант унікального обдарування, володар прекрасного голосу і неповторного стилю. Виступав на одній сцені з такими світовими зірками, як Шарль Азнавур і Джо Коккер. (Запоріжжя, зараз – Холон).

Міхаль Стамова

Перекладачка з івриту першого видання Гаґади українською мовою “За нашу свободу” та пісень до Музичної добірки до Гаґади.  Працювала як музикант-педагог,   Авторка  музичних  радіопрограм про єврейську музику,  організатора музичних єврейських проектів. виконавиця єврейських пісень. (Рівне, зараз – Ашдод).

Ханна Хая Стамова

8 років, народилася  в Києві.  З березня 2022 року з родиною були змушені переїхати до Ізраїлю. (Київ, зараз – Ашдод).

Емма Яаков

5 років,  народилася у сім'ї репатріантів з України, з міста Маріуполь. (Рішон ле-Ціон). 

Ноам Ланін

18 років. Батьки приїхали в Ізраїль з міста Львів. Зараз проходить службу в Армії Оборони Ізраїлю. (Рамат Ган).

Музикантам:

«Варшава клезмер квартет»

створений українськими, єврейськими та польськими музиканами, які під час повномасштабного вторгнення вимушено опинилися в Варшаві. Особлива подяка Наталії Касянчик-Утяшевій – композиторці, виконавиці, педагогу,  виконавиці клезмерської музики за творчі обробки та творче переосмислення й аранжування. (Вінниця, зараз – Варшава)

Наталія Касянчик-Утешева (домра) – засновниця Warszawa Klezmer Quartet,

Олена Єременко (нікель-харпа),

Наталія Мазур (бандура), 

Павел Паньта (контрабас). 

Боаз Дорот

композитор, аранжувальник, диригент, педагог, керівник пісень і музичний керівник ізраїльського руху Прогресивного юдаїзму. (Єрусалим)

Володимир Дукарьов

Народився в Литві, в родині  музикантів, сім'я багато переїжджала. Талановитий   композитор, аранжувальник, рок-виконавець, педагог. Працює в основному у стилі поп-рок. (Ґданськ – Холон)

Дмитро Гаркавенко

Старший викладач кафедри академічного та естрадного вокалу факультету музичного мистецтва і хореографії Київського університету імені Бориса Грінченка, композитор, аранжувальник. (Київ).      

Артур Бродський

композитор та аранжувальник, автор численних пісень, що лунають на багатьох радіостанціях Ізраїлю. (Бердичів, Євпаторія, зараз – Ашдод).

Консультантці  та тренерці 

Світлані Гмиріній 

старший викладач кафедри академічного та естрадного вокалу, факультету музичного мистецтва та хореографії, Київського університету імені Бориса Грінченка, вокальний тренер телевізійного проекту «Х-Фактор» каналу СТБ, Україна, директор Всеукраїнського Фестивалю-конкурсу «Vocal seasons», член журі багатьох міжнародних вокальних конкурсів. (Луганськ, зараз – Київ).

І, особливо, команді:

Головний редактор:  раб. Реувен Стамов 

у 2012 р. закінчив рабиністичний факультет інституту ім. Шехтера (Єрусалим) і за місяць приїхав із сім'єю працювати в Україну. З того часу фактично працював головним рабином громад руху традиційного юдаїзму в Україні.

Переклад з івриту: Міхаль Стамова

Фахівчиня з єврейської історії, культури, музики, літератури першої половини ХІХ ст. Має ступінь магістра історії, спеціалізація ​«Юдаїка», Працює над PhD, досліджує творчість єврейського письменника Шмуеля Йосефа (Шая) Аґнона.

Ілюстраторка: Зоя Черкаська-Ннаді 

Ізраїльська художниця українського походження, скульпторка, лауреатка премії Сандберґа за мистецтво 2020 року. Її роботи критично розглядають питання ідентичності особистості та суспільства.

Переклад з англійської: Галина Садірова

Випускниця факультету іноземних мов, факультету громадських професій та аспірантури за напрямком «Когнітивна лінгвістика» ЧДПІ (зараз Черкаський національний університет). Досвід перекладацької діяльності (усної та письмової) понад 30 років.

Літературна редакторка: Тетяна Непипенко

Навчається на магістерській програмі Києво-Могилянської академії «Літературознавство, історія літератури й компаративістика», працює в Центрі дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства. Займається дослідженням їдишської літератури Буковини, німецько- та їдишомовною єврейською літературою. Викладає на Міжнародній сертифікатній програмі з юдаїки. Перекладає з німецької, англійської, шведської та їдишу.

Менеджерка проєкту: Олена Колпакова 

Макет, верстка: Юрій Матвєєв

Із щирою вдячністю усім, хто створював Гаґаду “За нашу свободу” і усім читачам,

Виконавча директорка ВГО “ВЖЄО “Проект Кешер” Влада Недак


 

Commentary / Readings
Source : https://www.projectkesher.org.ua/library/molytva-za-myr-u-vsomu-sviti/

Молитва за мир у всьому світі!

Нехай буде воля Твоя, Г-споди Б-же наш та Б-г наших прабатьків, відмінити та припинити війни та пролиття крові в усьому світі.

Пошли чудесний великий мир на землі. Нехай не піднімає народ на народ меча та не вчаться більше народи воювати. Дай, щоб лише знайшли та пізнали всі жителі землі істинну правду Твою: адже прийшли ми в цей світ не для сварок та розділення і (не дай Б-же) не для ненависті та заздрощів, не для заколотів та пролиття крові (не дай Б-же), але, ми прийшли у цей світ, щоб знайти та пізнати Тебе, благословненного навіки.

“Мої молитви” – молитви з Сідура українською є унікальним проектом команди Кешер Україна та Міхаль Стамової, дослідниці єврейської культури, мови та історії в Україні та Ізраїлі.

Більше молитов з Сідуру українською у нас на сайті

Commentary / Readings
Source : Гаґада "За нашу свободу"

Thy will be done, o Holy one, God of our Patriarchs Abraham, Isaac, and Jacob, Matriarchs Sarah, Rebecca, Rachel, and Leah to abolish and end wars and bloodshed throughout the world.

May You send great peace on earth. Nation shall not lift up sword against nation; neither shall they learn war anymore. May all people on earth find and recognize Your truth: for we have come into this world not for quarrels and divisions and (God forbid) not for hatred and envy, not for rebellion and bloodshed (God forbid), rather we have come into this world to find and know You, blessed be Your Name forever.

The prayer has been adapted and translated from the Jewish prayer book Siddur "Gate of Prayer" (Hebrew שערי תפילה)

Commentary / Readings
Source : https://www.projectkesher.org.ua/library/molytva-za-voiniv-ukrainy/

Ти, Той, хто благословив наших прабатьків Авраама, Іцхака та Якова, Сару, Ребеку, Рахель і Лею, благослови воїнів Збройних сил України, волонтерів та усіх, хто їм допомагає, тих що захищають нашу України у містах, селах, на кордонах із Заходу і Сходу, Півночі і Півдня, на суші, на морі, у повітрі… Зроби, Господь Б-г наш, ворогів наших переможеними нами.

Б-же Святий, благословенний, збережи і спаси воїнів і мирне населення від будь-якої біди, поразки, нещастя, хвороби та напасті. І надішли благословення, наснагу та успіх усім справам рук їхніх. Знищи ворогів наших, що ненавидять нас, а нам надішли вінець перемоги, та корону визволення. Щоб було здійснено те, що написано: “Господь Б-г іде з вами, щоб воювати з ворогами вашими та спасти вас”.

І скажемо “Амен”.

Молитва адаптована і перекладена з єврейського молитовника Сідур “Молитва за воїнів оборони Ізраїлю”.

Commentary / Readings
Source : Гаґада "За нашу свободу"

May You, the One who blessed our Patriarchs Abraham, Isaac, and Jacob, and our Matriarchs Sarah, Rebecca, Rachel, and Leah – bless the soldiers of the Armed Forces of Ukraine, the volunteers and all those who help them, those who defend our Ukrainian cities, towns, and villages, along its borders from the West to the East, from North to South, on land, at sea, and in the air.  May the Holy One, Blessed Be God help us defeat our enemies.

May the Holy One, Blessed be God, protect and save our soldiers and civilians from any disaster, defeat, misfortune, disease, and distress, and grant blessing, inspiration, and success to all they do. And may the verse be fulfilled for them: "For it is Hashem, your God, who goes with you to battle your enemies for you to save you". And let us say Amen.

The prayer has been adapted and translated from the Jewish prayer book Siddur "Prayer for the Israeli Defense Forces".

Commentary / Readings
Source : “To Tread on New Ground”: Selected Writings of Hava Shapiro, eds. Carole B. Balin and Wendy J. Zierler (Wayne State University Press, 2014).
Уривки з твору "Ночі перед Песахом", Хава Шапіро (1925)

Хава Шапіро (1878–1943) увійшла до "Едемського саду" – світу вивчення єврейської традиції та літератури – ще дитиною, коли мешкала у містечку Славута на Волині (сучасна Україна) у межах смуги осілості. Називаючи себе Ем Коль Хай (матір'ю всього живого, як біблійна Єва), вона стала партнеркою чоловіків у створенні сучасної літератури на івриті. Протягом сорокарічної кар'єри Хава писала художні твори та статті для єврейської преси, а також була авторкою першого відомого жіночого щоденника, написаного на івриті. 

Уривки з твору "Ночі перед Песахом", Хава Шапіро (1925)*.

підготувала раб. Кароль Б. Балін, PhD

Читання перед початком Гаґади – підготовка:

Одразу після Пуріму вдома починалися великі приготування до Песаха. Дідусь після кожного прийому їжі починав обмацувати свою довгу бороду, торкаючись її кінчиками пальців і перевіряючи, чи немає там часом хлібних крихт. Відчинялися всі шафи, ящики, скрині – і ми виймали з них речі, про призначення і саме існування яких ми нічого не знали впродовж цілого року.

За тиждень до Песаха у нас вдома випікають мацу, і це справжнє свято для нас. Навчання повністю припиняється. Навколо кипить активна підготовка. У великій кухні по всій довжині кімнати розставлені довгі столи, накриті білими скатертинами. Уздовж столів, від краю до краю, як вишколене військо, стоять жінки в білих фартушках та новеньких хустинах. Час від часу з сусідньої кімнати господиня виносить на високо піднятих руках тісто. Вона ділить його на шматки відповідно до кількості помічниць. Кожна отримує свій шматок і намагається перевершити інших у його розкатуванні та формуванні маци – якнайкраще, якнайтонше. А дідусь дуже квапиться. Він стоїть на одному кінці столу біля печі з палаючим обличчям і в цілковитій зосередженості. Навколо нього – інші чоловіки, залучені до роботи. Вони прокочують по маці маленькі залізні коліщатка з гострими краями, що аж виблискують від жару. Їхні рукави закочені, і вони з дивовижною спритністю кидаються накладати готову мацу на пекарську лопатку, тоді як пекар з палаючим від жару обличчям у довгому розстебнутому халаті та ярмолці, стоячи перед піччю, простягає до них цю лопатку через рівні проміжки часу.  

Читання перед "Чотирма запитаннями": 

Я також знаю напам'ять "Питання" [з Гаґади, які зазвичай ставить наймолодший хлопчик], але ніхто не звертає на мене уваги; головна увага прикута до мого брата. Усередині мене все кипить. Я б озвучила їх навіть краще, ніж він. Але мене відправляють сісти поруч із жінками. Тільки мама помічає мої страждання і втішає мене дивовижною лагідністю погляду. 

Читання перед тим, як виконати Маґід:

Ще одна ніч перед Песахом в серці благословенної України [у 1919]. 

Наближалися дні Песаха, а [некеровані загони солдатів] все ще пильнували місцевих мешканців [...] Щовечора відбувалися нові напади, вбивства та "обшуки", а кожен новий день приносив нові загрози. Увечері ти не міг бути впевненим, що доживеш до ранку наступного дня. А виходячи з дому, ти не знав, чи взагалі повернешся назад. Так ми жили і готувалися до свята […] 

Ці вісники руйнації вигадали щось особливе до Песаха. Вони схопили найвизначніших євреїв, помістили їх під варту і заявили, що не відпустять живими, якщо їхні співвітчизники не віддадуть "багатства", контрольовані ними, і зброю, передану [єврейській] молоді з загонів самооборони [...] 

Мене як очільницю місцевого осередку "Гістадрут га-Ційоніт" (сіоністської організації) внесли до одного з таких списків [...] Дивовижним чином про це своєчасно дізналися мої друзі. Вони встигли прибігти і попередити мене, і я змогла сховатися в будинку знайомого. Там я і лишалась, самотня, у зачиненій кімнаті. 

[У першу ніч Песаха] я вийшла з кімнати. Мій знайомий, неєврей, друг мого батька, зглянувся наді мною і погодився відвести мене до будинку, де, я знала, перебувала моя мама. 

Мій знайомий повів мене, одягнену в чоловічий одяг, з круглою митрою на голові, як у попа, порожніми вулицями, де не було навіть тіні живої істоти […]

[Коли ми підійшли до будинку], біля дверей я пошепки назвала своє ім'я, але мешканці такі стривожені, що мій приглушений голос здався їм голосом перевдягнутого козака. 

Почулися кроки. Я трохи підвищила голос. Двері відчинилися, і в мене втупилися розгублені та перелякані очі. Збентежена, я забула, що мій одяг, напевно, мав би налякати моїх родичів. Лише мама одразу мене впізнала і кинулася до мене, а потім вже й інші впізнали мене. Радість і втіха, обійми і поцілунки. 

"Так само, як за мить наш жах перетворився на радість, нехай усі наші негаразди перетворяться на щастя і всі ми вийдемо з темряви до світла [ме'афейлах ле'ора – сказано у заключному благословенні розділу Маґід в Гаґаді]", – сказала мама, її обличчя сяяло, і наші серця раптом наповнилися світлою, теплою надією. 

*Джерело: Уперше опубліковано в Ha'Olam, англійський переклад – у "To Tread on New Ground": Вибрані твори Хави Шапіро, упоряд. Керол Б.Балін та Венді І.Зілер (Видавництво Університету Вейна, 2014 р.).

Переклад на українську: Галина Садірова

Для Гаґада "За нашу свободу" підготувала  Рабинесса Керол Б. Балін, Ph.D

Як плідна дослідниця і викладачка, рабинеса Керол Б. Балін, Ph.D. відома своїми свіжими ідеями, автентичністю та висловлюванням. Вона є першою жінкою, яка отримала посаду в Нью-Йоркському кампусі своєї альма-матер, Hebrew Union College, де вона є почесною професоркою історії. Випускниця Phi Beta Kappa коледжу Велслі, вона здобула докторський ступінь у Колумбійському університеті та довершила свою духовну практику в Інституті єврейської духовності.

Керол, голова правління Єврейського жіночого архіву, широко виступає та публікує матеріали про ґендер та єврейський досвід. Зараз вона працює над нонфікшн книгою про трансформації єврейської ідентичності через історії дівчат бат-міцви, починаючи з першої книжки в США в 1922 році.

Commentary / Readings
Source : “To Tread on New Ground”: Selected Writings of Hava Shapiro, eds. Carole B. Balin and Wendy J. Zierler (Wayne State University Press, 2014).
Excerpts from “Passover Nights,” Hava Shapiro (1925)

Hava Shapiro (1878-1943) entered the “Garden of Eden” – the world of Hebrew learning and literature – as a child in Slavuta, Volhynia (modern-day Ukraine) in the Pale of Settlement. Calling herself Eim Kol Hai (“Mother of All Living,” like the biblical Eve), she became a partner to the male creators of modern Hebrew literature. Over a four-decade career, she wrote fiction and reported for the Hebrew press, as well as kept the first known Hebrew diary by a woman. 

Reading for the front of the Haggadah – Preparations

At home, the great preparations for the days of Passover began – immediately after Purim. Grandfather would begin checking his long beard after each meal, touching it with his fingertips and checking it for fear of breadcrumbs. All the closets and crates and chests were opened, and we took out all the drawers and belongings whose purpose and very existence we knew nothing of all year long [...] 

A week before the festival is matzah-baking day at our house: a great holiday for us. Our studies cease completely. Extensive preparation bustles around us. In the large kitchen, long tables covered with white cloth are set up across the length of the room. All along the tables, from end to end, women wrapped in white aprons with new kerchiefs on their heads stand like a trained army. From time to time, the female supervisor brings in the dough from the room next door, carrying it aloft. She divides it into pieces, according to the number of women helping. Each one receives her piece and tries to best the others in smoothing and rounding the matzah, nicely, nicely. And grandfather hurries. He stands at one end of the table right next to the oven, his face ablaze and in complete concentration. Around him are the other men involved in the work. They are rolling little iron wheels, with sharp edges that are white with heat, over the matzahs. Their sleeves are rolled up, and with marvelous speed they are rushing to stretch the prepared matzah onto the baker’s shovel while the baker, who stands in front of the oven, stretches out the shovel at regular intervals, his face aglow, his long khalat [Russian, robe] unbuttoned, and his yarmulke falling off his head [...] 

Reading for before the Four Questions: 

I also know “the Questions” [of the Haggadah, typically asked by the youngest boy] by heart, but no one pays any attention to me; the main attraction is my brother. Inside I am seething. I would have asked them even better than he did. But me, they send to sit with the women. Only my mother sees my pain and consoles me with the wonderful caresses of her eyes. 

Reading for before the Magid:

Another Passover Eve in the capitol of blessed Ukraine [in 1919]. 

The days of Passover approached and [unruly brigades of soldiers] were still guarding the inhabitants [...] With every passing evening came new attacks, murders, and “searches,” and with each new day, new threats. Come evening, you couldn’t be sure whether you would live to see the light of the next day. And in leaving your house you had no idea whether you’d ever return to it. And thus we lived and prepared for the holiday [...] 

These messengers of destruction devised something special for Passover. They captured the most prominent Jews, placed them in detention, and announced that they would not be released alive unless their fellow Jews released the “wealth” under their control and the arms that had been turned over to the [Jewish] youth serving in the self-defense units [...] 

As chair of the local branch of the Histadrut ha-tziyyonit [the Zionist Organization], I was placed on one of these lists [...] Miraculously, this became known to my friends in the nick of time. They were able to rush over and warn me, and I was able to seek refuge in the house of an acquaintance. There I stayed, locked up and alone in a sealed room. 

[On the first night of Passover], I left my room. My gentile acquaintance, a friend of my father, took pity on me and agreed to bring me to the house where I knew my mother was staying. 

Dressed in men’s clothing, wearing a round miter on my head like a papka [Russian, priest], my acquaintance led me through the streets that were devoid of even the shadow of a living creature [...] 

[When we reached the house], I called out my name in a whisper outside the door, but my muffled voice sounded to them in their agitated state, of course, like that of a disguised Cossack. 

Footsteps were heard. I raised my voice slightly. The door opened, and confused and terrified stares fastened upon me. In my confusion, I forgot that my clothes would likely frighten my relatives. Only my mother recognized me immediately and charged toward me; then the others also recognized me. Joy and gladness, hugs and kisses. 

“In the same way that a second ago our terror was turned into joy, so shall all the troubles in which we find ourselves be turned into gladness, and we shall all go out from darkness into light [me’afeilah le’orah – in the closing blessing of the Maggid section of the Haggadah],” said Mother, her face aglow, and our hearts were suddenly filled with shining, warm hope. 

*Source: Originally published in Ha’Olam, English translation in “To Tread on New Ground”: Selected Writings of Hava Shapiro, eds. Carole B. Balin and Wendy I. Zierler (Wayne State University Press, 2014).

Prepared by Rabbi Carole B. Balin for Haggadah "For Our Freedom" 

Rabbi Carole B. Balin, Ph.D.

As a prolific reseacher, writer and teacher, Rabbi Carole B. Balin, Ph.D. is known for her fresh ideas, authenticity and way with words. She is the first woman to earn tenure at the NY campus of her alma mater, Hebrew Union College, where she is professor emerita of history. A Phi Beta Kappa graduate of Wellesley College, she earned a doctorate at Columbia University and honed her spiritual practice at the Institute for Jewish Spirituality. Chair of the Jewish Women’s Archive board, Carole speaks and publishes widely on gender and the Jewish experience. She is currently at work on a narrative non-fiction book about shifting Jewish identity as told through the stories of bat mitzvah girls since the first one in the US in 1922.


 

Commentary / Readings
Source : https://blog.nli.org.il/en/sharansky-seder/

Натан Щаранський  ізраїльський державний та політичний діяч українського походження. Віце-прем'єр-міністр (2001—2003), міністр в кількох урядах Ізраїлю, депутат Кнесету, голова виконавчої ради Єврейського агентства для Ізраїлю, член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».

Перший седер Натана Щаранського

24.03.2021

Я народився в повністю асимільованій єврейській родині. Нічого єврейського, крім антисемітизму. Ні традицій, ні свят, ні мови. У 24 роки я приєднався до сіоністського руху. Ми боролися за звільнення євреїв Радянського Союзу. У рамках моєї сіоністської діяльності я почав вивчати іврит таємно, у підпільному ульпані. Перший у своєму житті пасхальний седер я святкував зі своєю нареченою Авіталь (тоді Наташею) у Москві. Троє вчителів івриту зібрали всіх своїх учнів на один великий седер у московській квартирі. Оскільки ми не знали івриту настільки добре, щоб читати з Гаґади, вчителі дали кожному з нас коротку частину для запам’ятовування. Ми не розуміли багатьох слів, висловів чи речень, але один особливий рядок ми не зрозуміли… Ми відчули:

«…ela sh’bkhol dor v’dor omdim aleinu l’khaloteinu» — «у кожному поколінні вони протистоять нам, щоб знищити нас…»

Досить було просто визирнути у вікно й побачити агентів КДБ, які оточують квартиру, щоб зрозуміти, що ми продовжуємо вихід з Єгипту.

І коли ми сказали: «Л’шана ха’баа б’Єрушалаїм!», тобто «Наступного року в Єрусалимі!» – ми вірили й знали, що так само, як ізраїльтяни в Єгипті, ми теж будемо жити вільним життям. До того, як прийшла та свобода, ми з Авіталь були розлучені один з одним на дванадцять років. Дев’ять із них я був у ГУЛАГу.

Коли я святкував седер в одиночній камері, мені потрібно було вирішити, що буде мацою, що буде марором і що буде вином, адже  у мене в камері було лише три скибки хліба, три чашки теплої води та трохи солі. Я вирішив, що марор – це сіль, вино – тепла вода, а маца – сухий хліб. Згадуючи рядки, які я вивчив під час свого першого седеру, я відчув, що наша боротьба продовжується. Це зміцнило мій дух.

«B’Shana zo anu avadim l’shana ha’baa bnei horin, ha’shana anu kan uv’shana ha’baa b’Yerushalayim» – «Цього року ми раби, наступного року вільні люди; цього року ми тут, а наступного року в Єрусалимі».

Для Гаґада "За нашу свободу" підготував Ноам Ціон

Ноам Ціон є старшим почесним науковим співробітником Дослідницького центру Когода в Інституті Шалома Хартмана з 1978 року. Він вивчав філософію та отримав ступінь у Колумбійському університеті та Єврейському університеті в Єрусалимі. Він вивчав Біблію та отримав статус рабина в Єврейській теологічній семінарії Америки та Бейт Мідраш Хартмана. Він розробив навчальні посібники з Біблії, свят і рабинської етики. Опублікував великий навчальний посібник з етики на війні, який був завершений під час кампанії в Газі. Його публікації та лекції по всьому світу були зосереджені на «домашньому юдаїзмі» — наданні сім’ям можливості створити власний плюралістичний юдаїзм під час домашніх свят, зокрема Песах, Ханука та Шабат.

Commentary / Readings
Source : https://blog.nli.org.il/en/sharansky-seder/

Natan Sharansky’s First Seder

24.03.2021

I was born into a completely assimilated Jewish family. Nothing Jewish, except the anti-Semitism. No traditions, no holidays, no language. At 24, I joined the Zionist movement. We struggled to free the Jews of the Soviet Union. As part of my Zionist activities, I began to learn Hebrew in secret, in an underground ulpan. I celebrated the first Passover Seder of my life with my fiancé at the time, Avital (then Natasha), in Moscow. Three Hebrew teachers brought all of their students together for one big Seder in a Moscow apartment. As we didn’t know Hebrew well enough to read from the Haggadah, the teachers gave each of us a short part to memorize. We didn’t understand many of the words, expressions or sentences, yet one line in particular we didn’t just understand… we felt:

“…ela sh’bkhol dor v’dor omdim aleinu l’khaloteinu” — “in each generation, they stand against us to destroy us…”

It was enough to simply look out the window and see the KGB agents surrounding the apartment to know that we ourselves were continuing the Exodus from Egypt.

And when we said, “L’shana ha’baa b’Yerushalayim!” — “Next year in Jerusalem!”, we believed and knew that just like the Israelites in Egypt, we too would live lives of freedom. Before that freedom came, Avital and I would be separated from one another for twelve years. For nine of them, I was in the Gulag. 

When I celebrated the Seder in solitary confinement, I needed to decide what would be matzah, what would be maror and what would be wine, when all I had in solitary were three slices of bread, three cups of warm water and a bit of salt. I decided that the maror was salt, the wine was warm water, and the matzah was dry bread. Recalling the lines I had learned for my first Seder, I felt that our struggle continued. It strengthened my spirit.

“B’Shana zo anu avadim l’shana ha’baa bnei horin, ha’shana anu kan uv’shana ha’baa b’Yerushalayim” — “This year we are slaves, next year free men; this year we are here, and next year in Jerusalem.”

Prepared by Noam Zion for Haggadah "For Our Freedom"

Noam Zion is a Senior Fellow Emeritus of the Kogod Research Center at the Shalom Hartman Institute since 1978. He studied philosophy and holds degrees from Columbia University and the Hebrew University in Jerusalem. He studied bible and rabbinics at the Jewish Theological Seminary of America and the Hartman Beit Midrash. He has developed study guides on bible, holidays and rabbinic ethics. His publications and worldwide lectures have focused on “homemade Judaism” – empowering families to create their own pluralistic Judaism during home holidays, including Pesach, Hanukkah, and Shabbat.

Commentary / Readings
Source : Aгнoн Ш. Й. Нічний постоялець: роман / Ш. Й. Агнон; пер. з англ. В. К. Горбатька; худож.-оформлювач О. М. Іванова. – Харків: Фоліо, 2012. – 735 с.

Шмуель Йосеф Агнон (1888–1970) – лауреат Нобелівської премії (1966), один із найвидатніших і найзагадковіших письменників ХХ століття, що  більшість свого життя писав мовою іврит, й у своїй творчості поєднав    мову мішни і створив сучасну ізраїльську літературу. Агнона вважають ізраїльським Кафкою, хоча  сам автор не вважає себе послідовником жодного з  європейських авторів. 

У романі «Нічний постоялець»,  або «Гість,  що зайшов переночувати», який вийшов друком 1937 року, дізнаємося про те, що відбувалося у житті звичайних людей Східної Європи після Першої світової війни. Головний герой,   який довго не бачив рідного міста, сам втомлений життям у Єрусалимі, вирішує відвідати рідну Галичину, загоїти свої  душевні рани, згадати дитинство, родину. Він потрапляє до свого штетлу, зустрічає знайомих і розуміє, що його рідний Шибуш (Бучач) та рідна громада дуже  постраждали від війни, погромів, хвороб, містечко занепало, чоловіки загинули, старі традиції не зберігаються і єврейська віра молоддю не підтримуються. У романі є чудові символи передачі традиції – містичний ключ від бейт мідрашу, який  довірено автору він  сам має створити  своє  майбутнє і  віднайти свою віру.

Aгнoн Ш. Й. Нічний постоялець: роман / Ш. Й. Агнон; пер. з англ. В. К. Горбатька; худож.-оформлювач О. М. Іванова. – Харків: Фоліо, 2012. – 735 с.

Розділ 44

Свято Пасхи

Пасха вже була не за горами, і я почав перейматися відзначенням цього свята. Узагалі-то мені нічого не бракувало у моєму готелі. Мій стіл був завжди належним чином накритий, харчі мої були щедрими, і я не мав сумніву, що й на Пасху мені нічого не бракуватиме, бо дружина власника готелю сказала:

– Хоча ви й не їсте м'яса, вам не слід турбуватися, що ви залишитеся голодним, бо я приготую вам такі смачні молочні страви, яких вам іще ніколи не доводилося куштувати.

Одначе душа чоловіка прагне посидіти на Пасху з родичами та друзями, особливо тоді, коли йому вперше доводиться відзначати Пасху вдалині від своєї родини.

Проте у місті, де я народився, у мене не було ані родичів, ані друзів. Ті, що не померли природною смертю, загинули на війні; ті ж, що не загинули на війні, пороз'їжджалися по інших країнах. І знову я стою сам-один – як і у перший день мого приїзду до Шибуча. Ситуація навіть погіршилася: в день мого повернення я знайшов готель, а тепер готель став для мене чужим, бо тепер, коли я вирішив святкувати переддень Пасхи в іншому місті, я вже встиг забути, що маю власне постійне місце проживання. І настільки забув, що маю постійне місце проживання, що навіть подумав піти у гості до міського рабина з розрахунком на те, що він запросить мене відзначити разом із ним Седер. Насамкінець мені спало на думку відсвяткувати Пасху з Ребом Хаймом.

Увесь той день мене не полишав один і той самий рядок: «Як то добре і приємно, коли разом сидять брати». Я найму яку-небудь жінку прибрати в сараї і помити там підлогу; принесу стіл і два стільці, розстелю на столі скатертину, запалю багацько свічок, принесу подушечки для святкових місць, сходжу на базар і куплю там прісного хліба та вина, принесу з готелю смачних страв, і ми з Ребом Хаймом разом відсвяткуємо Пасху. «Як то добре і приємно, коли разом сидять брати».

Я познайомив Реба Хайма зі своєю задумкою, та він сказав мені:

– Я вже пообіцяв вдові Ганоха та сиротам відсвяткувати Пасху разом із ними.

– Тоді я святкуватиму її разом з усіма вами, – запропонував я.

Реб Хайм поглянув на мою одіж і з сумом сказав:

– Ви не зможете там відсвяткувати Пасху, пане.

– Чому ж ні? – спитався я.

– Через злидні, – пояснив він мені.

– А ви гадаєте, що я недолюблюю бідняків?

– Ні, – відказав Реб Хайм, – але не кожен чоловік здатен подовгу терпіти бідняків, бо їхня бідність призвела до їхньої деградації.

Мені пригадалися кілька оповідок про чоловіків, яких Пасха заскочила вдалині від дому, – і тут сталося чудо: якийсь знатний володар, богобоязливий чоловік, що приховував від влади свої добрі діла, прийшов до них і запросив відзначити це свято у його палаці.

Нині чудес та див більше не буває, але якщо правдою є те, що головний священик нашого міста має гебрейського батька, то, можливо, він для виду дотримується їхньої віри, але вдома поводиться як правовірний юдей? Тож піду я до нього; можливо, він запросить мене відзначити з ним прийдешнє свято. Та поки я бавився із цією химерною ідеєю, прийшло свято, і мені довелося зустрічати Пасху в готелі.

Від початку церемонії Седера і до її закінчення у всьому домі панувала радісна святкова атмосфера. Всякий, кому досі не доводилося бачити пана Цоммера, отримав би хибне враження про нього як про чоловіка веселого й бадьорого.Його широко розплющені очі іскрилися, і не було би перебільшенням сказати, що іскряться навіть його брови. Того вечора його широко розплющені очі споглядали усіх із щирою любов'ю. Рахіль поставила чотири традиційних запитання, тоді як Долік та Льолік демонстрували свою вправність у поводженні з келихами вина; ясна річ, її демонстрував також і Єрухам, який випив більше, ніж хто-небудь із них. У перерві пан Цоммер запропонував Єрухаму почитати Агаду і сказав:

– Послухаймо, як читає турок.

Тож Єрухам прочитав Агаду з сефардським акцентом, єменським акцентом та химерним російським акцентом – як зазвичай це роблять новонавернені. Коли наприкінці прийняття їжі настав час з'їсти афікомен, тобто мацу, виявилося, що її поцупила Бабчі. За традицією, її батько пообіцяв їй винагороду, і вона повернула мацу. Але тоді він відмовився давати їй її шматочок маци, допоки вона не віддасть назад подарунок. Долік пошепки сказав Бабчі:

– Віддай його і не їж, бо якщо ти з’їси мацу, то тобі всю ніч буде заборонено їсти й пити, і доведеться тобі давитися хлібом у клубі.

Після Седеру Єрухам затанцював хору, як це роблять поселенці Краю, і втягнув у танок свояків та свояченицю. Насамкінець вони витягнули з-за столу батька й матір, поставили їх посеред кімнати і стали танцювати довкола них. Великі і славні є свята Господні, бо навіть нероби та ледарі мають з них велику втіху.

Для мене ж свята Господні є днями роздумів, особливо в переддень теперішньої Пасхи, коли я опинився вдалині від дому. Я пригадав минулі дні, коли іще хлопцем ставив своєму батьку чотири традиційних запитання, пригадав той рік, коли мій маленький син, завжди пам'ятаючи різницю між живими та мертвими, поставив і мені оті чотири запитання. Пригадалися мені також і всі кануни Пасхи, що минули поміж моїми запитаннями та запитаннями мого сина; декотрі з тих років пройшли щасливо, а декотрі – нещасливо. Хвала імені Господньому: чи варто мені ремствувати на долю?

Commentary / Readings
Source : Гаґада "За нашу свободу"

Шолом Рабінович, син Нохема (Нахума). Народився 2 березня 1859 року в м. Переяславі на Полтавщині (нині — Переяслав-Хмельницький) у родині дрібного крамаря. Дитячі роки провів у містечку Вороньків, що неподалік Борисполя. У 1887—1890 та 1893—1905 роках жив у Києві (у літературі це місто називалося «Єгупець»), де займався торгівлею. Після спалаху погромів, що охопили Російську імперію, включно з Києвом, спровоковані в 1905 році Синодом Російської Православної Церкви, Алейхем змушений був заради сім’ї покинути улюблений Київ.

«Місто Львів пропонує картину порядку, широти і краси! Видовище, яке милує око… У самому центрі міста розкинувся парк, де всім дозволено ходити, навіть козам. Земля свободи!

Щосуботи євреї гуляють всіма вулицями, і ніхто не звертає на них увагу. І таких людей, які живуть у Львові! Чисте золото!» (Шолом-Алейхем, Львів, 1906). 

Для Гаґади «За нашу свободу підготував Ноам Ціон, 

Ноам Ціон є старшим почесним науковим співробітником Дослідницького центру Когода в Інституті Шалома Хартмана з 1978 року. Він вивчав філософію та отримав ступінь у Колумбійському університеті та Єврейському університеті в Єрусалимі. Він вивчав Біблію та отримав статус рабина в Єврейській теологічній семінарії Америки та Бейт Мідраш Хартмана. Він розробив навчальні посібники з Біблії, свят і рабинської етики. Опублікував великий навчальний посібник з етики на війні, який був завершений під час кампанії в Газі. Його публікації та лекції по всьому світу були зосереджені на «домашньому юдаїзмі» — наданні сім’ям можливості створити власний плюралістичний юдаїзм під час домашніх свят, зокрема Песах, Ханука та Шабат.

Commentary / Readings
Source : Гаґада "За нашу свободу"

Sholom Rabinovich, son of Nokhem (Nakhum). He was born on 2 March 1859, in the town of Pereyaslav in the Poltava region (today'sPereyaslav-Khmelnytsky), to a family of a small shopkeeper. He spent his early years in the town of Voronkiv, not far from Boryspil. In 1887-1890 and 1893—1905, he lived in Kyiv (in his literary works, this city was called “Yehupets”), where he was involved in trade. After the outbreak of pogroms sweeping through the Russian Empire, including Kyiv, that were provoked in 1905 by the Synod of the Russian Orthodox Church, Aleichem was forced, for the sake of the family, to leave his beloved Kyiv.

Shalom Aleichem:

"The city of Lviv offers a picture of order, breadth, and beauty! A sight to feast the eye… In the heart of the city there unfolds a park where everyone is allowed to walk, even goats. The land of freedom!

On Saturdays Jews are strolling along all the streets, and no one pays attention. And such people who live in Lviv! Pure gold!" (Sholem Aleichem, Lviv, 1906)

Prepared by Noam Zion for Haggadah "For Our Freedom"

Noam Zion is a Senior Fellow Emeritus of the Kogod Research Center at the Shalom Hartman Institute since 1978. He studied philosophy and holds degrees from Columbia University and the Hebrew University in Jerusalem. He studied bible and rabbinics at the Jewish Theological Seminary of America and the Hartman Beit Midrash. He has developed study guides on bible, holidays and rabbinic ethics. His publications and worldwide lectures have focused on “homemade Judaism” – empowering families to create their own pluralistic Judaism during home holidays, including Pesach, Hanukkah, and Shabbat.

Commentary / Readings
Source : Гаґада "За нашу свободу", фото з колекції Музею "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" (м. Дніпро, Україна)
Олександра Шулежко з родиною

Commentary / Readings
Source : Гаґада "За нашу свободу"

Олександра Максимівна Шулежко народилася в 1903 р. в с. Михайлівка на Черкащині, в заможній селянській родині. Дівчина добре навчалася в гімназії, але більшовицький переворот зруйнував подальші життєві плани. Родина була розкуркулена й ледь зводила кінці з кінцями.

18-річною Олександра вийшла заміж за Федора Васильовича Шулежка. Адвокат за фахом, він прийняв сан священика Української автокефальної православної церкви, служив парафіянам с. Леськи Черкаського району. У 1937 р., під час боротьби більшовиків проти релігії, Федір Шулежко був репресований і відправлений до ГУЛАГу.

Вагітна третьою дитиною 34-річна Олександра із сином і донькою опинилася на вулицях Черкас. Жінка відчайдушно намагалася вижити, бралася за будь-яку роботу, але тавро «дружини ворога народу» стояло на перешкоді нормальному існуванню.

На щастя, на допомогу прийшла знайома директорка Черкаського дитячого садка № 4. Вона взяла Олександру на роботу, прилаштувала у своєму закладі щойно народжену доньку Ларису та направила жінку на курси дошкільних робітників. До літа 1941 р. Олександра Максимівна працювала вихователькою.

Після окупації Черкас нацистськими військами жодний навчальний заклад у місті не працював. Вулицями бродили юрби безхатченків, серед яких було чимало дітей та підлітків. Відчуваючи силу, енергію й нестримне бажання допомогти, Олександра організувала через міську управу в будівлі колишнього дитячого садка № 4 будинок для безпритульних дітей, сама підібрала надійний персонал. Кількість дітей Черкаського притулку постійно збільшувалася. Спочатку їх було 10, восени 1942 р. – 102. Близько 25 із них були євреями.

Одну дитину Олександра Максимівна знайшла на вулиці. Дитя сиділо біля мертвої матері, яка загинула під час бомбардування. 4-річного Володю Пінкусовича підібрала на території місцевої тюрми: він і його батьки переховувалися під російськими іменами, але були викриті. 11-річний Ерлен Барановський потрапив до притулку після загибелі бабусі.

Олександра Максимівна, приймаючи єврейських дітей, записувала їх українцями, греками, татарами, залежно від кольору волосся та очей. Вона цілком усвідомлювала, що за переховування її чекала смертна кара; крім того, вона ризикувала не лише своїм життям, а й життям своїх рідних. Проте завдяки сміливості, винахідливості, знанню німецької мови їй щоразу вдавалося вводити в оману окупаційну адміністрацію та місцеву поліцію.

У дні церковних свят Олександра Шулежко разом із вихованцями влаштовувала показові відвідини місцевого православного храму. Коли до дитячого будинку з перевірками приходили поліцаї, єврейських дітей зачиняли в «ізоляторі», говорили, що там лежать інфіковані діти. Охочих перевірити там хворих зазвичай не було.

На свято Нового, 1943 року, гебітскомісар побажав привітати дітей, подивитися виставу та вручити невеличкі подарунки. Нікого заховати не вдавалося. Тож вихователі разом із директором вирішили загримувати дітей до невпізнання. Так і зробили: наклеїли брови, вуса, наділи маски, перуки та одягли карнавальні костюми. Один із єврейських хлопчиків з успіхом танцював грузинську лезгинку, чим викликав хвилю бурхливих оплесків гостей…

Наприкінці 1943 р., коли Червона армія наближалася до міста, гебітскомісар оголосив про евакуацію притулку на Захід. Він мав на меті відправити дітей до Третього Райху і навіть оформив на них довідки про німецьке походження. Олександрі Шулежко вдалося влаштувати частину дітей до родин у навколишні села, з іншими вона доїхала лише до Вінницької області. Скориставшись розгубленістю окупантів, разом із вихованцями сховалася в с. Соболівка. Навесні 1944 р. Олександра з 20 дітьми повернулася до Черкас.

Замість визнання подвигу Олександри Максимівни радянський режим звинуватив жінку у «співпраці з окупантами». Директора притулку відсторонили від спілкування з дітьми. Вихованців її закладу розкидали по різних дитячих будинках СРСР, декого всиновили.

Єдина робота, на яку вона змогла влаштуватися, – реєстратор у Черкаській районній поліклініці. Аби прогодувати себе та доньок, Олександра Максимівна раз на півроку здавала кров, за 23 роки донорства здала 150 літрів крові. Двічі Почесний донор СРСР.

До 1968 р. Шулежко жила з тавром зрадниці, яка співпрацювала з нацистами. Врешті-решт свідки довели, що під час окупації персонал притулку і його директор допомагали Черкаському партизанському загону: переправляли інформацію, харчі та медикаменти, з простирадл робили бинти, інколи переховували партизанів у своїх приміщеннях. За це Олександрі Максимівні вручили партизанський квиток, а в 1985 р. – орден Вітчизняної війни І ст.

Доживала свій вік Олександра Шулежко у дочки в Києві. Вона одержувала листи від вдячних вихованців. Серед тих, хто до останнього дня життя підтримував із нею зв’язок і називав її «мамою», були Ерлен Барановський і Володимир Пінкусович. Саме вони доклали багато зусиль до вшанування її подвигу.

За день до смерті Олександра Максимівна дізналася, що фонд «Пам’ять жертв фашизму в Україні» виписав їй диплом про присвоєння звання Праведника.

Померла Олександра Максимівна Шулежко 25 лютого 1994 р., похована на Лісовому кладовищі м. Київ.

Звання «Праведник народів світу» присвоєне Яд Вашем 11 червня 1996 р. (посмертно). Її ім’я викарбуване на Стіні Пам’яті Алеї Праведників народів світу в Яд Вашем. 5 серпня 2013 р. в Черкасах на стіні будинку № 200 на вул. Хрещатик відкрили меморіальну дошку на честь Олександри Шулежко. У 2015 р. вийшов документальний фільм «Олександра Шулежко. Доля праведниці». У червні 2017 р. Олександрі Максимівні присвоїли звання «Почесний громадянин м. Черкаси».

Джерела:

1. Александра Шулежко. База Праведников народов мира Яд Вашем. URL: https://www.yadvashem.org/ru/righteous/stories/shulezhko.html (дата звернення: 28.02.2023).

2. Жіночі історії Другої Світової. Олександра Шулежко. Український інститут національної пам’яті. URL: https://old.uinp.gov.ua/news/zhinochi-istorii-drugoi-svitovoi-oleksandra-shulezhko (дата звернення: 01.03.2023).

3. Олександра Шулежко. Доля праведниці (д/ф). Суспільне Новини. URL: https://www.youtube.com/watch?v=bgiDvOjQ7HY&ab_channel=%D0%A1%D1%83%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8 (дата звернення: 28.02.2023).

4. Олександра Шулежко: Почесна громадянка Черкас і Праведниця Світу. Черкаси. Офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету. URL: http://chmr.gov.ua/ua/newsread.php?view=20615&s=1&s1=17 (дата звернення: 01.03.2023).

Підготувала:

Марина Стрільчук,

науковий співробітник Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро)

Songs
Source : Гаґада "За нашу свободу"

В ашкеназькій Гаґаді є пісні, що співаються на закінчення седеру. В перший та другий вечір прийнято також співати або читати поеми чи вірші про вихід з Єгипту.

Нижче подані деякі зі старовинних поетичних текстів, які зазвичай читають у ці вечори седеру.

Перший вірш написаний на основі уривку книги Шмот 12:29; він розповідає, як Всевишній порятував єврейський народ за допомогою своїх десяти кар. Також у тексті згадується, що Всевишній зробив для визволення Ізраїлю, як порятував Яакова від Лавана, а Мордехая від Гамана.

Songs
Source : Гаґада "За нашу свободу"

וַיְהִי בַּחֲצִי הַלַּיְלָה * Ва-єгі ба-хеці га-лайла * Бо було це опівночі

Перший вірш написаний на основі уривку книги Шмот 12:29; він розповідає, як Всевишній порятував єврейський народ за допомогою своїх десяти кар. Також у тексті згадується, що Всевишній зробив для визволення Ізраїлю, як порятував Яакова від Лавана, а Мордехая від Гамана.

אָז רוֹב נִסִּים הִפְלֵאתָ בַּלַּיְלָה, בְּרֹאשׁ אַשְׁמוֹרֶת זֶה הַלַּיְלָה

גֵר צֶדֶק נִצַּחְתּוֹ כְּנֶחֶלַק לוֹ לַיְלָה, וַיְהִי בַּחֲצִי הַלַּיְלָה

דַּנְתָּ מֶלֶךְ גְּרָר בַּחֲלוֹם הַלַּיְלָה, הִפְחַדְתָּ אֲרַמִּי בְּאֶמֶשׁ לַיְלָה

וַיָּשַׂר יִשְׂרָאֵל לְמַלְאָךְ וַיּוּכַל לוֹ לַיְלָה, וַיְהִי בַּחֲצִי הַלַּיְלָה

זֶרַע בְּכוֹרֵי פַתְרוֹס מָחַצְתָּ בַּחֲצִי הַלַּיְלָה

חֵילָם לֹא מָצְאוּ בְּקוּמָם בַּלַּיְלָה

 טִיסַת נְגִיד חֲרֹשֶׁת סִלִּיתָ בְּכוֹכְבֵי לַיְלָה

, וַיְהִי בַּחֲצִי הַלַּיְלָה

יָעַץ מְחָרֵף לְנוֹפֵף אִוּוּי, הוֹבַשְׁתָּ פְגָרָיו בַּלַּיְלָה,

 כָּרַע בֵּל וּמַצָּבוֹ בְּאִישׁוֹן לַיְלָה

לְאִישׁ חֲמוּדוֹת נִגְלָה רָז חֲזוֹת לַיְלָה

 וַיְהִי בַּחֲצִי הַלַּיְלָה

מִשְׁתַּכֵּר בִּכְלֵי קֹדֶשׁ נֶהֱרַג בּוֹ בַלַּיְלָה

 נוֹשַׁע מִבּוֹר אֲרָיוֹת פּוֹתֵר בִּעֲתוּתֵי לַיְלָה

 שִׂנְאָה נָטַר אֲגָגִי וְכָתַב סְפָרִים בַּלַּיְלָה

 וַיְהִי בַּחֲצִי הַלַּיְלָה

עוֹרַרְתָּ נִצְחֲךָ עָלָיו בְּנֶדֶד שְׁנַת לַיְלָה

 פּוּרָה תִדְרוֹךְ לְשׁוֹמֵר מַה מִּלַיְלָה, צָרַח כַּשּׁוֹמֵר וְשָׂח אָתָא בֹקֶר וְגַם לַיְלָה

 וַיְהִי בַּחֲצִי הַלַּיְלָה

קָרֵב יוֹם אֲשֶׁר הוּא לֹא יוֹם וְלֹא לַיְלָה

 רָם הוֹדַע כִּי לְךָ הַיּוֹם אַף לְךָ הַלַּיְלָה

 שׁוֹמְרִים הַפְקֵד לְעִירְךָ כָּל הַיּוֹם וְכָל הַלַּיְלָה, תָּאִיר כְּאוֹר יוֹם חֶשְׁכַּת לַיְלָה

 וַיְהִי בַּחֲצִי הַלַּיְלָה

Аз ров нісім гіфлеат ба-лайла,

Бе-рош ашморот зе га-лайла 

Ґер цедек ніцахто кенехелак ло лайла 

Ва-єгі бе-хеці га-лайла.

Данта мелех ґрар бе-халом га-лайла

Гівхадта арамі бе-емес лайла 

Ва-яшар Їсраель ламалах ве-юхаль ло лайла

Ва-єгі бе-хеці га-лайла.

Зера бе-хурей фатрос махацта ба-хеці га-лайла

Хейлам ло мацу бе-комам ба-лайла

тісат наґід хадшат сліта бе-хохбі лайла

Ва-єгі бе-хеці га-лайла.

Арац ба-лайла

Пара бел ве-мацабо бе-ішун лайла

Леїш хамудот ніґла раз хазут лайла

Ва-єгі бе-хеці га-лайла.

Міштакер біклей кодеш негераґ бо ба-лайла

Носе мібор арайот потер бе-атотей лайла

Сіна натар аґаґі ве-хатав сфарім ба-лайла

Ва-єгі бе-хеці га-лайла.

Орарта ніцхаха алав бе-недер шнат лайла

Пора тідрох лешомер ма мі лайла

Царах кешомер вешах Ата бокер ве-ґам лайла

Ва-єгі бе-хеці га-лайла.

Кареб йом ашер гу ло йом ве-ло лайла

Рам года кі леха га-йом аф лехага-лайла

Шомрім гафкед ле іреха коль га-йом ве-коль га-лайла

Ва-єгі бе-хеці га-лайла.

Див чимало в північ бувало:

Праведний ґер на початку першої стражі

розділив свій стан опівночі,

Бо було це опівночі.

Судив він царя Герарра посеред ночі

Налякав арамеянина посеред ночі

Боровся Ізраїль із ангелом вночі 

Бо було це опівночі.

Вразив первістків Патроса вночі 

Згубили військо вони уночі 

Розвіяв ти наступ володаря Харошета вночі

Бо було це опівночі.

На місто святе греки гострять мечі

Ти перетворив їх на гори трупів поночі

Скинутий був Бел з свого місця вночі

Бо було це опівночі.

Хто пив зі з священного посуду,

був вбитий уночі

Хто з левами ями

врятувався вночі

Аґагієць підступний наказував уночі

Бо було це опівночі.

Скнутий був, сну не мав уночі

Давив ворогів як виноград для тих,

хто чекає закінчення ночі

Охоронець сповістив, що скоро кінець ночі,

Бо було це опівночі.

Близько вже день коли не буде ані дня, ані ночі

Всевишній, сповісти: Ти володар дня й ночі

Накажи вартувать твоє місто вдень і вночі 

Осяй світлом морок ночі, 

Бо було це опівночі!

Янай, V ст. х.е., Ізраїль

Songs
Source : Гаґада "За нашу свободу"

וַאֲמַרְתֶּם זֶבַח פֶּסַח * Ве-амартем зебах Песах * Скажіть-но: «Це — жертва на Песах»

 אֹמֶץ גְּבוּרוֹתֶיךָ הִפְלֵאתָ בַּפֶּסַח, בְּרֹאשׁ כָּל מוֹעֲדוֹת נִשֵּׂאתָ פֶּסַח. גִּלִיתָ לְאֶזְרָחִי חֲצוֹת לֵיל פֶּסַח, וַאֲמַרְתֶּם זֶבַח פֶּסַח

דְּלָתָיו דָּפַקְתָּ כְּחֹם הַיּוֹם בַּפֶּסַח, הִסְעִיד נוֹצְצִים עֻגּוֹת מַצּוֹת בַּפֶּסַח, וְאֵל הַבָּקָר רָץ זֵכֶר לְשׁוֹר עֵרֶךְ פֶּסַח, וַאֲמַרְתֶּם זֶבַח פֶּסַח

זוֹעֲמוּ סְדוֹמִים וְלוֹׁהֲטוּ בָּאֵשׁ בַּפֶּסַח, חֻלַּץ לוֹט מֵהֶם וּמַצּוֹת אָפָה בְּקֵץ פֶּסַח, טִאטֵאתָ אַדְמַת מוֹף וְנוֹף בְּעָבְרְךָ בַּפֶּסַח. וַאֲמַרְתֶּם זֶבַח פֶּסַח

יָהּ רֹאשׁ כָּל הוֹן מָחַצְתָּ בְּלֵיל שִׁמּוּר פֶּסַח, כַּבִּיר, עַל בֵּן בְּכוֹר פָּסַחְתָּ בְּדַם פֶּסַח, לְבִלְתִּי תֵּת מַשְׁחִית לָבֹא בִּפְתָחַי בַּפֶּסַח, וַאֲמַרְתֶּם זֶבַח פֶּסַח

מְסֻגֶּרֶת סֻגָּרָה בְּעִתּוֹתֵי פֶּסַח, נִשְׁמְדָה מִדְיָן בִּצְלִיל שְׂעוֹרֵי עֹמֶר פֶּסַח, שׂוֹרָפוּ מִשְׁמַנֵּי פּוּל וְלוּד בִּיקַד יְקוֹד פֶּסַח, וַאֲמַרְתֶּם זֶבַח פֶּסַח

עוֹד הַיּוֹם בְּנֹב לַעֲמוֹׁד עַד גָּעָה עוֹנַת פֶּסַח, פַּס יַד כָּתְבָה לְקַעֲקֵעַ צוּל בַּפֶּסַח, צָפֹה הַצָּפִית עֲרוֹךְ הַשֻּׁלְחָן בַּפֶּסַח, וַאֲמַרְתֶּם זֶבַח פֶּסַח

קָהָל כִּנְּסָה הֲדַּסָּה לְשַׁלֵּשׁ צוֹם בַּפֶּסַח, רֹאשׁ מִבֵּית רָשָׁע מָחַצְתָּ בְּעֵץ חֲמִשִּׁים בַּפֶּסַח, שְׁתֵּי אֵלֶּה רֶגַע תָּבִיא לְעוּצִית בַּפֶּסַח, תָּעֹז יָדְךָ תָּרוּם יְמִינְךָ כְּלֵיל הִתְקַדֵּשׁ חַג

פֶּסַח, וַאֲמַרְתֶּם זֶבַח פֶּסַח

Омец гвуротеха гіфлетах       бе-Песах

Ве-рош коль маедод нісат      Песах

Ґіліта леезраті хацот лейл      Песах

Ве-амартем зебах Песах.

Длатав дафакта кехом га-йом       бе Песах

Гісід ноцецім уґот мацот       бе-Песах

Ве-аль га-бакар рац захар лешор ерех      Песах

Ве-амартем зебах Песах.

Заму сдомім улегато бе-еш    бе-Песах

Хулац Лот мегем омацот афа ве-кец         Песах

Тітета адмат моф ве-ноф беаварах  бе-Песах

Веамартем зебах Песах.

Я рош коль он махацта белайль шмур     Песах

Кебар аль бен бхор пасахта бедам  Песах

Лебільті тет машхіт лаво біптахі    бе-Песах

Ве-амартем зебах Песах.

Месуґерет сеґура бе-ітотей    Песах

Нішмеда мід’ян бецліль шеурей омер Песах

Сарфу мішманей фоль ве-лод бікад йкод Песах

Ве-амартем зебах Песах.

Од га-йом бе-нов лаамод ад гаа онат        Песах

Пас яд катвалекаакацоль       бе-Песах

Цафа га-цафіт арох гашульхан        бе-Песах

Ве-амартем зебах Песах.

Кагаль кніса гадаса цом лешалеш   бе-Песах

Рош мебайт раша махацта бе-ец хамішім бе-Песах

Штей елег реґа таві леуціт     бе-Песах

Таоз ядха таром ямінха келейл гіт кадеш хаґ Песах

Ве-амартем зебах Песах.

Міць Твоєї чудесної сили показав Ти       на Песах

Початком усіх свят постановив Ти Песах

Аврагамові відкрив ти час Виходу на Песах

Скажіть-но: «Це — жертва на Песах»

У двері Аврагамові постукав Ти на Песах

Нагодував він гостей мацою на Песах

І за худобою побіг, пам'ятаючи про жертву Песах

Скажіть-но: «Це — жертва на Песах»

Жителі Содому згнівили Тебе та знищені були вогнем        на Песах

Лот був вирвався від них та напік собі маци на кінець свята Песах

Очистив ти землі Моф та Ноф і йшов ними       на Песах

Скажіть-но: «Це — жертва на Песах»

Бог побив голови первістків в безсонну ніч на Песах

Могутній оминув наших первістків побачивши кров на Песах

Не дозволив губителю зайти до нас на Песах

Скажіть-но: «Це – жертва на Песах»

І неприступний Єрихов тоді упав, на Песах

Знищені були Медіяни ячменем звуками та омера     на Песах

Спалені буди пишні Пул та Луд       на Песах 

Скажіть-но: «Це — жертва на Песах»

Санхерив зібрався у сісти у Нов, та й прийшов час свята     Песах

Невидима рука написала, що буде руйнування Цула на Песах 

тай стіл накритий та готове-усе       на Песах

Скажіть-но: «Це — жертва на Песах»

Громаду зібрала Гадаса, щоб постити три дні   у Песах

А нечестивець на дереві загинув    на Песах

Подвійне горе спіткало Уціт  на Песах

Нехай міцна Твоя правиця буде піднята, як у ту ніч святу   на Песах

Скажіть-но: «Це — жертва на Песах»

Елазар га-Каліф, 8 ст н.е.

Songs
Source : Гаґада "За нашу свободу"

כִּי לוֹ נָאֶה, כִּי לוֹ יָאֶה * Кі ло нае, кі ло яе * Йому це личить, достойний Він!

אַדִּיר בִּמְלוּכָה, בָּחוּר כַּהֲלָכָה, גְּדוּדָיו יֹאמְרוּ לוֹ: לְךָ וּלְךָ, לְךָ כִּי לְךָ, לְךָ אַף לְךָ, לְךָ ה' הַמַּמְלָכָה, כִּי לוֹ נָאֵה, כִּי לוֹ יָאֶה

דָּגוּל בִּמְלוּכָה, הָדוּר כַּהֲלָכָה, וָתִיקָיו יֹאמְרוּ לוֹ: לְךָ וּלְךָ, לְךָ כִּי לְךָ, לְךָ אַף לְךָ, לְךָ ה' הַמַּמְלָכָה, כִּי לוֹ נָאֵה, כִּי לוֹ יָאֶה

זַכַּאי בִּמְלוּכָה, חָסִין כַּהֲלָכָה טַפְסְרָיו יֹאמְרוּ לוֹ: לְךָ וּלְךָ, לְךָ כִּי לְךָ, לְךָ אַף לְךָ, לְךָ ה' הַמַּמְלָכָה, כִּי לוֹ נָאֵה, כִּי לוֹ יָאֶה

יָחִיד בִּמְלוּכָה, כַּבִּיר כַּהֲלָכָה לִמּוּדָיו יֹאמְרוּ לוֹ: לְךָ וּלְךָ, לְךָ כִּי לְךָ, לְךָ אַף לְךָ, לְךָ ה' הַמַּמְלָכָה, כִּי לוֹ נָאֶה, כִּי לוֹ יָאֶה

מוֹשֵׁל בִּמְלוּכָה, נוֹרָא כַּהֲלָכָה סְבִיבָיו יֹאמְרוּ לוֹ: לְךָ וּלְךָ, לְךָ כִּי לְךָ, לְךָ אַף לְךָ, לְךָ ה' הַמַּמְלָכָה, כִּי לוֹ נָאֵה, כִּי לוֹ יָאֶה

עָנָיו בִּמְלוּכָה, פּוֹדֶה כַּהֲלָכָה, צַדִּיקָיו יֹאמְרוּ לוֹ: לְךָ וּלְךָ, לְךָ כִּי לְךָ, לְךָ אַף לְךָ, לְךָ ה' הַמַּמְלָכָה, כִּי לוֹ נָאֵה, כִּי לוֹ יָאֶה

קָּדּוֹשׁ בִּמְלוּכָה, רַחוּם כַּהֲלָכָה שִׁנְאַנָּיו יֹאמְרוּ לוֹ: לְךָ וּלְךָ, לְךָ כִּי לְךָ, לְךָ אַף לְךָ, לְךָ ה' הַמַּמְלָכָה, כִּי לוֹ נָאֵה, כִּי לוֹ יָאֶה

תַּקִיף בִּמְלוּכָה, תּוֹמֵךְ כַּהֲלָכָה תְּמִימָיו יֹאמְרוּ לוֹ: לְךָ וּלְךָ, לְךָ כִּי לְךָ, לְךָ אַף לְךָ, לְךָ ה' הַמַּמְלָכָה, כִּי לוֹ נָאֵה, כִּי לוֹ יָאֶה

Адір бе-млуха бахор кагалаха ґдодав імру ло

Леха у-леха, леха кі леха, леха афлеха,Адонай га-млаха

Кі ло нае кі ло яяе.

Дагуль бе-млуха гадур кагалаха ва-тікав ямру ло

Леха у-леха, леха кі леха, леха афлеха, Адонай га-млаха

Кі ло нае, кі ло яе.

Закай бе-млуха хасін кагалаха тафсарав амру ло

Леха у-леха, леха кі леха, леха афлеха Адонай га-млаха

Кі ло нае, кі ло яе.

Мелех бе-млуха,нора кагалаха свівав амру ло

Леха у-леха, леха кі леха, леха афлеха Адонай га-млаха

Кі ло нае, кі ло яе.

Анав бе-млуха поде кагалаха цадікав ямру ло

Леха у-леха, леха кі леха, леха афлеха Адонай га-млаха 

Кі ло нае, кі ло яе.

Кадош бе-млуха рахум кагалаха шнанав ямру ло 

Леха у-леха, леха кі леха, леха афлеха Адонай га-млаха

Кі ло нае, кі ло яе.

Такіф бі-млаха томех кагалаха тмімав ямруло

Леха у-леха, леха кі леха, леха афлеха Адонай га-млаха

Кі ло нае, кі ло яе.

Всесильному в пануванні обраному належно воїнство промовляє:

«Тобі, лиш Тобі, Тобі, бо Тобі і нікому, крім Тебе, Тобі лиш належить Царство та влада».

Йому це личить, достойний Він!»

Великому в пануванні, прославленому належно, вірні Йому промовляють:

«Тобі, лиш Тобі, Тобі, бо Тобі і нікому, крім Тебе, Тобі лиш належить Царство та влада».

Йому це личить, достойний Він!»

Достойному панування, великому, як належить, князі Йому промовляють:

«Тобі, лиш Тобі, Тобі, бо Тобі і нікому, крім Тебе, Тобі лиш належить Царство та влада».

Йому це личить, достойний Він!»

Єдиному в пануванні, могутньому у законі, учні Йому промовляють:

«Тобі, лиш Тобі, Тобі, бо Тобі і нікому, крім Тебе, Тобі лиш належить Царство та влада».

Йому це личить, достойний Він!»

Панові понад панами, грізному у законі, усі навкруги промовляють:

«Тобі, лиш Тобі, Тобі, бо Тобі і нікому, крім Тебе, Тобі лиш належить Царство та влада».

Йому це личить, достойний Він!»

Простому у пануванні, спасителю істинному, праведні промовляють:

«Тобі, лиш Тобі, Тобі, бо Тобі і нікому, крім Тебе, Тобі лиш належить Царство та влада».

Йому це личить, достойний Він. 

Святому у пануванні, милостивому у законі, янголи промовляють:

«Тобі, лиш Тобі, Тобі, бо Тобі і нікому, крім Тебе, Тобі лиш належить Царство та влада».

Йому це личить, достойний Він!»

Міцному у пануванні, надійному у законі, чисті Йому промовляють:

«Тобі, лиш Тобі, Тобі, бо Тобі і нікому, крім Тебе, Тобі лиш належить Царство та влада».Йому це личить, достойний Він!»

Songs
Source : Гаґада "За нашу свободу"

אדיר הוא * Адір Гу  * Він усесильний

אַדִּיר הוּא יִבְנֶה בֵּיתוֹ בְּקָרוֹב. בִּמְהֵרָה, בִּמְהֵרָה, בְּיָמֵינוּ בְּקָרוֹב. אֵל בְּנֵה, אֵל בְּנֵה, בְּנֵה בֵּיתְךָ בְּקָרוֹב

בָּחוּר הוּא, גָּדוֹל הוּא, דָּגוּל הוּא יִבְנֶה בֵּיתוֹ בְּקָרוֹב. בִּמְהֵרָה, בִּמְהֵרָה, בְּיָמֵינוּ בְּקָרוֹב. אֵל בְּנֵה, אֵל בְּנֵה, בְּנֵה בֵּיתְךָ בְּקָרוֹב

הָדוּר הוּא, וָתִיק הוּא, זַכַּאי הוּא יִבְנֶה בֵּיתוֹ בְּקָרוֹב. בִּמְהֵרָה, בִּמְהֵרָה, בְּיָמֵינוּ בְּקָרוֹב. אֵל בְּנֵה, אֵל בְּנֵה, בְּנֵה בֵּיתְךָ בְּקָרוֹב

חָסִיד הוּא, טָהוֹר הוּא, יָחִיד הוּא יִבְנֶה בֵּיתוֹ בְּקָרוֹב. בִּמְהֵרָה, בִּמְהֵרָה, בְּיָמֵינוּ בְּקָרוֹב. אֵל בְּנֵה, אֵל בְּנֵה, בְּנֵה בֵּיתְךָ בְּקָרוֹב

כַּבִּיר הוּא, לָמוּד הוּא, מֶלֶךְ הוּא יִבְנֶה בֵּיתוֹ בְּקָרוֹב. בִּמְהֵרָה, בִּמְהֵרָה, בְּיָמֵינוּ בְּקָרוֹב. אֵל בְּנֵה, אֵל בְּנֵה, בְּנֵה בֵּיתְךָ בְּקָרוֹב

נוֹרָא הוּא, סַגִּיב הוּא, עִזּוּז הוּא יִבְנֶה בֵּיתוֹ בְּקָרוֹב. בִּמְהֵרָה, בִּמְהֵרָה, בְּיָמֵינוּ בְּקָרוֹב. אֵל בְּנֵה, אֵל בְּנֵה, בְּנֵה בֵּיתְךָ בְּקָרוֹב

פּוֹדֶה הוּא, צַדִּיק הוּא, קָּדוֹשׁ הוּא יִבְנֶה בֵּיתוֹ בְּקָרוֹב. בִּמְהֵרָה, בִּמְהֵרָה, בְּיָמֵינוּ בְּקָרוֹב. אֵל בְּנֵה, אֵל בְּנֵה, בְּנֵה בֵּיתְךָ בְּקָרוֹב

רַחוּם הוּא, שַׁדַּי הוּא, תַּקִּיף הוּא יִבְנֶה בֵּיתוֹ בְּקָרוֹב. בִּמְהֵרָה, בִּמְהֵרָה, בְּיָמֵינוּ בְּקָרוֹב. אֵל בְּנֵה, אֵל בְּנֵה, בְּנֵה בֵּיתְךָ בְּקָרוֹב

Адір Гу. Ївне бейто бе-каров. Бе-мгера бе-ямейну бе-каров.

Аль бне аль, бне бе-їтха бе-каров.

Бахор Гу, ґадоль Гу, даґуль Гу.

Ївуне бейто бе-каров. Бе-мгера, бе-мгера бе-ямейну бе-каров.

Аль бне аль, бне бе-їтха бе-каров.

Гадур Гу, ватік Гу, закай Гу.

Ївне бейто бе-каров. Бе-мгера, бе-мгера бе-ямейну бе-каров.

Аль бне аль, бне бе-їтха бе-каров.

Хасід Гу, тагор Гу, яхід Гу.

Ївне бейто бе-каров. Бе-мгера, бе-мгера бе-ямейну бе-каров.

Аль бне аль, бне бе-їтха бе-каров.

Кабір Гу, ламуд Гу, мелех Гу.

Ївне бейто бе-каров. Бе-мгера, бе-мгера бе-ямейну бе-каров.

Аль бне аль, бне бе-їтха бе-каров.

Нора Гу, сагів Гу, азуз Гу.

Ївне бейто бе-каров. Бе-мгера, бе-мгера бе-ямейну бе-каров.

Аль бне аль, бне бе-їтха бе-каров.

Поде Гу, цадік Гу, кадош Гу.

Ївне бейто бе-каров. Бе-мгера, бе-мгера бе-ямейну бе-каров.

Аль бне аль, бне бе-їтха бе-каров.

Рахум Гу, шадай Гу, такіф Гу.

Ївне бейто бе-каров. Бе-мгера, бе-мгера бе-ямейну бе-каров.

Аль бне аль, бне бе-їтха бе-каров.

Він усесильний та скоро вже Він відбудує дім Свій

Скоро вже, скоро вже, в наші дні, скоріше. 

Вибраний Він, Великий Він, возвеличений Він

Відбудує дім Свій

Скоро вже, відбудуй в наші дні, скоріше!

Він прославлений, Він мудрий, достойний

Відбудує дім Свій

Скоро вже, відбудуй в наші дні, скоріше!

Добрий Він, чистий Він, єдиний Він 

Відбудує дім Свій

Скоро вже, відбудуй, в наші дні, скоріше.

Прихований Він, всюди Він, Володар Він

Відбудує дім Свій

Скоро вже, відбудуй в наші дні, скоріше.

Грізний Він, високо Він, владний Він Відбудує Дім Свій

Скоро вже, відбудуй в наші дні, скоріше.

Спасає Він, праведний Він, святий Він

Відбудує дім Свій

Скоро вже, відбудуй в наші дні, скоріше.

Милосердний Він, щедрий Він, сильний Він

Відбудує дім Свій

Скоро вже, відбудуй у наші дні, скоріше.

Songs
Source : Гаґада "За нашу свободу"

אחד מי יודע * Ехад мі йодеа * Хто знає?

אֶחָד מִי יוֹדֵעַ? אֶחָד אֲנִי יוֹדֵעַ: אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
שְׁנַיִם מִי יוֹדֵעַ? שְׁנַיִם אֲנִי יוֹדֵעַ: שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית. אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
שְׁלֹשָׁה מִי יוֹדֵעַ? שְׁלֹשָׁה אֲנִי יוֹדֵעַ: שְׁלֹשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
אַרְבַּע מִי יוֹדֵעַ? אַרְבַּע אֲנִי יוֹדֵעַ: אַרְבַּע אִמָּהוֹת, שְׁלשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
חֲמִשָּׁה מִי יוֹדֵעַ? חֲמִשָּׁה אֲנִי יוֹדֵעַ: חֲמִשָּׁה חוּמְשֵׁי תוֹרָה, אַרְבַּע אִמָּהוֹת, שְׁלשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
שִׁשָּׂה מִי יוֹדֵעַ? שִׁשָּׂה אֲנִי יוֹדֵעַ: שִׁשָּׁה סִדְרֵי מִשְׁנָה, חֲמִשָּׁה חוּמְשֵׁי תוֹרָה, אַרְבַּע אִמָּהוֹת, שְׁלֹשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
שִׁבְעָה מִי יוֹדֵעַ? שִׁבְעָה אֲנִי יוֹדֵעַ: שִׁבְעָה יְמֵי שַׁבָּתָא, שִׁשָּׁה סִדְרֵי מִשְׁנָה, חֲמִשָּׁה חוּמְשֵׁי תוֹרָה, אַרְבַּע אִמָּהוֹת, שְׁלשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
שְׁמוֹנָה מִי יוֹדֵעַ? שְׁמוֹנָה אֲנִי יוֹדֵעַ: שְׁמוֹנָה יְמֵי מִילָה, שִׁבְעָה יְמֵי שַׁבָּתָא, שִׁשָּׁה סִדְרֵי מִשְׁנָה, חֲמִשָּׁה חוּמְשֵׁי תוֹרָה, אַרְבַּע אִמָּהוֹת, שְׁלשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
תִּשְׁעָה מִי יוֹדֵעַ? תִּשְׁעָה אֲנִי יוֹדֵעַ: תִּשְׁעָה יַרְחֵי לֵדָה, שְׁמוֹנָה יְמֵי מִילָה, שִׁבְעָה יְמֵי שַׁבָּתָא, שִׁשָּׁה סִדְרֵי מִשְׁנָה, חֲמִשָּׁה חוּמְשֵׁי תוֹרָה, אַרְבַּע אִמָּהוֹת, שְׁלֹשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
עֲשָֹרָה מִי יוֹדֵעַ? עֲשָֹרָה אֲנִי יוֹדֵעַ: עֲשָׂרָה דִבְּרַיָא, תִּשְׁעָה יַרְחֵי לֵדָה, שְׁמוֹנָה יְמֵי מִילָה, שִׁבְעָה יְמֵי שַׁבָּתָא, שִׁשָּׁה סִדְרֵי מִשְׁנָה, חֲמִשָּׁה חוּמְשֵׁי תוֹרָה, אַרְבַּע אִמָּהוֹת, שְׁלשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ. עֲשָֹרָה אַחַד עָשָׂר מִי יוֹדֵעַ? אַחַד עָשָׂר אֲנִי יוֹדֵעַ: אַחַד עָשָׂר כּוֹכְבַיָּא, עֲשָׂרָה דִבְּרַיָא, תִּשְׁעָה יַרְחֵי לֵדָה, שְׁמוֹנָה יְמֵי מִילָה, שִׁבְעָה יְמֵי שַׁבָּתָא, שִׁשָּׁה סִדְרֵי מִשְׁנָה, חֲמִשָּׁה חוּמְשֵׁי תוֹרָה, אַרְבַּע אִמָּהוֹת, שְׁלשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
שְׁנֵים עָשָׂר מִי יוֹדֵעַ? שְׁנֵים עָשָׂר אֲנִי יוֹדֵעַ: שְׁנֵים עָשָׂר שִׁבְטַיָּא, אַחַד עָשָׂר כּוֹכְבַיָּא, עֲשָׂרָה דִבְּרַיָא, תִּשְׁעָה יַרְחֵי לֵדָה, שְׁמוֹנָה יְמֵי מִילָה, שִׁבְעָה יְמֵי שַׁבָּתָא, שִׁשָּׁה סִדְרֵי מִשְׁנָה, חֲמִשָּׁה חוּמְשֵׁי תוֹרָה, אַרְבַּע אִמָּהוֹת, שְׁלשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ
שְׁלשָׁה עֶשָׂר מִי יוֹדֵעַ? שְׁלשָׁה עָשָׂר אֲנִי יוֹדֵעַ: שְׁלשָׁה עָשָׂר מִדַּיָּא. שְׁנֵים עָשָׂר שִׁבְטַיָּא, אַחַד עָשָׂר כּוֹכְבַיָּא, עֲשָׂרָה דִבְּרַיָא, תִּשְׁעָה יַרְחֵי לֵדָה, שְׁמוֹנָה יְמֵי מִילָה, שִׁבְעָה יְמֵי שַׁבָּתָא, שִׁשָּׁה סִדְרֵי מִשְׁנָה, חֲמִשָּׁה חוּמְשֵׁי תוֹרָה, אַרְבַּע אִמָּהוֹת, שְׁלשָׁה אָבוֹת, שְׁנֵי לֻחוֹת הַבְּרִית, אֶחָד אֱלֹהֵינוּ שֶׁבַּשָּׁמַיִם וּבָאָרֶץ

 

 

Ехад мі йодеа?

Ехад ані йодеа.

Ехад Елогейну,

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Штаїм мі йодеа?

Штаїм ані йодеа.

Штей лухот га-бріт, 

Ехад Елогейну, 

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Шлоша мі йодеа?

Шлоша ані йодеа.

Шлоша авот,

Шней шухот га-бріт,

Ехад Елогейну,

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Арба мі йодеа?

Арба ані йодеа. 

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот га-бріт,

Ехад Елогейну,

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Хамеша мі йодеа?

Хамеша ані йодеа.

Хамеша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот га-бріт, 

Ехад Елогейну,

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Шиша мі йодеа?

Шиша ані йодеа.

Шиша сідрей мішна,

Хамеша хумшей Тора, 

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот га-бріт,

Ехад Елогейну, 

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Шива мі йодеа?

Шива ані йодеа. 

Шива ямей шавта,

Шиша сідрей мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот га-бріт,

Ехад Елогейну,

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Шмона мі йодеа?

Шмона ані йодеа.

Шмона ямей міла,

Шава ямей шавта,

Шиша сідрей мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот га-бріт, 

Ехад Елогейну,

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Теша мі йодеа?

Теша ані йодеа.

Тіша ярхей лейда,

Шмона ямей міла,

Шіва ямей шавта,

Шиша сідрей мішна,

Хаміша хумшей Тора, 

Арба імаот,

Щлоша авот,

Шней лухот га-бріт

Ехад Елогейну,

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец

Асара мі йодеа?

Асара ані йодеа.

Асара дібрея,

Тіша ярхей лейда,

Шмона ямей міла,

Шіва ямей шавта,

Шіша сідрей мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот га-бріт,

Ехад Елогейну,

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Ашад асар мі йодеа?

Ахад асар ані йодеа.

Ахад асар кохвея,

Асара біврея,

Тіша ярхей лейда,

Шмона ямей міла,

Шіва ямей шавта,

Шіша сідрей мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот.

Шней лухот га-бріт,

Ехад Елогейну,

Еоргейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Шнейм асар мі йодеа?

Шнейм асар ані йодеа.

Шнейм асар шівтея,

Ахад асар кохвея,

Асара діврея,

Тіша ярхей лейда,

Шмона ямей міла,

Шива ямей шавта,

Шіша сідрей мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот га-бріт,

Ехад Елогейну,

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

Шлош асар мі йодеа?

Шлош асар ані йодеа.

Шлошасар мідая,

Шнейм асар шівтея,

Ахад асар кохвея,

Асара діврея,

Тіша ярхей лейда,

Шмона ямей міла,

Шива ямей шавта,

Шіша сідрей мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот га-бріт,

Ехад Елогейну,

Елогейну ше-ба-шамаїм у-ва-арец.

 

 

Хто знає одного?

Я знаю одного

Один — це наш Господь!

На небесах і на землі.

 

Хто два знає?

Я два знаю.

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто три знає?

Я три знаю.

Три у нас праотці,

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто чотири знає ?

Я чотири знаю.

Чотири — це праматері,

Три у нас праотці,

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто п’ять знає?

Я п’ять знаю.

П’ять — книг Тори,

Чотири — це праматері,

Три у нас праотці,

Дві —скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто шість знає?

Я шість знаю.

Шість частин Мішни

П’ять — книг Тори,

Чотири — це праматері,

Три у нас праотці,

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто сім знає?

Я сім знаю.

Сім днів у тижні,

Шість частин у Мішні

П’ять — книг Тори,

Чотири — це праматері,

Три у нас праотці,

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто вісім знає?

Я вісім знаю.

Вісім днів — то бріт-міла,

Сім днів у тижні,

Шість частин у Мішні

П’ять — книг Тори,

Чотири — це праматері,

Три у нас праотці,

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто дев’ять знає?

Я дев’ять знаю.

Дев'ять місяців вагітність,

Вісім днів — то бріт-міла,

Сім днів у тижні,

Шість частин у Мішні

П’ять — книг Тори,

Чотири — це праматері,

Три у нас праотці,

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто десять знає?

Я десять знаю.

Десять у нас заповідей,

Дев'ять місяців вагітність,

Вісім днів — то бріт-міла,

Сім днів у тижні,

Шість частин у Мішні

П’ять — книг Тори,

Чотири — це праматері,

Три у нас праотці,

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто одинадцять знає?

Я одинадцять знаю.

Одинадцять зірок у сні Яакова,

Десять у нас заповідей,

Дев'ять місяців вагітність,

Вісім днів — то бріт-міла,

Сім днів у тижні,

Шість частин у Мішні

П’ять — книг Тори,

Чотири — це праматері,

Три у нас праотці,

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто дванадцять знає?

Я дванадцять знаю.

Дванадцять колін Ізраїля,

Одинадцять зірок у сні Яакова,

Десять у нас заповідей,

Дев'ять місяців вагітність,

Вісім днів — то бріт-міла,

Сім днів у тижні,

Шість частин у Мішні

П’ять — книг Тори,

Чотири — це праматері,

Три у нас праотці,

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

 

Хто тринадцять знає?

Я тринадцять знаю.

Тринадцять ознак милосердя,

Дванадцять колін Ізраїля,

Одинадцять зірок у сні Яакова,

Десять у нас заповідей,

Дев'ять місяців вагітність,

Вісім днів — то бріт-міла,

Сім днів у тижні,

Шість частин у Мішні

П’ять — книг Тори,

Чотири — це праматері,

Три у нас праотці,

Дві — скрижалі Заповіту,

Один — це наш Господь,

На небесах і на землі.

Songs
Source : Гаґада "За нашу свободу"

חד גדיא * Хад ґадья * Козенятко

Пісню написали арамейською мовою на мелодію народної німецької пісні, яка не має жодних зв'язків із святом Песах. Вона увійшла до ашкеназького варіанту Гаґади в 15 столітті. 

Єврейські коментатори встановили, що в цій пісеньці є глибокий філософський та моральний зміст, і єврейський принцип правосуддя «Міра за міру», тобто той, хто чинить насильство, завжди отримує те саме у відповідь, але з боку сильнішого за нього. Лише Господь може звільнити всіх.

Для виконання в громаді чи вдома радимо вам роздати кожному присутньому його роль і попросили створити певний звук, що характерний для персонажа пісні. Тоді вона може стати найулюбленішою серед пісень, що виконуються на седері.

חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא דְּזַבִּין אַבָּא בִּתְרֵי זוּזֵי, חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא

וְאָתָא שׁוּנְרָא וְאַָכְלָה לְגַדְיָא, דְּזַבִּין אַבָּא בִּתְרֵי זוּזֵי. חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא

וְאָתָא כַלְבָּא וְנָשַׁךְ לְשׁוּנְרָא, דְּאַָכְלָה לְגַדְיָא, דְּזַבִּין אַבָּא בִּתְרֵי זוּזֵי. חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא

וְאָתָא חוּטְרָא והִכָּה לְכַלְבָּא, דְּנָשַׁךְ לְשׁוּנְרָא, דְּאַָכְלָה לְגַדְיָא, דְּזַבִּין אַבָּא בִּתְרֵי זוּזֵי. חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא

וְאָתָא נוּרָא וְשָׂרַף לְחוּטְרָא, דְּהִכָּה לְכַלְבָּא, דְּנָשַׁךְ לְשׁוּנְרָא, דְּאַָכְלָה לְגַדְיָא, דְּזַבִּין אַבָּא בִּתְרֵי זוּזֵי. חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא

וְאָתָא מַיָא וְכָבָה לְנוּרָא, דְּשָׂרַף לְחוּטְרָא, דְּהִכָּה לְכַלְבָּא, דְּנָשַׁךְ לְשׁוּנְרָא, דְּאַָכְלָה לְגַדְיָא, דְּזַבִּין אַבָּא בִּתְרֵי זוּזֵי. חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא

וְאָתָא תורָא וְשָׁתָה לְמַיָא, דְּכָבָה לְנוּרָא, דְּשָׂרַף לְחוּטְרָא, דְּהִכָּה לְכַלְבָּא, דְּנָשַׁךְ לְשׁוּנְרָא, דְּאַָכְלָה לְגַדְיָא, דְּזַבִּין אַבָּא בִּתְרֵי זוּזֵי. חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא

וְאָתָא הַשׁוחֵט וְשָׁחַט לְתורָא, דְּשָּׁתָה לְמַיָא, דְּכָבָה לְנוּרָא, דְּשָׂרַף לְחוּטְרָא, דְּהִכָּה לְכַלְבָּא, דְּנָשַׁךְ לְשׁוּנְרָא, דְּאַָכְלָה לְגַדְיָא, דְּזַבִּין אַבָּא בִּתְרֵי זוּזֵי. חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא

וְאָתָא מַלְאָךְ הַמָּוֶת וְשָׁחַט לְשׁוחֵט, דְּשָׁחַט לְתורָא, דְּשָּׁתָה לְמַיָא, דְּכָבָה לְנוּרָא, דְּשָׂרַף לְחוּטְרָא, דְּהִכָּה לְכַלְבָּא, דְּנָשַׁךְ לְשׁוּנְרָא, דְּאַָכְלָה לְגַדְיָא, דְּזַבִּין אַבָּא בִּתְרֵי זוּזֵי. חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא

וְאָתָא הַקָּדושׁ בָּרוּךְ הוּא וְשָׁחַט לְמַלְאַךְ הַמָּוֶת, דְּשָׁחַט לְשׁוחֵט, דְּשָׁחַט לְתורָא, דְּשָּׁתָה לְמַיָא, דְּכָבָה לְנוּרָא, דְּשָׂרַף לְחוּטְרָא, דְּהִכָּה לְכַלְבָּא, דְּנָשַׁךְ לְשׁוּנְרָא, דְּאַָכְלָה לְגַדְיָא, דְּזַבִּין אַבָּא בִּתְרֵי זוּזֵי. חַד גַּדְיָא, חַד גַּדְיָא

Хад ґадья, хад ґадья.

Хад ґадья, хад ґадья.

Хізван аба бі-трей зузей 

Хад ґадья, хад ґадья.

Ваата шунра ва-ахла ла-ґадья

Дізван аба бі-трей зузей

Хад ґадья, хад ґадья.

Ве-ата калба венашах ле-шунра

Ва-ата шунра ваахла ла-ґадья

Дізван аба бі-трей зузей 

Хад ґадья, хад ґадья.

Ва-ата хунра ва-хіка ла-калба

Дінашах ла-шунра

Діахла ле-ґадья

Хад ґадья, хад ґадья.

Ваата нура ва-сараф ле-хутра

Ехіка ла-кальба

Дінашах ле-шунра 

Діахла ле-ґадья

Хад ґадья, хад ґадья.

Ве-хата майя

Ве-хава ле-нура

Дісараф ле-хутра

Дехіка калба

Дінашах ле-шунра

Діахла ле-ґадья

Дізван аба бі-трей зузей 

Хад ґадья, хад ґадья.

Ваката Тора ва-шата лемайф

Дахава ле-нура

Дісараф ле-хутра

Дехіка ле-кальба

Денашах ле-шунра

Діахла ле-ґадья

Дізван аба бі-трей зузей 

Хад ґадья, хад ґадья

Ва-ата га-шохет

Ве-шахат ле-Тора

Дішата ле-мая

Діахва ле-нура,

Дісараф ле-хутра

Дехіка ле-кальба

Денашах ле-шунра

Діахла ла-ґадья

Дізван аба бі-трей зузей

Хад ґадья, хад ґадья.

Ваата малах га-мавет ва-шахат ла-шохет

Дішахат ла-Тора

Дішата ла-майя

Діхава ла-нура

Дісараф ле-хутра

Дехіка ле-кальба

Дехіка ле-кальба

Дінашах ле-шунра

Діахла ла-ґадья

Дізван аба бі-трей зузей

Хад ґадья, хад ґадья.

Ваата га-кадош барух гу

Вашахат га-малах га-мавет

Дішахат ле-шохет

Дішахат ле-Тора

Дішата ле-мая

Діхава ле-нура

Дісараф ле-хутра

Дехіка ле-калба

Дінашах ле-шунра

Діахла ле-ґадья

Дізван аба бі-трей зузей

Хад ґадья, хад ґадья.

Козенятко, козеня

Козенятко купив татко, та й за дві зузізузі.

Козенятко, козеня

З’їла кішка козенятко,

Що його купив мій татко, та й за дві зузі.

Козенятко, козеня.

А собака била кішку

Ту, що з’їла нашу кізку,

Що її купив мій татко, та й за дві зузі.

Козенятко, козеня.

А ціпок побив собаку,

Бо собака била кицьку,

Ту, що з’їла козенятко,

Що його купив мій татко, та й за дві зузі

Козенятко, козеня.

Полум’я ціпок спалило,

Бо ціпком собаку били,

Бо собака била кицьку 

Ту, що з’їла козенятко,

Що його купив мій татко, та й за дві зузі.

Козенятко, козеня.

Вода полум’я згасила,

Полум’я ціпок спалило,

Бо ціпок собаку бив.

Бо собака била кицьку,

Ту що з’їла козенятко, 

Що його купив мій татко, та й за дві зузі

Козенятко, козеня.

Та прийшов віслюк напитись, випив воду всю.

Вода полум’я згасила,

Полум’я ціпок спалило,

Бо ціпок побив собаку 

Бо собака била кицьку,

Ту, що з’їла козенятко,

Що його купив мій татко, та й за дві зузі.

Козенятко, козеня.

Шойхет віслюка зарізав,

Що за раз всю воду випив,

Бо вода вогонь згасила,

Полум’я ціпок спалило,

Бо ціпком собаку били, 

Бо собака кицьку била,

Ту, що з’їла козенятко,

Що його купив мій татко, та й за дві зузі.

Козенятко, козеня.

Янгол смерті вбив шойхета 

Бо той віслюка зарізав, що випив воду всю

Вода полум’я згасила,

Полум’я ціпка спалило,

Що собаку ту забив

Бо собака кицьку била,

Ту, що з’їла козенятко,

Що його купив мій татко, та й за дві зузі.

Козенятко, козеня.

Прийшов Господь тай убив ангела смерті,

Бо янгол смерті вбив шойхета,

Бо він віслюка зарізав

Що всю воду разом випив.

Вода полум’я згасила,

Полум’я ціпка спалило,

Що собаку ту забив, бо собака кицьку била,

Ту що з’їла козенятко,

Що його купив мій татко, та й за дві зузі

Козенятко, козеня.

Songs
Source : Гаґада "За нашу свободу"

Єврейська та українська музика, що виконувалася та створювалася на теренах України  має  багатовікову традицію взаємного запозичення  мелодій, текстів, засобів виразності, інструментів, музичних стилів та форм. 

Музична добірка до Гаґади на Песах “За нашу свободу” продовжує  цю традицію. Вона створена музикантами України, Ізраїлю та Польщі. Їх об’єднує любов  до єврейської та української традиції,  вони усі мають українське  коріння,  підтримують Україну у своїх виступах та творчості.  

Музика  добірки виконується у різних стилях, представлено різні музичних течії. Створення даного додатку  спонукає нас  до нових музичних проєктів та творчих колаборацій.

До збірки входять традиційні молитви, такі як «кідуш», «благословення», «Галель», пісня- реквієм на честь тих, хто загинув заради свободи, пісні подяки, жартівливі пісні, традиційні пісні івритом та арамейською, перекладені українською за змістом або дослівно. Проєкт створювався за сучасною єврейською плюралістичною традицією. 

Виконавці:

Міріам Клімова – магістр гебраїстики Університету ім. Адама Міцкевича у Познані (Польща), студентка заключного року рабинічних студій Хібру Юніон Коледжу в Єрусалимі, Рабинка-студентка громади реформованого юдаїзму "Шірат га-Ям" у місті Хайфа на півночі Ізраїлю. Міріам народилася у Львові, де також здобула середню музичну освіту. З дитинства вона була частиною єврейської громади міста та активною діячкою у проєктах єврейської неформальної освіти України. Багато років працювала канторкою (ведучою молитв) у громадах реформованого юдаїзму у Варшаві та Ґданську. Львів.

Наті Гейл -  їзраїльський популярний та оперний виконавець українського походження, педагог, учасник проекту Голос Україна, шоумен, лауреат вокальних конкурсів Ізраїлю. Житомир.

«Варшава клезмер квартет» – створений українськими  єврейських та польськими музиканами, які під час повномасштабного вторгнення вимушено опинилися в Варшаві. особлива подяка Наталії Касянчик-Утяшевій - композиторці, виконавиці, педагогу,  виконавиці клезмерської музики за творчі обробки та творче переосмислення й аранжування. Вінниця.

Міхаль Стамова -  музикознавець авторка  музичних  радіо програм про єврейську музику,  виконавиця єврейських пісень. Рівне.

Консультантка і тренерка з вокалу:

Світлана Гмиріна – старший викладач кафедри академічного та естрадного вокалу, факультету музичного мистецтва та хореографії, Київського університету імені Бориса Грінченка, вокальний тренер телевізійного проекту «Х-Фактор» каналу СТБ, Україна, директор Всеукраїнського Фестивалю-конкурсу «Vocal seasons», член журі багатьох міжнародних вокальних конкурсів.  Луганськ,  Киів.

ЗМІСТ

Молитва до Запалювання свічок

Ша ге-Хіану

Кідуш

Кадеш, Урхац

Хліб бідності – Га-лахма анія

Та, що за нас стояла – Ве гі ше-амда

Галелуя. Псалом 113

Як вийшов  Ізраїль – Бе Цеіт Ісраель. Псалом 114

Благослови – Єварех. Псалом 115

Із тісняви – Мін га Мейцар. Псалом 118

Тобі – Одеха

Ти мій Бог – Елі Ата

Закінчення – Хатіма

Пророчиця Мірьям – Мірьям га невія

Чим відрізняється ця ніч? – Ма ніштана

Ми були рабами – Авадім га-їну

Нам достатньо – Даєну

Наші брати – увесь народ Ізраїлю - Ахейну коль бейт Ісраель

Пророк  Еліягу – Еліягу га наві

Хто знає Одного – Ехад мі йодеа

Козеня, козеня (Одне маленьке козеня) – Хад Ґадія

Козеня, козеня (українською)

Побажання на майбутнє – Нірца

Музичні твори можна або прослухати та використовувати під час седеру, або розучити перед седером, залежно від традиції громади та сім’ї.

YouTube | Soundcloud

Loading